Передвиборча кампанія в Німеччині: Обережно, російський фейк!

Передвиборча кампанія в Німеччині: Обережно, російський фейк!

Укрінформ
Кібератаки стали іншою стороною гібридної війни, в яку втягнули і Німеччину, яка сама того не помітила

Політичний рік-2017 у Німеччині буде насиченим. І напруженим. Вже на початку лютого країна отримає нового президента. Майже гарантовано ним стане нинішній міністр закордонних справ Франк-Вальтер Штайнмайєр, фігура якого погоджена правлячою коаліцією і симпатична для простого народу. А восени на країну чекають вибори в Бундестаг і, відповідно, канцлера. Незважаючи на все ще лідируючі позиції партії Ангели Меркель і її самої, результат кампанії зовсім ще не вирішений. І вплинути на нього здатні варіації в настроях населення під впливом грамотної та ефективної пропаганди і дезінформації.

Це чудово розуміють в Берліні і намагаються якось попередити можливе втручання в процес. Принаймні, готуються до того, щоб почати попереджати.

ФЕЙКИ, БОТИ І ДІВЧАТКА

Ще наприкінці минулого року в уряді і парламенті всерйоз заговорили про те, що треба б виставити заслін fake news - фейковим новин, у першу чергу, в Інтернеті, і карати за поширення таких, а не просто м'яко картати за «спотворення». Міністр внутрішніх справ країни Томас де Мезьєр виступив з ініціативою створити «Центр захисту від дезінформації» в соцмережах і посилити покарання за брехню. Німецькі політики вважають, що слід зобов'язати соцмережі, наприклад, Facebook, виявляти неправдиву інформацію та своєчасно знищувати таку. Офіційного повідомлення про створення такого Центру не було, але робота триває.

МВС підтримали міністри юстиції низки федеральних земель, запропонувавши парламенту ще нинішнього скликання схвалити законопроект про заборону «соціальних ботів». Ці псевдо-акаунти неіснуючих користувачів, що приводяться в дію машиною (під мудрим керівництвом добре навчених людей) - справжня напасть. З них, як з помийниці, ллються нечистоти. Будь-яка хоч трохи аналітична стаття в пресі (якщо в ній міститься критика російської політики та керівництва) одразу ж викликає потік обурених «коментарів». Реально складається враження, що це і є голос народу, який, у свою чергу. сіє сумніви і невпевненість серед нормальних читачів. Це і є кінцева мета - змусити сумніватися, не вірити.

У тому, що цю мету переслідують «зовнішні сили», міністр де Мезьєр не має сумніву. «Ми стаємо свідками кампанії дезінформації», - констатує глава МВС, підкреслюючи, що це «спотворює політичну дискусію». Німці ж до такого не звикли, до спотворення дискусії. Політики ж наївно продовжують думати, що народ буде голосувати за них за справи їхні.

Однак розуміння, що нинішня передвиборча кампанія буде іншою, уже приходить. Федеральний уповноважений з проведення виборів Дітер Заррайтер буквально за кілька годин після того, як відгримів у Берліні новорічний салют, закликає співгромадян і ЗМІ «з особливою обережністю реагувати на новини під час цієї передвиборчої кампанії», оскільки «робляться спроби ними маніпулювати». Деякі політсили, зокрема партія «зелених», вже випробували на собі силу «інтернет-качок», коли в соцмережах з'явився пост з цитатою, виголошеною нібито одним з лідерів партії. Пост був знищений, але прочитати фейк встигло чимало виборців.

Політики вказують, хоча і дещо обережно, з застереженням про «велику частку ймовірності», на ймовірного «маніпулятора». У розмовах не для цитування прямо вказують на Москву. Для них показовим є приклад президентських виборів у США (про що Ангелі Меркель в подробицях розповів під час свого прощального візиту до Берліну Барак Обама) і прецедентів у самій Німеччині, з яких стирчали вуха Кремля. Приклад «Справи Лізи» (став прямо таки хрестоматійним і явно увійде в навчальні посібники для ілюстрації того, як можна висмоктати новину з пальця, вдало підігнати факти під потрібний напрямок думки і вивести у підсумку на вулиці тисячі демонстрантів, які виступають проти (в даному випадку) міграційної політики Меркель, а заодно і її самої.

