Спокійно: Україна з доларом по "5" – це не Україна з доларом по "25"
Світова економічна криза 1933 року носила назву "Велика депресія". Світова фінансова криза 2008 року – назву "Велика рецесія". Як буде називатися економічна криза 2020, спричинена пандемією невідомого раніше науці китайського коронавірусу, ми ще не знаємо, але те, що світ стоїть на її порозі вже очевидно всім. Завершується один економічний цикл і починається новий. Фондові ринки після 12 років невпинного зростання терплять безпрецедентне падіння (усе в точності, як пишуть у книжках про економічні цикли). Ціни на сировину падають – нафта, метал, руди, продовольство. Валютні курси економічних "слабаків" обвалюються, ринки звужуються, бізнеси вилітають "в трубу". І кажуть, це ще тільки початок. В умовах глобалізації ніхто не має жодних гарантій "авось, пронесе". Питання лише в тому, кого і настільки сильно зачепить. Рецесію 2008 року Україна пережила досить тяжко. Хоча значно більше нас підкосила "братська любов" Росії після Майдану в 2014 році. Але навіть незважаючи на це, сьогодні перед лицем коронавірусної світової кризи Україна стоїть на ногах більш впевнено, ніж у 2008 році. Переконайтесь самі.
Як було під час Великої рецесії...
Перші тривожні дзвіночки для гривні і взагалі української економіки пролунали ще влітку 2008 року. Тоді ціни на нафту, які досягли небачених висот у $147 за барель, почали швидке падіння. Далі це потягло за собою і падіння цін на сталь та поступове зменшення притоку валюти в Україну. У той же час керівництво країни тішилося сезонною літньою дефляцією та гарними показниками зростання ВВП, що за півроку складали 11%. Але вже з перших днів вересня через нестачу валюти на ринку гривня почала помітно падати до долара – з 4,7 грн/$ до 5,08 грн/$. При цьому курс долара перевищив верхню межу валютного коридору встановленого на 2008 рік (курс тоді регулювався Нацбанком адміністративно. – Авт.). А в наступні місяці на валютному ринку гримнув грім, оскільки до України, нарешті, докотилася світова кредитна криза, що розгорілася після грандіозного банкрутства одного з найстаріших американських банків Lehman Brothers. До кінця 2008 року гривня впала з 5 до 8 грн/долар. Саме з того часу в Україні почалася славнозвісна епоха "долара по 8", яка тривала аж до моменту підлої анексії Росії Криму у березні 2014 року.
Як згодом стало зрозуміло, "господарники" Януковича підтримували видимість економічної стабільності в країні завдяки накопиченим в "жирні" докризові роки золотовалютним резервам ($31,5 млрд). Після Майдану їх залишилася лише четверта частина – $7,5 млрд. Але на той час в Україні вже сформувалася значна "когорта" іпотечних позичальників, які набрали (хто у 2005 році за курсом "5", а хто в 2008 році – за курсом "8") довгострокових валютних кредитів на купівлю житла. З початком російської агресії та катастрофічного падіння економіки валютний курс у 2015 році підскочив у три рази, а загальна сума іпотечної заборгованості сягнула 60 млрд грн. Почалися масові дефолти за такими кредитами.
Внаслідок цього через банкрутства в 2015-2016 році на банківському ринку стався значний "банкопад", під час якого з ринку було виведено близько 100 банків із 180 існуючих на той час. Відтоді кредити на придбання житла давали лічені банки, і лише в гривні (в 2009 році фізичних осіб заборонили кредитувати в іноземній валюті), але проблему валютної іпотечної заборгованості Україна розгрібає й досі.
Що цікаво, облікова ставка НБУ в 2008 році була майже на сьогоднішньому рівні – 10-12%, але річна інфляція при цьому сягала 22%.
