Пам’яті військового, волонтера та активіста Данила Ковжуна
Данило Ковжун розпочав свою волонтерську діяльність від початку вторгнення РФ в Україну в 2014 році, коли їздив у зону бойових дій на Донбасі. Деякий час перебував у полку «Азов». Вже тоді, 10 років тому, чоловік відстоював позицію «відповідального волонтерства»: він із партнерами займався забезпеченням українських військових на фронті. Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну Данило служив у 120-му окремому розвідувальному полку.
«Він був одним із лідерів. Він був одним із людей, які не давали Революції (гідності, - ред.) заснути. Він був одним із тих, які не боялися взяти на себе відповідальність, сказати: «Я знаю як, ідемо за мною», - такими словами згадує Данила його друг Олександр Заклецький.
Чоловіки познайомилися ще до Революції гідності, їх пов'язували 12 років дружби. За спогадами товариша, Данило постійно переймався обороною України і розвитком української культури.
Ще один друг Данила, командир 2-ї роти «Гонор» батальйону «Вовки да Вінчі» Олександр Ябчанка згадує: «Ми познайомилися десь у 2012 році. …Знаєте, є такі люди, з якими здружуєшся з першої зустрічі... Потім Данило повернувся до Києва, але вони з Олександром залишились друзями».
Олександр Ябчанка допоміг Данилу сконтактувати з розробниками безпілотної турелі, яка мала принести величезну користь війську. Так Данило став менеджером проєкту, який отримав назву «Шабля».
«Шабля» – це спочатку були такі фантазії. Якась турель, яка буде дистанційно стріляти, – щось із розряду фантастики. Мої друзі, які почали займатися туреллю, були звичайними хлопцями-ентузіастами, які зробили її на коліні. … І у році 2016-му я познайомив їх з Данилом. Тоді ідея турелі не просто отримала новий стимул, а справді перетворилася на проєкт. Саме Даня познайомив групу винахідників із людьми, які виробляють ці турелі в конвеєрному масштабі», – згадує Олександр.
Завданням розробників було зробити дистанційно керовану турель «Шабля» максимально недорогою і безвідмовною. Зараз дистанційний бойовий модуль «Шабля» дозволяє збивати БпЛА на дальніх підступах, що не дає можливості виявити позиції українських захисників для російської артилерії. Нині з неї вже стріляють українські військові.
«Система «Шабля», яка зараз працює на фронті – це його дітище... Кожен раз, коли ми користуємось («Шаблею», – ред.), я згадую Даню», – каже Олександр Заклецький.
Про смерть Данила 11 серпня повідомила у Фейсбуці його дружина Світлана Гречуха: «Сьогодні у Данила Ковжуна зупинилося серце і він пішов у засвіти. Дякую тобі за те, що в нас було стільки кохання, щастя, життя. Люблю».
Віддати останню шану Данилу Ковжуну до крематорію на Байковому кладовищі у Києві прийшли родичі, друзі, бойові побратими.
Світла пам'ять Герою!
Фото: Фейсбук-сторінка Daniel Kovzhun, Фейсбук-сторінка Леся Литвинова, Фейсбук-сторінка Ruslan Gorovyi, Фейсбук-сторінка Svetlana Grechukha, Суспільне
