Ракетна атака кожні два дні: РФ хоче зірвати наш контрнаступ, але марно
Фактично кожні два дні ворог завдає масовані ракетно-дронові удари по території України. Один лише Київ від початку травня був атакований уже 10 разів. На щастя, вартові столичного неба безвідмовно працюють уже понад два місяці — жоден рашистський випад не досяг цілі. На жаль, подібна система захисту ще не реалізована в кожному українському «мільйоннику». Отже, є куди рости.
Водночас помітно: окупанти нервують та істерять. Наступ на Бахмут став для них дорогою в один кінець: замість швидкого тріумфу — дев’ятимісячна м’ясорубка. А з кінця квітня - втрата багатьох раніше зайнятих позицій, внаслідок успішних контратак українських сил. Так, ситуація в Бахмуті все ще напружена та складна. Проте експерти вважають, що навколо міста зараз відбуваються важливі процеси, які можуть «перевернути» усю битву.
Та не лише через це казиться ворог. 11 травня стало відомо, що Велика Британія передала Україні далекобійні крилаті ракети Storm Shadow, які, зі слів Бена Воллеса, міністра оборони Об’єднаного королівства, ЗСУ вже використовують. А ще — успішне бойове застосування нашими зенітниками американських комплексів ППО Pеtriot, завдяки яким було зруйновано путінський міф про вундерваффе - “гіперзвуковий” Х-47 “Кинджал”. Згодом в Україну прибув ще й італійсько-французький ЗРК SAMP/T, який по характеристиками нічим не поступаються Pеtriot, себто також здатен перехоплювати балістичні цілі.
Нарешті свербить ворога й те, що поступово Україна наближається до сучасних західних винищувачів F-16. Кілька “свіжих” новин на цю тему: глави Міноборони Британії та ФРН заявили, що рішення про надання Україні винищувачів F-16 залежить від США; у Білому домі відповіли, що не проти, аби треті країни передали Києву F-16; Американські ЗМІ з посиланням на внутрішню оцінку ВПС США повідомили, що українські льотчики перевершили очікування й можуть освоїти F-16 за чотири місяці (раніше заступник глави Пентагону Колін Каль казав, що для цього знадобиться близько півтора року, - Ред.). Є надія що якісь конкретні рішення по F-16 будуть оприлюднені після саміту "Великої сімки" в Японії, який триватиме з 19 по 21 травня. Тим більше, що Джо Байден уже встиг на полях G7 заявити багато чого. Наприклад, що США не словом, а ділом підтримають навчання українських пілотів на F-16: "Американський персонал братиме участь у навчанні разом із союзниками та партнерами". Крім того, чиновник сказав, що поки українські льотчики навчатимуться — коаліція країн вирішуватиме, коли насправді надати літаки, скільки та хто саме їх надасть. Зрозуміло, що йтиметься не про дні чи тижні, а про місяці. Але, схоже, політичне рішення назріває.
А поки й без F-16 ми будемо здатні захистити свої війська від ворожих нальотів з неба. В цьому контексті полковник запасу Роман Світан згадав нещодавній інцидент зі збиттям над Брянською областю авіагрупи рф — трьох вертольотів Мі-8 і двох бойових літаків Су-34 та Су-35. “Наш зенітно-ракетний полк зробив засаду, підтягнув С-300, в якої дальність 70 км, до фронту і таким чином знищив усі борти ворога”, - заявив військовий експерт в ефірі КИЇВ24, запевнивши, що РФ не матиме переваги у повітрі — хай забуде про це. Тобто Україна їм показала, як “від авіації без авіації” можуть бути прикриті наступаючі частини ЗСУ.
Загалом же, якщо зібрати згадані елементи докупи, то “ракетно-дронова деменція” росіян — це про спробу зірвати/пригальмувати український контрнаступ.
“Раніше їм не вдалося покласти нашу енергетичну систему, і зараз у них зовсім інші пріоритети — це зірвати наші плани та підготовку до активних дій протягом весняно-літньої кампанії”, - заявив заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Вадим Скібіцький у коментарі виданню РБК-Україна.
Звідси постає питання: наскільки це можливо таким чином, чи вдається ворогу чогось досягнути, тероризуючи Україну ракетними обстрілами?
