За яких умов спрацює підвищення податків
Всі 13 постанов, які блокували підписання законопроєкту №11416-д про зміни в оподаткуванні, відхилили, голова Верховної Ради Руслан Стефанчук підписав закон і скерував його на підпис Президентові. Одразу після того, як глава держави завізує документ, основні податкові новації, передовсім в частині справляння військового збору, наберуть чинності. Очікується, що завдяки нововведенням до кінця року держава додатково отримає приблизно 21 мільярд гривень, а упродовж 2025-го – 140 мільярдів. Наслідки ж підвищення податків для громадян та бізнесу, за загальними оцінками, будуть непростими. Чи можна мінімізувати ймовірні деструктивні впливи цього непопулярного рішення?
Втрати для бізнесу та громадян: неприємно, але «не смертельно»
Як свідчать результати експрес-опитування Європейської Бізнес Асоціації, 55% компаній-членів ЄБА не зможуть компенсувати співробітникам підвищення військового збору на 3,5% - тобто услід за збільшенням податків підняти й зарплати. Отже, зниження реальних доходів найманих працівників не уникнути.
Виходячи з того, що середня заробітна плата в Україні за підсумками 2024 року становитиме 21 809 гривень на місяць (бюджетний прогноз), не складно підрахувати, що втрати в доходах через збільшення військового збору сягатимуть у середньому 763 гривень (21809 × 0,035 = 763,32).
Безумовно, для багатьох наших співвітчизників це досить дошкульний фінансовий удар. Особливо, для тих, хто отримує зарплату, близьку до мінімальної.
Власники частини бізнесів це розуміють, тож планують підставити працівникам своє плече. За даними опитування ЄБА, 14% із них готові повністю, ще 13% - частково - компенсувати зниження реального доходу співробітників. 6% планують повністю компенсувати ці втрати надбавкою до кінця року, в якому буде скасовано воєнний стан.
При цьому, за прогнозами, погіршаться фінансові можливості усього бізнесу – незалежно від того, чи компенсуватиме він втрати своїм працівникам, чи ні. Загалом збільшення податкового навантаження змусить 56% опитаних підприємців скорочувати важливі для діяльності бізнесів витрати. Для 11% компаній таке підвищення може призвести до часткового скорочення виробництва чи й навіть до згортання бізнесу.
На думку засновника Advanter Group Андрія Длігача, «історичне» підвищення податків підштовхне частину підприємців знову переходити «в тінь».
«Держава навчилася заднім числом змінювати правила гри, тому з 1 жовтня багато підприємців переводять працівників у тіньовий сектор. За нашими підрахунками, це на 10% збільшить «тінь», – спрогнозував економіст під час Бізнес-форуму «Зроблено в Україні».
І це при тому, що вже й зараз, за деякими даними, більше третини заробітних плат в Україні виплачують неофіційно.
Фінансист Сергій Фурса побоювань щодо стрімкої «тінізації» не поділяє. Запропоноване мінімальне збільшення оподаткування, на його думку, - не той рівень, який масово штовхатиме бізнес у «тінь». Якщо йдеться про справді «білий» бізнес, а не той, що апріорі розраховує дурити державу.
«Підвищення податків – це завжди негативно. Але цей негатив обмежений, жодних значних наслідків для бізнесу та громадян від нього не буде. І тут - питання соціальної відповідальності бізнесу. Якщо він не розуміє, чому доводиться підвищувати податки під час війни, то зупинити його від переходу «в тінь» ніхто не зможе. Але це буде на совісті самого бізнесу», - сказав Фурса у коментарі Укрінформу.
Від рівня свідомості бізнесу залежить і питання можливої компенсації втрат працівникам – передусім, низькооплачуваним.
«Звісно, що ніхто не проти додатково до 150 гривень із 10-ти тисяч власної зарплати платити ще 350 гривень на підтримку війська, але у людей є відчуття не зовсім справедливого й неоптимального підходу з точки зору фіскального та економічного розуміння цього підвищення податків», - каже у розмові з Укрінформом заступник голови Федерації профспілок України Олександр Шубін.
