Підвищення податків: чи є альтернативні варіанти?
Схоже, резонансний «податковий» законопроєкт, який, окрім іншого, передбачає підвищення розміру та розширення кола платників військового збору, таки зазнає змін ще до початку розгляду в сесійні залі парламенту. За деякими прогнозами – аж до появи нового документа. В уряді кажуть про готовність до діалогу з бізнесом, який, м’яко кажучи, без ентузіазму сприйняв нинішні податкові ініціативи. Власне, такий діалог уже почався. Зокрема, напередодні прем’єр-міністр Денис Шмигаль, перша віцепрем’єрка Юлія Свириденко, очільники Мінфіну та Міноборони Сергій Марченко і Рустем Умєров, керівник Офісу Президента Андрій Єрмак та голова фінансового комітету ВР Данило Гетманцев зустрілися з представниками Ради з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану. «Працюватимемо спільно, щоб знайти найбільш ефективні рішення в максимально короткі строки. Бізнес має слово і має вплив на всі ці рішення», –запевнив глава уряду.
Які ж альтернативні пропозиції обговорюють? І чи будуть вони помічними в умовах, коли в бюджеті не вистачає сотень мільярдів гривень?
ЩО ПРОПОНУЄ ВЛАДА Й ВІД ЧОГО ЗАСТЕРІГАЄ БІЗНЕС
В експертному та бізнес-середовищах, у ЗМІ й соцмережах критика можливих податкових новацій з’явилася ще задовго до того, як Кабмін 18 липня зареєстрував у парламенті законопроєкти №№11417 і 11416 – про перегляд бюджету та внесення змін до Податкового кодексу, що мають забезпечити додаткові надходження. Ще у травні з’явились інсайди про плани додатково поповнювати казну, передовсім завдяки підвищенню військового збору (на 3–5%) та ПДВ (на 2–3%).
Утім, як з’ясувалося під час реєстрації законопроєкту в парламенті, податок на додану вартість урядовці вирішили не чіпати. Ключові пропозиції натомість стосуються підвищення ставки військового збору (ВЗ) для найманих працівників з 1,5% до 5%, впровадження ВЗ (1% або 5%, залежно від групи) для ФОПів, обов’язкової сплати ВЗ у розмірі 1% доходу для юридичних осіб – платників податку на прибуток підприємств та платників єдиного податку ІІІ та ІV груп. Також ідеться про впровадження «плати за розкіш» – стягнення військового збору в разі купівлі банківських металів, продажу ювелірних виробів та нерухомого майна (фізособами) і придбанні автомобілів. ВЗ хочуть стягувати і з мобільних операторів. А ще – пропонують впровадити акцизний збір на води з додаванням цукру або інших підсолоджувальних чи ароматичних речовин (0,1 євро за 1 літр). Негативно українці сприйняли й ідею змін в оподаткуванні міжнародних поштових та експрес-відправлень (від сплати ПДВ пропонують звільняти лише відправлення вартістю до 45 євро, тоді як нинішній поріг – до 150 євро).
Реєстрація законопроєкту, звісно ж, каталізувала жорсткі суперечки. Низка бізнесових асоціацій та об’єднань, аналітичних центрів та експертних організацій оприлюднили заяви та власні розрахунки, попереджаючи про ймовірний негативний ефект від впровадження таких нововведень. А саме – посилення податкового тиску на «білий», передовсім малий бізнес, та ризики поглиблення тінізації української економіки. З такими аргументами (хто повністю, хто – частково) погодилися й деякі представники влади – приміром, голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, очільниця бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа, керівники фінансового комітету, багато інших впливових народних обранців.
Ключовий аргумент противників запропонованого урядом варіанту – ймовірне посилення фіскального тиску на добросовісних платників податків.
«Пошук Мінфіном додаткових надходжень через впровадження нових податків надзвичайно обтяжить бізнес додатковими формами звітування, необхідністю впровадження нових процедур адміністрування та контролю (військовий збір, податок з обороту). На тлі продовження російської агресії та руйнування інфраструктури і скорочення ринків та відпливу кадрів – додатковий фіскальний тиск на український бізнес унеможливлює економічну стабільність», – пояснюють у Торгово-промисловій палаті України.