ККД повітряних обстрілів рф — мінімальний. Наше ППО перехоплює 90-95% об’єктів
“Дійсно, перспектива українського контрнаступу ДУЖЕ непокоїть противника. І він здійснює усі можливі заходи аби, якщо йому не запобігти, то послабити наступальний потенціал ЗСУ: намагається розпорошити наші сили, скувати їх, будує інженерні укріплення і смуги оборони на потенційно загрозливих напрямках, намагається уразити нашу логістику, позбавити нас оперативних матеріальних резервів. Отже й структура цілей авіанападів ворога змінилася —він намагається "намацати" склади боєприпасів і палива, скупчення техніки і особового складу та знищити їх”, - коментує керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук.
Наше командування, своєю чергою, здійснює активні заходи оперативного маскування, дезінформації, розосереджує тилову мережу — створює "мережецентричний тил".
“Чим далі — тим це протистояння буде гострішим. І ми, до слова, теж зосереджуємося на "формуванні бойового простору" - наносимо удари по оперативних складах противника в його глибокому тилу, штабам, вузлам зв'язку, резервам — скупченням живої сили противника”, - акцентує військовий експерт.
І це дійсно так. Кілька днів тому “Укрінформ” уже писав про те, як на наших очах розгортається нова фаза війни — “обмін ударами на зустрічних курсах”, тобто ворог б’є уже не тільки по нас, але й ми по ньому б’ємо. Детальніше — за посиланням.
“Саме для цього, зокрема, нам так потрібні були системи дальнього радіусу дії, ті ж британські Storm Shadow. Дуже вчасно вони надійшли”, каже пан Лакійчук.
Водночас Олександр Коваленко нагадує, що з 28 квітня по 18 травня ворог запустив по території України приблизно 130 ракет — крилатих, “гіперзвукових”, балістичних.
“А ще ж були дрони-камікадзе. Так от, якщо ми візьмемося за оцінку результативності цих ударів, то наше ППО успішно перехоплює 90-95% усіх повітряних об’єктів. І це просто фантастичний результат. Що стосується мети цих атак — тут усе зрозуміло: в такий спосіб росіяни намагаються зірвати наступ ЗСУ. Але наскільки їм це вдається — інше питання”.
За його словами, якби половина ворожих ракет, випущених з кінця квітня, усе ж досягли потенційних цілей, наприклад, місць, де зберігається західна техніка, амуніція, боєприпаси, паливо й так далі, то так, це могло б завадити нашому контрнаступу.
“Але по факту — йдеться навіть не про третину, а лише про 5-10%. Тобто зі 130 ракет лише 6-13 одиниць проривають нашу протиповітряну оборону. ККД їх обстрілів — мінімальний. Вплинути на наш контрнаступ це точно не зможе”, - стверджує пан Коваленко.
Між тим, продовжуючи тему цифр, процитуємо заяву представника ГУР МОУ Вадима Скібіцького: “Уламки застосованих агресором ракет вказують, що вони тільки-но зійшли з конвеєра. Це боєприпаси, виготовлені в першому кварталі 2023 року. Зараз росіяни спроможні виробляти близько 25 "Калібрів" на місяць, Х-101 - 35 одиниць, "Кинджалів" - 2 одиниці, балістичних ракет 9М723 до "Іскандер-М" - 5 одиниць”.
Тож говорити про те, що у ворога нібито зовсім закінчується цей вид озброєння не доводиться. Але місячний потенціал рф — десь 60-70 ракет різної номенклатури...
“Маю надію, що така система захисту, як зараз у Києві, буде реалізована в кожному великому місті України. А потім – створюватиметься аналогічний буфер безпеки, щоб повністю закрити повітряний простір по тих напрямках, з яких рф здійснює ракетні обстріли та нальоти дронів-камікадзе по нашій державі”, - доповнює Олександр Коваленко.
Цілі ворога — не лише військові об’єкти, логістика, склади з боєприпасами...
“Росіяни активізували обстріли міст, аби змусити військових відтягнути ППО від лінії фронту”, - припускають у ГУР МОУ.
Цю ж думку підхоплюють наші експерти.
“Я вважаю, що це саме той випадок, коли основна задача обстрілів стала другорядною, а другорядна — основною. Що мається на увазі? А те, що основна задача будь-якого удару — це знищення якогось об’єкту, наприклад, складу з БК, - розповідає Олександр Коваленко. - Але ракета, що летить в повітряному просторі, має ще й вторинну задачу. Навіть якщо її буде знищено нашими засобами ППО — це може надати окупантам можливість визначити, в якій локації розміщена ця ППО, якого вона типу і так далі”.