За його словами, Міністерство соціальної політики нині фіксує дуже високий рівень бідності в країні. Це показник вже «зашкалює» за 70%. «Тому, на жаль, ініціативи щодо підвищення відрахувань із заробітної плати здебільшого впливатимуть на працівників, котрі отримують найнижчий рівень зарплатні, близької до мінімальної. І це не лише некваліфіковані працівники приватного сектору, але й доволі кваліфіковані представники публічного сектору, які працюють на місцях (не в центральних органах влади чи у центральних установах)», - вважає представник профспілок.
На думку Шубіна, більш справедливим було б встановлення прогресивної шкали оподаткування доходів фізосіб:
«Мабуть, не дуже справедливо, коли 5% вираховують і із заробітної плати працівника, який отримує 8 тисяч гривень з доплатами, і, наприклад, із надвисокої зарплатні керівництва державних корпорацій чи інших високооплачуваних категорії працівників. Я говорю зараз про державний сектор, де держава може навести лад».
Думка ж тих підприємців, які пішли захищати Батьківщину зі зброєю в руках, більш ніж очевидна. У питанні необхідності підвищення податків вони одностайні.
«Поки що не вилажу з військової теми. Ще не бачив розрахунків по своєму бізнесу. Але війна - це дуже дорого. За війну треба платити», - коротко зауважив на прохання Укрінформу про коментар засновник видавництва «Лабораторія», військовослужбовець Антон Мартинов.
Війна змушує «затягнути паски» усіх
Питанням, яке потенційно може вплинути на рівень отриманих державою додаткових ресурсів, експерти називають ймовірну докапіталізацію держбанків у зв’язку з необхідністю сплати ними 50% податку з прибутку, отриманого за 2024 рік. Ці гроші надійдуть орієнтовно у лютому-березні 2025-го.
Ще на етапі підготовки податкового законопроєкту до другого читання перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова попереджала, що після підвищення оподаткування два державні банки – Укрексімбанк та Сенс Банк – не відповідатимуть вимогам до капіталу. Тож їх доведеться підтримувати грошима з бюджету. Таку потребу оцінюють приблизно у 3 мільярди гривень. Саме тому регулятор до останнього був проти впровадження корпоративного податку для банків у такому значному розмірі. Але рішення все ж ухвалили. Тож тепер треба думати, як мінімізувати його ймовірні негативні для держказни наслідки. Адже, поміж іншого, йдеться іще й про менший розмір дивідендів, які держава отримає від своєї частки у вітчизняній банківській системі.
За словами Сергія Фурси, насправді докапіталізація - не така вже й велика проблема. І під час війни держбанки, на його думку, можуть без проблем працювати, формально не дотримуючись норм капіталізації.
«Загалом ідеться про цілком логічний крок з боку держави. Якщо банки отримують надприбутки в умовах війни, було б досить дивним, якби на це не звертали уваги. Це стосується й підвищених норм оподаткування (25%) небанківських фінустанов», - додав фінансист.
Критики кажуть також про потенційно негативний вплив підвищення податків на ситуацію в ІТ-індустрії. Передовсім, на рівень інвестування в цю галузь – принаймні, у короткостроковій та середньостроковій перспективі. Адже з набранням податковими змінами чинності айтівцям доведеться сплачувати військовий збір (5%), чого дотепер не було, оскільки держава на законодавчому рівні гарантувала стабільні умови оподаткування для резидентів Дія.Сіті упродовж 25 років – тобто, до кінця 2046-го.
І річ тут, можливо, не стільки в тому, що втрати для галузі чи для окремих гравців унаслідок додаткового оподаткування будуть надто болючими, скільки у довірі й готовності інвестувати в Україну в майбутньому.
Натомість голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев наголошує, що умови пільгового режиму розроблялися в мирні часи і для мирних обставин. Тим не менше, вони передбачали певні форс-мажори, пов’язані з питаннями загроз національній безпеці. Війна таким форс-мажором і стала. Тому якщо за скрутних для держави обставин із когось податок не стягувати (бо так було обіцяно в мирні часи), то заплатити за нього повинен буде хтось інший.
«В умовах війни будь-які закиди з боку ІТ-бізнесу можна трактувати як те, що «ми не розуміємо, в якій країні та у які часи живемо». Адже галузь і так має дуже «лайтовий» податковий режим, що насправді несправедливо порівняно з іншими видами бізнесу. Тому розмови, що держава не дотримується взятих на себе зобов’язань, коли йде війна, як на мене, свідчать про проблеми із совістю», - доволі різко висловився Фурса, коментуючи заяви та звернення деяких представників ІТ-спільноти.