Тим часом провідні аналітичні центри вивчили ключові пропозиції законопроєкту та обрахували ймовірний ефект від їх впровадження.
Більшість податкових пропозицій критикує й перший заступник голови Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк. Зокрема, за його словами, варто було б відмовитися від вкрай непопулярної ідеї оподаткувати всі посилки, скасувавши чинну пільгу у 150 євро митної вартості. За розрахунками, розширення бази оподаткування додатково принесе до бюджету 3,3 млрд гривень.
«А знаєте, що так само може легко принести 3,3 млрд грн у цьому році? Відмова Мінекономіки від ідеї "кешбеку". Або податок 15% на авто… Він принесе 10 млрд. А знаєте, що так само принесе 10 млрд грн? Забрати гроші з 41 бюджетної програми, які взагалі не використовуються. Там якраз 10 млрд мінімум. А, наприклад, збільшення оподаткування ФОПів 3-ї групи легко замінити грошима, які ми з бюджету витрачаємо на телемарафон», – вважає Железняк.
Значні додаткові кошти, на думку аналітиків, принесло б і підвищення ефективності роботи контролювальних органів (показники результативності), руйнування схем ухилення від оподаткування (контрабанда, контрафакт, нелегальна торгівля, неофіційна заробітна плата тощо), автоматизація бізнес-процесів. Іншим важливим рішенням було б скорочення другорядних видатків загальнодержавного бюджету.
Співзвучні і пропозиції наших ключових міжнародних партнерів. Приміром, Сполучені Штати Америки заохочують український уряд збільшувати прибутки передовсім через реформування митниці та боротьбу із «сірими» ринками. Про це повідомила на брифінгу в Києві, відповідаючи на запитання кореспондента Укрінформу, спецпредставниця США з відновлення України Пенні Пріцкер.
«У вас є доходи, яких ви не отримуєте і які ви мали б отримати тепер. Зосередьмося спочатку на цьому», – наголосила американська чиновниця.
Зокрема, величезне джерело потенційних прибутків, за її словами, – продовження детінізації ринків підакцизної продукції та електроніки.
Ярослав Железняк оцінює відповідні фіскальні можливості загалом у приблизно 45 млрд грн на рік: 25 млрд грн – нелегальний ринок тютюну, 10 млрд грн – обсяг контрафактного і контрабандного алкоголю, ще стільки ж – втрати від продажів нелегального палива.
«Тут вже маємо 45 млрд грн на рік… Та проблема в тому, що уряд тільки в кінці липня згадав про проблему. Тому в цьому році вже вкрадено 30 млрд грн, що і створило частину бюджетної "дірки" у 120 млрд», – деталізував парламентарій.
Звідси – висновок, якого дійшли провідні аналітичні центри: одночасно з впровадженням тимчасових заходів необхідно невідкладно впровадити системні зміни, які принесуть додаткові надходження до держбюджету наступного року. Зокрема, для мінімізації тіньових схем та наповнення бюджету слід забезпечити якнайшвидше втілення інституційних реформ –перезавантаження Митної та Податкової служб комісіями з переважним голосом міжнародних експертів (ПЗУ №6490д та №9243), встановлення ефективних КРІ для БЕБ, ДПС, ДМС, забезпечити щорічне оцінювання втрат від різних податків за методологією tax gap; поліпшити адміністрування податку на нерухоме майно й використати весь потенціал цього податку; максимально автоматизувати процеси податкового адміністрування.
ВІЙСЬКОВИЙ ЗБІР VS ПДВ: ДЛЯ БІЗНЕСУ ЛІПШЕ ПІДВИЩЕННЯ ОСТАННЬОГО
Головною ж альтернативою запропонованих урядом змін бізнес і незалежні експерти вважають тимчасове підвищення на 4–5% податку на додану вартість.
«Підвищити ПДВ – найпростіше, ми просто змінюємо цифру і нічого не змінюємо в адмініструванні. Навіть людина, яка повністю працює не те що в "сірому", а навіть у "чорному" сегменті економіки (наприклад, торгує наркотиками чи контрабандою), все одно частково змушена платити ПДВ, тому що заїжджає на заправку, купує продукти, одяг. А тиск винятково на "білий" бізнес призводить до послаблення його конкурентоспроможності, зменшення податкових надходжень по економіці загалом», – вважає директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
Із тим, що концентрація уваги на стягненні одного підвищеного податку (тим паче, що тут не буде жодних проблем з адмініструванням) може стати кращим варіантом, ніж «брати гроші у багатьох місцях потрішки» (цитата) погоджується й Руслан Стефанчук.
