Аграрії просять уряд вжити заходів для забезпечення експорту української продукції
Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба УКАБ.
Зазначається, що аграрії просять уряд домогтися скасування Європейським Союзом всіх обмежувальних заходів, введених стосовно імпорту українського зерна, ще до настання 15 вересня 2023 року та не допустити введення нових та подовження дії вже існуючих обмежень.
Також уряд просять вжити еквівалентні заходи стосовно імпорту до України продукції з окремих держав-членів ЄС, які запровадили обмеження стосовно української сільськогосподарської продукції та не дотримуються своїх зобов’язань в частині зняття обмежень та забезпечення її транзиту. Крім цього, асоціації закликають уряд переглянути рішення про заборону експорту цукру.
Українські сільгостоваровиробники пропонують підняти питання перед Єврокомісією стосовно забезпечення безперешкодного транзиту українського експорту територією держав-членів ЄС, як це передбачено ініціативою «Шляхи солідарності» та стосовно надання фінансової підтримки українським експортерам аграрної продукції, що постраждали внаслідок введених заборон.
Також уряд просять забезпечити посилення контролю з боку Держпродспоживслужби за показниками якості та безпечності агропродовольчої продукції, що імпортується до України з окремих держав-членів ЄС; та розглянути доцільність відстоювання українських економічних інтересів за допомогою таких інструментів як звернення до арбітражу в межах СОТ та в межах угоди про асоціацію. Асоціації закликають уряд розпочати розслідування фактів завдання шкоди економіці України в межах Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року.
Аграрії наголошують, що представники агросектору глибоко стурбовані останніми ініціативами окремих держав-членів ЄС та Єврокомісії, що ставлять під загрозу виконання прийнятих вище рішень, а також несуть в собі небезпеку знищення українського аграрного сектору економіки. Йдеться про обмеження на імпорт деяких сільськогосподарських товарів з України до ЄС та ризики повернення до дозвільного порядку надання українським перевізникам права здійснення автомобільних перевезень територією ЄС.
Зокрема, рішення Єврокомісії про продовження заборони імпорту українського зерна (пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику) до окремих держав-членів ЄС обвалило не лише експорт українського зерна до цих держав а й його транзит їхньою територією. За даними асоціації, не всі держави скасували дію своїх національних рішень про односторонню заборону імпорту та транзиту української агропродукції (наприклад, цього ще не зробила Угорщина). Водночас, у травні 2023 року польські перевізники заблокували можливість перетину будь-якими вантажівками державного кордону України з Польщею з вимогою повернення для українських перевізників дозвільної процедури здійснення міжнародних вантажних автомобільних перевезень територією ЄС.
У зверненні наголошується, що поява у ЄС практик, що порушують умови угоди про асоціацію та є дискримінаційними по відношенню до України. Відповідно до угоди про асоціацію жодна сторона не повинна запроваджувати будь-які заборони чи обмеження щодо імпорту будь-якого товару іншої сторони. Крім цього, аграрії вбачають ризики у риториці європейських чиновників щодо подальшого введення квот і проведення розслідувань стосовно української агропродовольчої продукції.
При цьому, українські аграрії виступають проти введення урядом заборони на експорт цукру. Завдяки цьому рішенню до заборони експорту українського зерна до ЄС додалась ще й заборона експорту цукру. Цей крок призведе до негативних наслідків для вітчизняних виробників та переробників аграрної продукції, серед яких: невиконання зовнішньоекономічних контрактів, втрата платоспроможних зовнішніх ринків, набуття репутації ненадійних постачальників, фінансові збитки.
У зверненні також йдеться про загрозу витіснення українських виробників з внутрішнього ринку. За даними асоціацій, станом на 2 червня 2023 року у межах ініціативи «Шляхи солідарності» Україна поставила до ЄС продукції всіх видів на 30 млрд євро. За цей же період ЄС поставив в Україну своєї продукції на 51 млрд євро (тобто у 1,7 рази більше, ніж Україна до ЄС). Таким чином, Україна почала перетворюватись із постачальника продукції до ЄС на ринок збуту європейської продукції. Зокрема, у 2022 році ряд держав-членів ЄС наростили обсяги експорту своєї агропродовольчої продукції до України (Болгарія +26%, Польща +16%, Словаччина +30% тощо).
Разом з цим, окремі держави-члени ЄС застосовуються до українського агропродовольства режиму посиленого контролю. В останні декілька місяців вантажі з українською с/г продукцією при перетині кордону почали зазнавати суцільних перевірок з боку держав-членів ЄС. Внаслідок цього збільшилась тривалість оформлення вантажів та кількість випадків виявлення незначних невідповідностей (наприклад, розбитої скляної тари або присутності деяких елементів цвілі у шроті).
"Істотне погіршення доступу на зовнішні ринки суттєво звужує можливості для фінансування відновлення аграрного сектору. Жодна держава-член ЄС не зіткнулась з тим, з чим наразі доводиться мати справу українським аграріям. Наразі закриття з будь-яких причин кожного окремого зовнішнього ринку для нової товарної позиції має не менш руйнівні наслідки, ніж повномасштабна військова агресія російської федерації проти України", - підкреслюють асоціації у зверненні.
Як повідомляв Укрінформ, Єврокомісія 5 червня 2023 року прийняла рішення продовжити до 15 вересня 2023 року виключні та надзвичайні запобіжні заходи, які були ухвалені у травні щодо імпорту українського зерна до п’яти країн ЄС на кордонах з Україною.
У травні 2023 року Єврокомісія, заборонила імпорт з України у Болгарію, Угорщину, Польщу, Словаччину та Румунію пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику.
