Хто в Україні платить податки під час війни і кому їх потрібно знижувати, а кому підвищувати
Отже, хто під час війни в Україні платить податки, кому їх необхідно знижувати, а кому – підвищувати? Про це в експертному огляді у фейсбуку пише український експерт Олексій Кущ.
Надходження податків у зведений бюджет (центральний + місцевий) з боку ДПС (без урахування митниці) у 2023 році становило 1 трлн 214 млрд грн.
З них коштом громадян було сплачено:
- податок на додану вартiсть з вироблених в Українi товарiв (робiт, послуг) з урахуванням бюджетного вiдшкодування – 18% надходжень;
- податок та збiр на доходи фiзичних осiб – 41% надходжень;
- акцизний податок – 9%.
Сукупно населення сплатило як кінцевий споживач та отримувач доходів – 68% всіх державних податків.
Бізнес виконував лише функції транзитера зі сплати.
Безпосередньо сам бізнес сплатив:
- податок на прибуток підприємств – 12% (переважно державні компанії та банки);
- рентну плату за користування надрами – 5%;
- єдиний податок – 5%.
Тобто разом платежі бізнесу становили 22% від сукупних податкових надходжень.
Податок на майно, що платить як бізнес, так і населення, становив лише 4%, а екологічний податок – мізерні 0,3%.
Отже, за податковими надходженнями розподіл між населенням та бізнесом: 68% проти 22%.
Можна робити певні висновки.
По-перше, істотно поліпшилась ситуація з акцизними зборами.
По-друге, є приріст сальдового надходження ПДВ до бюджету в результаті скорочення обсягів відшкодування під час експорту сировини.
Тобто моя теза про поступове (протягом 5 років) скасування відшкодування ПДВ за сировинним експортом є правильною – це значно збільшить обсяг податкових надходжень і відповідно зменшить перерозподіл державних коштів на користь декількох ФПГ.
По-третє – стимулювання доходів населення (у цьому разі через сектор оборони) посилює рециркуляційну фінансову бюджетну модель, – ці гроші не тільки збільшують внутрішній платоспроможний попит, але й нарощують доходи бюджету.
По-четверте – бізнес майже не сплачує податок на прибуток. Якщо вирахувати частку державних компаній та банків, залишиться мізер.
Звичайно, тут присутній і фактор збитковості під час війни, але така ситуація була і до війни.
Тому всі розмови про необхідність зменшення ставки податку на прибуток вважаю контрпродуктивними.
От що дійсно потрібно – то це застосування механізму зменшення податкових зобов'язань за цим податком на суму інвестицій бізнесу в науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи і інновації.
Застосування податків на «надуті доходи», як у випадку з банками, можна вважати правильним кроком, і цей досвід треба поширювати на інші види бізнесів, які під час війни отримують надприбутки.
А от такі податки, як рента та екологічний збір, у нас мізерні, хоча промисловість концентрується переважно у слабих переділах та видобуванні природних ресурсів.
Їх треба суттєво збільшувати.
Аномальна ситуація із податком на майно: з одного боку, населення сплачує за свої квартири, з іншого – дієвого податку на розкіш, значні активи так досі й немає.
Ба більше, податок сплачується з бази нарахування у метрах квадратних, а має – з ринкової вартості.
Отже, за трикімнатну квартиру десь на передмісті можна заплатити податку значно більше, ніж за однокімнатну квартиру в центрі, в елітному житловому комплексі, хоча її вартість може бути у багато разів вищою.
Ключовий акцент податкової реформи має бути направлений на модернізацію податків на працю, зокрема у контексті зниження ставок за мінімальними та збільшення ставок за значними доходами, що вирішується завдяки застосуванню прогресивної шкали.
Крім того, необхідно розглянути можливість злиття всіх податків та зборів на працю у єдиний кумулятивний податок.
Можливо, скасування ЄСВ поки що бюджет не потягне, а от злиття податку на доходи з військовим збором треба зробити вже давно, адже функціонально існування цих двох податків окремо позбавлене сенсу.
Окремий військовий збір можна залишити за операціями з нерухомістю, цінними паперами та іншими доходами, відмінними від заробітної плати.
Олексій Кущ, економіст, фінансовий аналітик
Джерело: Facebook
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
реклама