Те, що згодом «факти» будуть спростовані, великої ролі вже не грає, мета досягнута - народ обурений і незадоволений владою. І це аж ніяк не такі вже невеликі групи малоосвічених людей, які не здатні відділити брехню від правди. Так поволі відбувається радикалізація, яка на руку тим силам, які хочуть розколоти це суспільство, підірвати, що називається, зсередини.

Глава контррозвідки Ганс-Георг Маасен заявив у минулому грудні про справу Лізи: «Ми побачили в минулому році, що у Німеччині на формування громадської думки був справлений вплив з російської сторони. Це може статися і наступного року (2017). У нас складається враження, що має бути застосований вплив на формування громадської думки і на процес прийняття рішень. І ми цим стурбовані».

Саме після «справи Лізи», яку міністр РФ Сергій Лавров «приватизував» (хоча громадянкою Росії її можна назвати з дуже великою натяжкою), відомство канцлера і доручило спецслужбам провести розслідування на предмет впливу Москви на внутрішню політику ФРН. Для цього навіть створили спеціальну робочу групу «Психологічні операції» у Федеральній розвідслужбі (BND) і групу «Супутник» у Федеральному відомстві з охорони конституції (контррозвідки). Їхній звіт очікується буквально днями.

КІБЕРНЕБЕЗПЕКА

До речі, пан Лавров взяв на себе працю також приписати Ангелі Меркель слова, які та ніколи не говорила. Російському міністру почулося, що канцлер назвала «маячнею» звинувачення його країни у скоєнні хакерських операцій. Насправді та нічого такого не говорила. Зовсім навпаки, вона заявляла про те, що в Німеччині знають, що «мають сьогодні справу почасти з сигналами з Росії, в тому числі з атаками в інтернеті, що мають російське походження, а також з повідомленнями, в яких доводиться стикатися частково з неправдивою інформацією... Можливо, що це буде грати роль у виборчій кампанії».

Кібератаки є іншою стороною гібридної війни, в яку втягнуто і Німеччину, яка сама того не помітила. У тому, що саме російські хакери намагалися (і, ймовірно, їм це вдалося) вплинути на хід американських виборів, у ФРН мало хто сумнівається. Це викликає небезпідставні побоювання напередодні власних виборів. «Кібератаками на німецькі комп'ютерні мережі керують в першу чергу з Китаю та Росії», - говорить міністр де Мезьєр.

З тим, як працюють хакери, тут також знайомі не з чуток. Чого вартий тільки злом серверів Бундестагу навесні 2015 року, відомості з яких лише недавно спливли в одкровеннях Wikileaks. У Федеральному відомстві з безпеки у сфері інформаційних технологій (BSI) підрахували, що у 2016 році здійснювалося мінімум по одній спробі злому комп'ютерів урядових структур на тиждень, на офіційні урядові адреси приходили більше 44 тисяч листів з вірусами і троянами в місяць. Хтось скаже - небагато, але тут показово те, що це вчерверо більше, ніж рік тому. Тому зараз у Німеччині переглядають кіберстратегію, прийняту в 2011 році. І, що характерно, основним фігурантом у ній буде об'єкт «RUS».

Влада ФРН заявила про готовність активізувати роботу з протидії російському шпигунству, пропаганді та дезінформації в Німеччині. BND, зокрема, має намір відновити практику контршпигунства, в тому числі вербування агентів іноземних спецслужб і подальшу роботу з ними (така практика була припинена після терактів 11 вересня 2001 року в США).

Однак, у питанні дезінформації діяти «симетрично» не мають наміру. Не хочуть опускатися до рівня умовного противника. Вони ідеалістично сподіваються на розсудливість своїх громадян, яким досить просто пояснити, де правда, де брехня. «Якщо люди помічають, що інформація, яку вони отримують, є неправдивою інформацією, а пропагандою та дезінформацією, тоді отрута брехні зрештою втрачає ефект», - вважає головний контррозвідник Маасен.

Але ось чи може роз'яснювальна робота протистояти витонченій та розумній брехні? Велике питання.

Ольга Танасійчук, Берлін.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-