Свою думку із цього приводу висловив і старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай. Маючи преференційний режим в оподаткуванні, ІТ-індустрія, за його словами, не вкладається на рівні з іншими галузями у відновлення людського капіталу, який використовує для отримання прибутків, - тобто, в освіту. Експорт же відповідних послуг (який державі дуже потрібний) насправді здійснюється з мінімальною доданою вартістю. Основну ж додану вартість українські айтівці створюють в інших країнах, на економіку яких працюють на аутсорсі.
«Ще до російського вторгнення (і частково після) низка ІТ-компаній перемістили частину розробників за кордон. Так само вони можуть реагувати у разі, якщо податковий режим в Україні буде менш сприятливим, ніж у сусідніх країнах. Тому держава справді не може підходити до оподаткування ІТ як до класичних екстракційних ресурсних індустрій (приміром, як до видобування руди, - ред.). Однак зараз режим, передбачений Дія.Cіті з можливістю використання спрощеної системи оподаткування, значно більш преференційний, ніж той, що пропонують країни, які конкурують за наш людський капітал», - пояснив Гайдай.
Детінізація – як запорука збільшення податкових надходжень у майбутньому
Вже зараз зрозуміло, що навіть за найоптимістичнішими розрахунками, нинішнє підвищення податків не розв’яже усіх фінансових проблем країни, яка воює з набагато більш забезпеченим людським та матеріальним ресурсом ворогом. Тому й експерти, і провладні та опозиційні політики не виключають, що за певний час, - можливо, ще до кінця цього року, - парламент повернеться до ідеї паралельного підвищення ПДВ. Розглядають помірковані варіанти – збільшення податку на 1% або на 2%. Це допоможе збільшити бюджетні надходження відповідно на 45 чи на 90 мільярдів гривень.
Критики нинішнього збільшення військового збору вважають, що держава мала б впровадити додаткове оподаткування ПДВ уже зараз – власне, замість підвищення ВЗ. Мовляв, ПДВ сплачують усі, а військовий збір – лише «білий» бізнес.
Загалом же розраховувати на значний ефект від номінального збільшення розміру податків зараз не доводиться, переконані експерти.
«Правильним рішенням навіть в умовах браку часу є системні зміни у податковій сфері, на Митниці, дерегуляція, приватизація в країні і наведення ладу в правоохоронній системі. Просто уявіть: згідно з опитуванням, 48 % підприємців за останні два місяці зазнали тиску з боку правоохоронців, 29% кажуть про посилення тиску. Ось це проблема, з якою держава має боротися. Що одразу ж позитивно вплине на детінізацію економіки», - наголосив Андрій Длігач.
За оцінками Данила Гетманцева, поточні обсяги тіньової економіки в Україні - 420-430 мільярдів гривень. Багато кроків задля детінізації низки галузей уже зроблено, але цього недостатньо.
«З пального ми маємо плюс 5,1 мільярда гривень (або плюс 45%) порівняно з 2023 роком. Надходження від грального бізнесу у 2021 році становили 204 мільйони, у 2022-ому – 730,9 мільйона, за 8 місяців 2023 року – 5,6 мільярда, а за 8 місяців 2024-го – 11,7 мільярда гривень. Зараз уже 13,5 мільярда. Виторги по РРО в ювелірному бізнесі зросли на 67,8% у серпні до січня 2024 року. Це яскраво демонструє, скільки «тінь» коштує державі», - пояснив Гетманцев.
Нагадаємо, ухвалення низки законопроєктів щодо детінізації, а також реалізація ухвалених рішень в частині реформування правоохоронної і фіскальної систем (зокрема, про перезавантаження Бюро економічної безпеки та Державної митної служби) – серед ключових структурних маяків у межах співпраці України з Міжнародним валютним фондом та критеріїв для виконання програми ЄС Ukraine Facility. Поміж наступних очікуваних кроків – ухвалення у 2025 році нового Митного кодексу та початок реформування Податкової.
Любов Базів, Владислав Обух, Київ