Тобто, на думку експерта, одна з ідей ворога — не стільки вразити якийсь склад, скільки виявити систему ППО.
“Особливо це стосується ЗРК Patriot. Вони полюють за цим комплексом”, - наголошує пан Коваленко.
Цю ж думку продовжує Павло Лакійчук: “Дійсно, серед колег ходить версія, що це рашисти казяться через отримання Україною важких далекобійних систем. Очевидно, не без цього. Втім, як на мене, то істерику у орків викликали поставки Україні засобів ППО дальньої дії, зокрема ЗРК Patriot: після атаки невідомим безпілотником Кремля напередодні "сакрального" 9 травня, Путін вирішив "покарати" Україну - спрямував на Київ своє "вундерваффе" (йдеться про ракету “Кинджал”, - Ред.). І що? А нічого — збили його! Ляпас за ляпасом... Москва ставить "ва-банк" - це істерика. І отримує вже закономірну відповідь: ваша чудо-зброя - міф, як і уся міць "другої армії світу"”.
За його словами, це стратегічна психологічна поразка, як от потоплення крейсера "Москва" за рік до того.
“І це ми ще не починали”, - іронізує пан Лакійчук.
“Літакопад” на Брянщині: у пошуках варіантів, як наразі можемо обійтися без F-16
Експерти вважають, що цей інцидент засвідчив — на будь-який новий тактичний прийом ворога ЗСУ швидко знаходять контрдію, яка його нейтралізує.
“Це не просто робити в умовах кількісної та якісної переваги противника. І часом, дуже ризиковано. Постачання сучасних видів зброї нашими партнерами мають на меті якщо не усунути, то скоротити цей дисбаланс, - каже Павло Лакійчук. - Це розуміють військові в державах-партнерах. Проте часто не хочуть цього розуміти їх політики. З різних причин. Але це коштує життів наших воїнів і цивільного населення. Дорого коштує кожен день затримки”, -
Так само було і з важкою артилерією, і з "Хаймарсами", і з танками. Зараз триває "епопея" з літаками.
“Яких тільки "причин" не вигадують політики, аби довести, що F-16 ми "не потягнемо". Але процес іде... Я вірю, що успіх не за горами. До того ж F-16 вже літали з наших аеродромів. Нагадаю: 2011 рік, Миргород, "Безпечне небо", американські F-16 і українські Су-27 в єдиному строю і на виконанні спільних завдань з захисту нашого неба”, - нагадує пан Лакійчук.
Тим часом Олександр Коваленко каже, що українська сторона офіційно не підтвердила причетність до брянської історії. Але якщо питання в тому, чи є в нас засоби, якими можемо наносити подібні удари, то так, у нас є такі засоби. Наприклад, той же ЗРК Patriot, а також ЗРК SAMP/T.
“Ці комплекси можуть використовувати ракети різних модифікацій. І деякі з цих модифікацій мають відстань польоту 100 км+. Від кордону з Україною інциденти з “літакопадом” сталися на відстані 50 та 70 км відповідно. Отже, ми гіпотетично можемо говорити про те, що було створено такі умови, за яких російські гелікоптери і літаки впали під тиском якоїсь третьої сторони”, - вважає оглядач групи “Інформаційний спротив”.
До слова, видання CNN з посиланням на представників оборонного відомства і співробітників Конгресу США пише, що ЗСУ використали ЗРК Patriot, аби збити щонайменше один російський винищувач за межами України. Який саме літак та коли його збили — не повідомляється. Однак можемо припустити, що йдеться про то же “брянський інцидент”.
Крім переміщення систем ППО ближче до фронту, є ще один варіант. І пов’язаний він з авіаційними ракетними комплексами типу “повітря-повітря”, приміром, AIM-120 AMRAAM. Так, ці ракети використовуються сучасною західною авіацією, як от F-16. Але...
“Враховуючи те, що F-16 Україні поки не передали, можу припустити варіант інтеграції AIM-120 AMRAAM з нашими літаками, але, знов таки, все це на рівні гіпотези”, - підкреслив Олександр Коваленко.
Принаймні, поки що. Як-не-як, але Повітряні сили все ж змогли адаптувати МіГ-29 для запуску протирадіолокаційної ракети AGM-88D HARM. Найвідоміший приклад удару такою ракетою — серпень минулого року, удар по аеродрому “Саки”, що у Новофедорівці, в тимчасово окупованому Криму.
Переможемо!
Мирослав Ліскович. Київ
