Індекс реформ 231: Державний реєстр санкцій та угода про розподіл продукції для природного газу
Найвище експерти оцінили створення Державного реєстру санкцій та правила продажу природного газу, отриманого державою за угодами про розподіл продукції. За період 29 січня – 11 лютого Індекс становив +0,8 бала. У попередньому випуску значення Індексу теж становило +0,8 бала, зазначають експерти «Вокс Україна».
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
ПОРЯДОК ВИКОРИСТАННЯ ВИДОБУТОГО ПРИРОДНОГО ГАЗУ, ЩО ЗАЛИШАЄТЬСЯ У ВЛАСНОСТІ ДЕРЖАВИ, ЗА УГОДОЮ ПРО РОЗПОДІЛ ПРОДУКЦІЇ (УРП), +2,3 БАЛА
У лютому Кабмін затвердив Порядок використання або реалізації частини виробленої продукції, зокрема природного газу, що залишається у власності держави відповідно до угоди про розподіл продукції.
Угода про розподіл продукції – це угода між державою Україною та інвесторами (фізичні чи юридичні особи з України чи із-за кордону), в яких Україна доручає інвестору пошук, розвідку та видобування корисних копалин коштом інвестора, натомість інвестор отримує частину видобутих копалин. Такі угоди регулюються законом України, ухваленим ще у 1999 році (з правками від 2022 року).
Новий Порядок, ухвалений на заміну скасованій постанові, деталізує правила використання частини виробленої продукції, що залишається у власності держави. Скасована постанова досить загально прописувала, що уповноважений орган мав продавати таку продукцію через біржі та аукціони за ціною, яка мала перевищувати ціну, за якою корисні копалини були отримані державою під час їх розподілу за угодою.
Новий порядок стосується виключно вуглеводнів та значно детальніше описує взаємодію між інвесторами та стороною, що представляє державу: Державною службою геології та надр України та компанією «Газ України» (дочірня компанія «Нафтогазу України»). Визначено, що інвестори будуть передавати державну частку газу в «Газ України», а компанія продаватиме її на відкритій товарній біржі. Отримані від продажу кошти будуть перераховані до державного та місцевого бюджетів (за місцем розташування видобутку).
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАР ЕКСПЕРТА
Роман Ніцович, директор з досліджень, аналітичний центр DiXi Group:
«Чіткий та прозорий механізм реалізації державної частки продукції, видобутої у рамках УРП, дасть змогу Україні отримати вигоди від підписаних угод. Слід наголосити, що вперше цю прогалину було виявлено під час розгляду проєкту звіту України за Стандартом Ініціативи прозорості видобувних галузей (ІПВГ) за 2022 рік. Відповідне рішення дозволить уряду та відповідним місцевим громадам отримати кошти від діючих УРП для реалізації важливих соціальних ініціатив».
СТВОРЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ САНКЦІЙ, +2 БАЛИ
Президент своїм указом затвердив рішення Ради національної безпеки та оборони про створення Державного реєстру санкцій. Дані реєстру містять ключову інформацію про підсанкційних осіб та компанії: повне ім’я чи назву, місце реєстрації, підстави для застосування та суть санкцій, їхню тривалість. Внесення до реєстру відбувається після затвердження Президентом рішення РНБО про накладання санкцій чи після судового рішення про це.
Реєстр є відкритим для користувачів та ведеться одночасно двома мовами – українською і англійською. Це робить його зручним для відстеження юридичних та фізичних осіб, які діють проти національних інтересів та суверенітету України.
Нагадаємо, що навесні Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) припинило ведення реєстру «міжнародних спонсорів війни» (компаній, які співпрацюють з РФ). Підставами стали скарги від країн-партнерів та відсутність нормативної бази для існування списку. Тепер сторінка списку автоматично переадресовує користувачів на Державний реєстр санкцій.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Іван Ус, головний консультант центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень:
«Державний реєстр санкцій (https://drs.nsdc.gov.ua/) створено для надання громадянам безоплатного публічного доступу до актуальної та достовірної інформації про суб’єктів, щодо яких застосовано санкції.
Згідно з рішенням РНБОУ, реєстр – це інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, захист, облік, відображення, оброблення та надання інформації про всіх суб’єктів щодо яких застосовано санкції.
Джерелами інформації Реєстру є рішення Ради національної безпеки і оборони України, а також судові рішення про застосування санкцій. Дані в реєстрі оновлюються оперативно. Вони є відкритими і загальнодоступними, крім випадків, передбачених законом. На сайті є можливість в електронній формі отримати витяг з інформацією про особу.
Враховуючи значний обсяг санкцій, застосованих Україною, цілком логічною є потреба у їх систематизації. Згідно з даними цього реєстру, на 17 квітня 2024 р., застосовано 28709 санкцій проти 10085 фізичних осіб та 7125 юридичних осіб.
Наявність такого реєстру суттєво спрощує пошук інформації стосовно наявності санкції проти тих чи інших фізичних і юридичних осіб та унеможливлює гіпотетичну можливу аргументацію того, що під час здійснення своєї діяльності певні фізичні та юридичні особи України не знали, чи перебувають їх партнери під санкціями.
Також під час пошуку потенційних нових суб’єктів, на кого можуть бути накладені санкції, унеможливлюється дублювання таких санкцій, що, враховуючи наявні їх обсяги, може бути цілком можливим».
Станіслав Юхименко, науковий співробітник, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій:
«Державний реєстр санкцій запровадили з декількох причин.
По-перше, вся інформація про санкції, які офіційно ввела Україна, тепер доступна в одному місці, що має спростити моніторинг підсанкційних осіб і компаній.
По-друге, ухвалене регулювання унормувало юридичні підстави потрапляння під українські санкції та відповідно у Реєстр. До Державного реєстру санкцій будуть включати компанії, які потрапили під санкції за рішенням РНБО відповідно до Закону «Про санкції». До Реєстру потрапляють як російські компанії в Україні, так і російські «дочки» міжнародних компаній, які ведуть свою діяльність в Україні та Росії.
Державний реєстр санкцій замінює «Список міжнародних спонсорів війни», механізм потрапляння до якого не був унормований на рівні законодавства, а отже, і перебування у ньому не мало юридичних наслідків. НАЗК вносило до нього всі компанії, які далі працюють на території Росії і не оголосили про вихід із російського ринку або про план такого виходу. Це допомагало інформаційно тиснути на транснаціональні корпорації, які працювали в Росії, завдаючи їм іміджевих збитків. Водночас це створювало проблеми для української дипломатії: багато рішень наших партнерів мали умовою виключення їх компаній із Списку (особливу роль тут відігравали угорський «OTP Bank» та австрійський «Raiffeisen Bank»). Із зменшенням тиску на міжнародні компанії в Росії після закриття Списку спонсорів війни деякі компанії навіть почали розширювати свій штат в РФ: так вже з’явилась новина, що російська дочка «Raiffeisen» шукає близько тисячі нових працівників.
Із закриттям «Списку міжнародних спонсорів війни» Державний реєстр санкцій має стати джерелом інформації про всі офіційно затверджені Україною санкції. Однак він не міститиме переліку всіх міжнародних компаній, що працюють в Росії. Хочеться сподіватись, що це сприятиме активізації української санкційної політики».
Графік 3. Події, що визначали значення індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5, або бути меншою за -5
Графік 4. Значення окремих компонентів Індексу та кількість подій
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:
Ксенія Алеканкіна, лідерка проєкту «Індекс реформ», комунікаційна менеджерка
«VoxUkraine» – аналітичний центр, який досліджує розвиток економіки, державного управління, суспільних та реформаторських процесів.
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
реклама