- Так, до цього часу ми її плануємо запустити. Ми хочемо, щоб вона працювала, аби побороти тіньовий ринок деревини. Єдиний момент – Мінекономрозвитку хоче, аби електронна система обліку деревини була затверджена на законодавчому рівні.

- Скажіть будь, ласка, як має працювати на практиці ця система електронного обліку деревини?

- При закупівлі деревини на лісосіці на кожну колоду має прикріплятися бирка, яка має свій номер і яка зареєстрована у системі електронного обліку. Окрім цього, на деревину ще видаватиметься сертифікат походження.

Всі ці дані вводитимуться в єдину електронну базу, і ми зможемо відслідкувати, де заготовлялася деревина, куди вона рухається, хто її купив, якщо деревина, звісно, вирубана на лісосіках Держлісагентства. Більш того, з бирки за допомогою смартфона можна зчитати усю цю інформацію.

Окрім цього, ми хочемо одразу після запуску роботи такої системи для всіх постійних лісокористувачів видати спільний наказ з ДФС та МВС, аби і ці структури змогли долучитись до контролю над обігом деревини в Україні.

- Точно оцінити стан лісів на непідконтрольній території ми не можемо. Більш того – через бойові дії у регіоні лісові пожежі продовжуються, але ми не можемо долучити до їх гасіння як і працівників лісової охорони, так і  працівників ДСНС, оскільки територія є замінованою і є велика небезпека для життя працівників. Спочатку там Збройні Сили мають провести розмінування.

Можу сказати про статистику пожеж у лісах, підпорядкованих Держлісагентству, на підконтрольній українській владі території Донбасу. За 2014-2015 роки в цілому лісовими пожежами внаслідок бойових дій було пошкоджено близько 15 тис. га.

Минулий рік показав, що лісові пожежі, які б можна було в теорії швидко локалізувати, на практиці не вдавалось погасити через близькість до контрольованої бойовиками території Донбасу.

На жаль, сьогодні в цих двох областях ми просто ведемо статистику і фіксуємо отриману шкоду. Відновлення лісу, очищення територій від горілого лісу також зараз практично неможливо, поки ведуться бойові дії. До припинення будь-яких бойових дій, я думаю, що питання відновлення лісів не стоятиме.

Ми подавали свої пропозиції з відновлення лісових масивів до проекту Стратегії відновлення Донбасу, оскільки ця проблема є важливою з точки зору екології регіону.

- А ви співпрацюєте з цього питання з міжнародними гуманітарними організаціями?

- Ми працюємо з усіма міжнародними організаціями. Однак, до завершення воєнних дій та встановлення реального стану і чітких площ, які необхідно відновлювати, не можливо вирішити це питання.

- А все ж таки, скільки орієнтовно потрібно для відновлення лісових масивів Донбасу?

- За нашими підрахунками, тільки для відновлення знищеного лісу лише на контрольованій Україною території Донецької та Луганської областей потрібно близько 100 мільйонів гривень. Але це не остаточна цифра.

Це тільки те, що ми підраховуємо по територіях горілого лісу, який є на контрольованій території. Те, що не контрольоване, на жаль, ми оцінити на сьогодні не можемо.

- Це тільки для відновлення лісу, не враховуючи витрат на відновлення інфраструктури підприємств та інших витрат?

- Звичайно. Йде мова тільки про шкоду лісу.

- Екологи зараз б`ють на сполох через іншу проблему – проблему фактично незаконного мисливства у державних лісових парках, котра є характерною для всіх регіонів України. Як в Дерлісагентстві збираються вирішувати цю проблему?

- Ми пропонуємо створити єдину мисливську службу у структурі Держлісагентства, яка б піклувалася про мисливський фонд. Така служба існує у Польщі й є доволі ефективною, і яка опікується як і лісовим фондом, так і тваринами. Ми переконані, що якби нам вдалося створити єдину мисливську службу, ми б могли навести порядок по всьому мисливському фонду, який є в Україні.

Функції з контролю мисливського господарства наразі має як і Держлісагентство, так і екологічна інспекція. Однак зараз працює виключно наша мисливська служба – близько 90% протоколів з порушень правил ведення мисливського господарства – робота саме нашої інспекції. Таке не зовсім ефективне виконання контролюючих функцій екологічною інспекцією  можна, мабуть, пояснити відсутністю належної кількості спеціалістів.

