У музеях України досі засекречені трофейні фонди
Це підкреслив Сергій Кот - співавтор проекту, керівник Центру досліджень історико-культурної спадщини України Інституту історії України Національної академії наук України - на прес-конференції в Укрінформі, повідомляє кореспондент агентства.
"Наприкінці 1953 року трофейна колекція потрапила у Сімферопольський художній музей, картини були відреставровані й відкрито виставлені в окремому залі. І раптом в 1955-56 роках зникає всяка згадка про ці речі. Це переломна точка, коли сталася повна засекреченість колишніх трофейних фондів. Директор і головний хранитель фондів давали підписку про нерозголошення. Здавалося б, зник Радянський Союз, в Україні зникло саме поняття закритих фондів, але ця традиція, на жаль, є присутньою у реальній практичній роботі українських музеїв. Музеї не відкривають ці фонди досі. І те, що зробили ми з Сімферопольським художнім музеєм, є прецедентом, прикладом для наших музеїв - як треба діяти надалі. Потрібно запроваджувати ці колекції в оборот, повертати їх світу", - підкреслив Сергій Кот.
У свою чергу, Уеслі Фішер - виконавчий директор Клаймс конферанс (США), яка дала грант на це видання, - зазначив, що Україна має можливість сказати нарешті, що є в її колекціях.
"Що робити з цими творами мистецтва, це інше питання. Але, принаймні, була б реституція історії", - підкреслив він.
За його словами, багатьох у світі дуже хвилює те, що через засекреченість, яку Сталін почав у 1947 році, нічого не відомо про мільйони картин й інших експонатів. І ця засекреченість з боку Росії досі триває, невеликої інформації про трофейні предмети явно недостатньо.
"Польща теж поки нічого не говорить, що вона має у своїх колекціях. І це велика проблема. Зокрема, якщо ви запитаєте, де знаходяться ритуальні предмети й предмети мистецтва грецьких євреїв, то відповідь: у Варшаві. Хто знає про це? " - підкреслив Фішер.
Він вказав також на ще одну проблему: Україна втратила приблизно дві третини культурних цінностей з тих, що були вивезені з території СРСР під час Другої світової. До того ж, коли західні країни повернули багато предметів мистецтва, вивезених Німеччиною у тому числі з України, вони опинилися в Москві.
"Було багато взято у Білорусі, дещо в Росії, але головні втрати - тут. Деякі музеї, зокрема Музей Ханенка, створили списки своїх втрат, але і досі немає єдиної бази даних про це, на відміну від Польщі й інших країн. Немає також списку того, що знаходиться всередині України. Це питання не стільки про реституцію предметів культури, скільки про реституцію історії - що сталося з цими речами", - ще раз повторив Фішер.
Він теж вважає, що публікація каталогу й альбому зі зборів Сімферопольського художнього музею - це важливий прецедент.
"Цей момент набагато важливіший, ніж на перший погляд може здатися. Це вперше, що музей в колишньому Радянському Союзі публікує список усіх трофейних робіт і тим самим повертає ці картини світу. Це важливо з точки зору історії", - підкреслив Фішер.
