Якщо більшості людей в Україні буде не все одно, то ми будемо в НАТО. Ми набагато ближче до НАТО, ніж це думає хтось у будь-якій країні світу
- Президент Америки сказав, що йому все одно - буде Україна чи не буде в НАТО. А враховуючи, що США там перша скрипка, не дуже обнадійливо.
- Я вас запевняю, якщо більшості людей в Україні буде не все одно, то ми будемо в НАТО. І зараз уперше за багато років ведеться реальна робота по інтеграції української мілітарної і цивільно-мілітарної інфраструктури через запровадження стандартів НАТО до організації Північноатлантичного договору. Раніше було багато гасел, навіть при владі, яка підтримала вступ до НАТО, але при цьому все буксувало насправді. Зараз може менше слів на цю тему, але рухається, це я можу точно сказати. Тому ми набагато ближче до НАТО, ніж це думає хтось у будь-якій країні світу.
- Питання про українську мову. Якою мовою говорять чиновники за дверима вашого кабінету? Чи не потрібна інституція - щось на кшталт «Інституту української мови», наприклад, з широкими повноваженнями, просто, щоб слідкувати за рекламою, за міською топонімікою, за публічним вживанням та використанням мови?
- За дверима мого кабінету, коридорами Кабміну говорять різними мовами, але здебільшого українською. У парламенті відсоток української мови значно вищий, ніж в усіх попередніх скликаннях, в уряді - так само, відповідно і в суспільстві. Але ми здійснили багато зусиль, щоб оцю мовну політику укорінити в конкретних рішеннях. Моє ж особисте бачення полягає в тому, що всі ці складні питання ніколи не повинні більше стати жертвою політичної кон'юнктури.
- Тобто?
- Не дай Бог, звичайно, але уявімо, приходять якісь помірковані чи радикальні реваншисти до влади, зрозуміло, що на базі де-юре чинного закону Колесніченка-Ківалова все те, що ми будуємо, тут же знищується. То ж ми повинні поставити такі перепони і так провести політику в найближчі 5-10 років, щоб потім ні в кого не виникало питань щодо національної ідентичності, характеру мовної політики тощо. Для цього потрібен час, для цього потрібно консолідоване бачення влади, розуміння усієї влади, що такі питання не десяті в порядку денному, а перші насправді. І події від 2014 року і дотепер лише підтвердили це.