Також він вважає, що й ухвалити законопроєкт про підвищення ПДВ буде простіше, ніж нинішню редакцію урядового документа.
«Якщо твій законопроєкт є справедливим і поширюється на всіх, це викликає менше критики в суспільстві, ніж точкові зміни для якихось конкретних осіб, адже в законопроєктній діяльності мінуси плюсуються. І тому нам треба теж зрозуміти не тільки чи ми отримаємо необхідну суму, але і скільки голосів за це ми матимемо в парламенті. Тож я очікую перших слухань у (профільному – фінансовому) комітеті, після цього визначатимемося», – сказав голова Верховної Ради.
У тому, що поміж багатьох варіантів, які тепер обговорюють в уряді й парламенті, підвищення ПДВ – один з найпривабливіших, упевнена голова бюджетного комітету ВР Роксолана Підласа.
Вона пояснила чому: «По-перше, це не новий податок, тож його легко адмініструвати, чим уникаємо відкладеного ефекту. По-друге, ПДВ – бюджетоутворювальний податок, імпортний і внутрішній ПДВ цьогоріч планово принесуть 788 мільярдів гривень, а може, й більше. Підвищення ставки на 2–4 відсоткові пункти дасть відчутний ефект».
Водночас Підласа не вважає, що такий підхід дасть змогу повністю відмовитися від підвищення військового збору.
«Якісь з ідей уряду точно потрібно залишати, але ми можемо переглянути дрібніші пропозиції. Наприклад, податок на солодку воду можна взагалі не ухвалювати. Дуже багато шуму навколо цього, а надходження – тільки 7 млрд на рік, хоча ми не дуже знаємо, як це адмініструвати. Також є питання до оподаткування посилок вартістю до 150 євро», – додала Підласа.
Із тим, що обмежитися лише підвищенням ПДВ Україні не вдасться, погоджується і Железняк. Надто багато часу вже втрачено. І невідомо, скільки ще втратимо. Адже уряд робив розрахунки, сподіваючись, що новий закон запрацює із серпня…
«1% ПДВ – це, грубо, десь 40 млрд. Нам треба 120 млрд, це в теорії +3% ПДВ. Але у нас тільки 1/4 року залишилася. Тому, щоб закрити «діру» тільки підняттям ПДВ, треба вже +12%. І навіть більше, тому що в таких цифрах це точно у "тінь" частину економіки штовхне. Тому влада буде змушена робити якийсь мікс між ПДВ та ідеями, які закладені в законопроєкті», – прогнозує парламентарій.
Тим часом у Міністерстві фінансів запевнили: до дискусії в парламенті про можливі формати підвищення податків відомство готове.
«Чесно скажу – ситуація критична. Для нас залишається актуальним забезпечення сектору безпеки й оборони. Способи ми запропонували, можна дискутувати», – запевнив міністр Сергій Марченко.
Він додав, що ймовірність підвищення ПДВ у Мінфіні та уряді раніше дуже довго й ретельно обговорювали. Дійшли висновку, що збільшення ставки автоматично вплине на вартість товарів, і це вдарить по кишенях громадян.
Також у Мінфіні визнають ризик збільшення тіньової економіки у зв’язку з очікуваним підвищенням податків, але сподіваються на свідомість бізнесу.
«Питання "тіні" завжди виникає, коли йдеться про підвищення ставок податків. Водночас сподіваємося, що між несплатою податків та необхідністю забезпечити безпеку країни бізнес зробить правильний вибір», – каже Марченко. Підвищення податків, за його словами, є необхідним кроком для забезпечення фінансування Сил оборони.
У тому, що без підвищення тих чи інших податків Україні цьогоріч не обійтися, упевнена абсолютна більшість учасників публічних обговорень – урядовців, політиків, економістів. Варіанти – як-то кажуть, на столі. Стейкхолдери запевняють у готовності до конструктивної дискусії. Ось тільки часу для ухвалення рішень залишається щоразу менше.
Владислав Обух, Київ
