Як вивчають українську мову в Пекінському університеті
Через відсторонену позицію Китаю щодо несправедливої загарбницької війни Росії, яку Пекін називає «українською кризою», українці почали сприймати цю країну не менш стримано і прохолодно. Звісно, жителям воюючої країни, яких щодня тероризують обстрілами російські війська, важко зрозуміти, чому Китай, велика держава з амбіціями світового лідерства, не лише уникає засудження війни російських імперців, а й проголошує «безмежну дружбу» з тим, кого Міжнародний суд оголосив у розшук за воєнні злочини.
Проте зараховувати всі півтора мільярда китайців до палких прихильників путінської Росії неправильно. Так само помилкою буде вважати, що дружба з Росією автоматично означає ворожість стосовно України.
Справді, сьогодні в китайському інформаційному просторі про нашу державу згадують, м’яко кажучи, дуже стримано, коли порівнювати з тим, що пишуть про країну-агресора. Однак це не означає, що все українське в Китаї під забороною.
ПЕКІНСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТА УКРАЇНСЬКА МОВА
І в цьому контексті перше, на що варто звернути увагу, – це продовження вивчення української мови в китайських університетах і функціонування центрів вивчення України. За даними Посольства України в КНР, такі центри й сьогодні продовжують працювати в 11 закладах освіти міст Пекін, Тяньцзінь, Шанхай (2 центри), Далянь, Ухань, Харбін (3 центри), Сіань та Чжецзян.
У Пекінському університеті іноземних мов, або як його частіше називають Бейвай (скорочення від китайської назви 北京外国语大学), провідному лінгвістичному виші Китаю, місцеві студенти, як і до лютого 2022 року, вивчають українську мову, культуру і традиції України. Знайомляться з історією нашої держави та зі здобутками українсько-китайської співпраці.
Куратором дисципліни «Українська мова» є професор Лао Хуася. Вона вивчала українську в Пекіні, потім стажувалась у Львові й чудово розмовляє нашою мовою.
Лао розповіла, що українську вивчають в університеті з 2003 року. Спочатку це був факультативний предмет, який викладався поза обов’язковою програмою і заняття з якого міг відвідувати будь-який студент.
За правилами університету кожен студент, окрім програми за власним напрямом навчання, зобов’язаний упродовж семестру відвідувати різні факультативи й набрати встановлений мінімум годин таких занять. Інакше не вдасться набрати необхідну кількість балів для проходження на наступний семестр.
Від 2016 року українська стала однією з перших мов, що вивчаються в рамках окремої програми підготовки бакалаврів спеціальності малопоширених мов. Факультатив також лишився і його так само продовжують відвідувати студенти інших факультетів.
Набір на спеціальність «Українська мова» проводиться раз на чотири роки. При цьому українська вивчається разом із російською, бо так місцевим студентам, для яких вчити нашу мову так само непросто, як нам китайську, легше її опанувати. Через це на українську набирають абітурієнтів із добрим володінням російською, яких у Китаї багато.
Цього року якраз був випуск і новий набір. На курс вступили п’ятеро студентів, які перший семестр вивчатимуть загальні предмети, а опановувати українську мову почнуть із другого семестру.
Бакалаврів-україністів випустилося семеро. З них двоє успішно склали іспити й отримали посади в Міністерстві закордонних справ Китаю, а решта продовжили навчання.
Для студентів, які вивчають українську, передбачено тривале стажування в одному в університетів-партнерів Бейвая в Україні – Львівському національному університеті ім. І.Франка або Київському лінгвістичному університеті.
Професор Лао, яка щиро любить Україну і прагне передати свої знання студентам, докладає багато зусиль, аби зробити заняття з української цікавими й максимально корисними. Для тих, хто почне вивчати українську цього року, підготувала новий підручник та оновила методичні матеріали.
БЕЙВАЙ І ЦЕНТР ВИВЧЕННЯ УКРАЇНИ
Аби студенти-україністи могли глибше пізнати країну, мову якої вивчають, в університеті вже понад десять років діє Центр вивчення України. Його керівником також є професор Лао.
Нещодавно центр отримав новий офіс і облаштовується в окремому кабінеті одного з навчальних корпусів. Цей офіс доступний не лише для тих, хто опановує українську, а й будь-якому студенту, який зацікавиться українською тематикою.
Його діяльність має на меті сприяти знайомству з Україною і зацікавити студентів глибше вивчати й досліджувати мову, особливості культури і традицій українців.
Центр підтримує постійну комунікацію з українським Посольством у Пекіні, а амбасада регулярно запрошує студентів-україністів у гості й допомагає з літературою, символікою та іншими українськими атрибутами.
ПЕКІНСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТА УКРАЇНСЬКІ СТУДЕНТИЗагалом, сьогодні у Бейваї вивчають 101 мову. Проте мета набагато амбітніша – збільшити їх кількість до кількості держав-членів ООН, а це понад 190 країн і екзотичні мови, якими розмовляють лише кілька десятків тисяч людей на всій планеті.
В університеті 121 бакалаврська програма, 47 з яких ніде в Китаї більше немає, навчаються близько 10 тисяч студентів і аспірантів, викладають 1300 місцевих і майже 200 іноземних фахівців. Пекінський виш уклав 300 угод із університетами з 84 країн про обміни та співпрацю й має бібліотеку з мільйонами друкованих та електронних посібників і різного роду видань.
Серед випускників університету щонайменше 400 послів Китаю, понад 2000 радників і велика кількість дипломатичних працівників інших категорій. Через це він здобув репутацію «Колиски китайської дипломатії».
Поряд із цим, у Бейваї близько 1300 іноземних студентів, серед яких є й українські, які опановують китайську мову. Наразі їх тут лише кілька, проте вони досить яскраві й горді за свою Батьківщину.
Володимир Сидоренко, Пекін
Фото автора