...що маємо сьогодні – напередодні "Великої – невідомо як назвуть – стагнації"
Навіть враховуючи те, що Україна на відміну від своїх європейських сусідів, встигла пережити за останні 12 років ще одну глибоку кризу, викликану війною з Росією, до світових економічних потрясінь 2020 року наша країна підійшла з певним запасом міцності. В останній рік Нацбанку вдалося, закрутивши монетарні "гайки", досягти зниження річної інфляції до 4,1%.
На сьогодні "очищена" банківська система б'є рекорди прибутковості – минулого року банки загалом отримали 59,6 млрд грн прибутку. Щоправда безпрецедентні доходи отримано не від кредитування реального сектору, а здебільшого від вкладень в ОВДП та депозитні сертифікати НБУ, надання споживчих кредитів та торгівлі валютою, але менш з тим.
Вітчизняні золотовалютні резерви хоч і не досягають рівня 2008 року, нараховуючи лише $26,6 млрд, та Нацбанк перейшов до політики вільного ринкового курсоутворення, що є більш гнучким інструментом валютного регулювання, яке нині лібералізується. Саме завдяки цій політиці в минулому році пересічні українці раділи 19%-му зміцненню національної валюти, і саме завдяки цій же політиці сьогодні, коли долар відвойовує позиції, особливої паніки та черг біля обмінних кас не спостерігається, незважаючи на всі зусилля спекулянтів.
На відміну від 2008 року, НБУ сьогодні має значно більшу інституціональну незалежність від політичного керівництва держави і є надія, що такою вона збережеться й надалі. І тому економічна шкода від популізму, яким не припиняють грішити українські політики, буде все ж меншою.
Однак варто розуміти, що зараз близько 60% депозитних вкладів банківської системи знаходиться у кількох державних банках. Тому, на жаль, хочемо ми того чи ні, але епіцентр майбутньої фінансової кризи, якщо вона виникне у нашій банківській системі, буде знаходитися саме у державному секторі.
Між тим, Росія, що анексувала Крим та шостий рік тримає в окупації зруйновану нею промислову частину Донбасу, визнана світовою спільнотою агресором і знаходиться під світовими економічними санкціями. Її економіка ледве "дише" через передбанкрутний стан своєї "золотої курки" Газпрому, якому врешті врізали європейську монополію, та наднизьку вартість нафти, яку ображені на Росію саудити опустили до $35 за барель. І це, схоже на все, ще не фініш.
Коронавірус – це серйозно, але, сподіваємось не надовго
Тож, якщо коротко підсумуємо ті кілька важливих відмінностей 2008 року від 2020-го.
Завдяки реформам банківського і фінансового сектору 2014-15 рр. в Україні зараз плюс-мінус справедливий курс гривні. Він не фіксований, як у часи Януковича, а ринковий. Тому очікувати кратного падіння гривні не доводиться.
В 2008 році в Україні був бум на ринку нерухомості. А нині – основне: «валютних» іпотек більше немає. Тоді через величезну кількість іпотечних кредитів банківська система не витримала. Зараз ринок нерухомості не спекулятивний, а стабільний, там немає "бульбашки", яка би могла луснути.
В 2008 була грандіозна фінансова криза в США, коли падали гіганти (Lehman Brothers, Washington Mutual, Fannie Mae), які тягли за собою ланцюжок інших банкрутств. Зараз загрози настільки масштабних і взаємопов'язаних корпоративних банкрутств немає. Так, певні туристичні, логістичні компанії чи перевізники, можуть не витримати карантинних обмежень, які впроваджують країни у боротьбі з розповсюдженням коронавірусу, але на цих ринках усе скоро відновиться, як тільки буде знято перепони для бізнесу.
Врешті, пандемія коронавірусу не знищить людство як таке – їсти, подорожувати, торгувати люди ніколи не припинять. І світова економіка рано чи пізно повернеться до звичайного ритму. А отже у економіки незалежної України з її акцентом на агрокомплекс та логістичні можливості, завжди залишатиметься місце під сонцем та своя частка світового ВВП.
Головне сьогодні, дбати про гігієну, не ігнорувати карантинні заходи і не панікувати...
Оксана Поліщук, Київ