- Торкаючись проблеми знищення лісу від незаконного видобутку бурштину: скажіть, чи вдалось напрацювати механізм рекультивації лісів, і на якій стадії вирішення зараз проблема з нелегальним видобутком бурштину?

На усі 100% ушкоджені незаконним видобутком бурштину ліси уже ніхто не відновить, але хоча б на 90% - потрібно

- Нещодавно було вирішено створити при Мінекономрозвитку єдину робочу групу з проблеми видобутку бурштину, до якої входять представники різних відомств, зокрема, я також беру участь у роботі цієї групи.

Зрозуміло, якщо надра можуть принести користь економіці, то Мінекономрозвитку повинно напрацювати механізми з легалізації видобутку бурштину, Мінеконології має розробити безпечну методологію його видобутку, а ми, лісівники – розробити порядок рекультивації земельної ділянки. На усі 100% ушкоджені ліси уже ніхто не відновить, але хоча б на 90% - потрібно.

До цього часу такі робочі групи мали кілька установ, і, як бачимо, це не дало ніякого ефекту, а поки що проблему з бурштином вирішують правоохоронні органи, щоб не допускати варварського промислу в лісах.

 - Чи розглядаєте ви плани, скажімо, залучити демобілізованих бійців АТО чи волонтерів до участі в охороні лісів на півдні України під час пожежонебезпечного періоду літа?

- Небайдужих людей ми у першу чергу просимо, аби вони сповіщали про ту чи іншу пожежу, аби швидше реагувати на загоряння.

Залучати до гасіння пожеж на волонтерських засадах ми не маємо права. Тому що це є ті роботи, які можуть мати тяжкі наслідки. Дуже часто навіть спеціалісти, які знають, як поводитись з вогнем у лісі,  з якої сторони підійти до гасіння, отримують травми. І залучати непрофесіоналів, ми не маємо права тому, що це відповідальність за життя. 

- А залучати до охорони лісів від навмисного підпалу?

У кожній рейдовій бригаді, які постійно організовуються підприємствами, є «волонтерські» групи, однак вони за свою роботу отримують платню. У попередні роки було достатнє фінансування, і вдавалось залучати багато людей та достатню технічну базу.

Зараз, як ви знаєте, з фінансуванням проблеми. І якщо є добровольці з охорони лісу, то це в першу чергу лісівники, які, наприклад, на Херсонщині не отримують зарплати, які офіційно працюють раз у тиждень, але які вболівають за ліс.

Звісно, ми як можемо, так і допомагаємо таким людям. Наші ресурсні області перераховують одноденну заробітну плату, іншого виду поворотні та безповоротні фінансові допомоги, але цього все одно не вистачає.

- З того часу, коли ви стали фактично очолювати Держлісагентство, наскільки виріс обсяг покладеної на вас відповідальності? Наскільки ваша теперішня посада звужує ваше особисте життя?

- Особисте життя? Звичайно, що така відповідальність впливає на особисте життя.  Наприклад, позавчора ми вийшли з роботи опів на другу ночі.

Бути і першим заступником – дуже відповідально, а зараз ця відповідальність збільшилась – за людей, за те, що ми робимо, що пропонуємо. У мене одна велика мета, втілити яку, сподіваюся, мені допоможе і команда, і Господь Бог – не  лише реформувати галузь, а й повернути довіру суспільства до її працівників.

На жаль, ми бачимо зараз суцільний негатив, незважаючи на те, що багато працівників, фанатів своєї справи, залучено в цій галузі, багато ми сплачуємо податків, багато плюсів ми робимо. Можливо, ми були занадто закриті, або мало розповідали, або щось не так робили – ми все проаналізуємо, і зробимо все можливе, аби повернути довіру до лісівників.

Я б хотіла, щоб нашим лісівникам в Україні довіряли так само, як, наприклад, нашим турецьким колегам у їхній країні – суспільство їх взагалі вважає суперменами.

От я б дуже хотіла, щоб наші лісівники, наші працівники мали такий же рівень довіри, щоб суспільство розуміло, що вони роблять правильні речі, й вони дійсно вболівають за свою справу.

Розмову вів Іван Киричевський