Шевцови: Віктор подарував Марії свою нирку, а вона йому - доньку
Породілля з пересадженими органами: цей випадок став унікальним для лікарні ім. Мечникова
06.11.2015 11:51

- Це та патологія, при якій загибель плоду може статись у будь-який період. Тобто дитинка перевертається і пуповина затягується, перестають надходити поживні речовини й кисень, маля гине. Тож ми вчасно встигли врятувати новонародждену!, -  згадує драматичні обставини  цієї історії лікарка. 

Щасливим мамі - 32, татові - 46. Допомагати доглядати за маленькою Насточкою, як вирішили назвати дівчинку, прийшла й бабуся - Галина Олександрівна. У Марійки ж попереду тривалий післяопераційний період. Але всі вони виглядають неймовірно щасливими.

В історії родини збіглися диво, вдача, доля та професіоналізм лікарів

Безперечно, в історії цієї родини збіглися диво, вдача, доля та професіоналізм лікарів.  Адже хронічна хвороба поступово наближала Марію Шевцову до інвалідності та перекреслювала всі надії стати матір'ю. Лікарі винесли вердикт: або все життя робити гемодіаліз, що дає шанс на життя, але за ним слід стояти ще в черзі, або скористатися такими сучасними технологіями як трансплантація нирки від донора. На порятунок прийшов її чоловік - став донором нирки для своєї дружини. Не всі здатні на такий ризик, навіть, для родини. Ніна Рубан згадує трагічну історію  ще однієї їх пацієнтки - дівчинки, яка потребувала пересадки нирки. Батько  не ризикнув собою, дитина померла. 

До речі, до цього Марія та Віктор 12 років прожили у цивільному шлюбі. Та коли вирішилося питання з операцією, Віктор  наполіг на реєстрації шлюбу. Між іншим, Віктор за професією - військовий льотчик. Очевидно, рятувати й оберігати йому прищеплено давно.

- Максим Олександрович, коли готував нас до трансплантації, сказав: «Ми з однієї хворої та однієї здорової людини маємо зробити двох здорових. Так, в принципі, і вийшло, - згадує Віктор Шевцов.

- Без трансплантації нирки вагітність була б неможливою, - підтверджує лікар-трансплантолог Максим Кутовий.

Це наче диво, але нирка чоловіка підійшла дружині не тільки за групою крові, а й за імунологічними та клітинними аспектами сумісності

Це, знов таки, диво, але нирка чоловіка підійшла Маші не просто за групою крові, а й за імунологічними та клітинними аспектами сумісності. Дійсно, Маша після цього отримала повноцінне життя й перестала будь-чим відрізнятися від інших активних людей.

- Безсумнівно, для неї лишаються небезпечними вірусні інфекції, про шкідливі звички ми не говоримо апріорі. Вона приймає певні препарати, але це в жодному разі не впливає на якість її життя, - наголошує  Максим Кутовий.

Він підкреслює, що, крім дивовижних збігів обстав, лікарня ім. Мечникова належить до категорії тих  медзакладів, де працюють не лише за європейськими протоколами, а й за світовими стандартами. 

- Що стосується акушерства й гінекології, чимало наших співробітників отримали стажування у клініках Німеччини, Франції, Італії, Ізраїлю. В клініці Шаріте (Німеччина) з акушерства й гінекології проходили навчання й дитячі гінекологи, й анестезіологи. І тому ми дотримуємося постулату, що жінки, котрі почуваються добре, мають народжувати дітей. Ця вагітність - це винятковість, у Дніпропетровській області, очевидно, це перший випадок розродження жінки з пересадженими нирками. Хоч і говорять, що такі жінки народжують, але в нас - це вперше за тридцять років моєї роботи, - підкреслює Ніна Рубан.

Маша багато консультувалася з лікарями.  Зрозуміло, що лікарі, з огляду на такий діагноз, не рекомендують вагітніти. Але Машині показники були в нормі, і їй дозволили мати дитину.

Всю вагітність стан Марії контролювали гінекологи і трансплантологи. Адже ризики були занадто великі, кажуть лікарі.

Втім, незважаючи на всі побоювання і можливість передчасних пологів, Марія виносила дитину до кінця.

- Так склалося, що консультацію щодо перебігу вагітності Марія отримувала й у російських лікарів. Так от, вони настійливо радили кесарів розтин планувати вже на 26-27-му тижні. Але у Маші всі показники аналізів були добрі. Тож ми впевнено подолали й 28-й тиждень, а далі й 30-й, 32-й. Ми з нею бачилися кожні 5 днів. Зрозумійте, виймати дитину недоношеною, це прирікати батьків і дитину на етапи виходжування та виживання, складні препарати, вести катамнестичне спостереження таких дітей теж дуже складно. Тому вирішили доношувати. 33-й тиждень, 34-й. Далі 38-й і два дні, вже і їй стало тяжко. Почали планувати на 10 листопада. Проте,  батьки самі вибрали дату 3 листопада. Так, о 8,28 народилася Настя, 3070 грамів, 51 сантиметр, - звітує лікарка.

Операція пройшла без ускладнень.

А найголовніше - вони хочуть ще сина. 

- І я гадаю, у них все вийде! За нашою методикою, що застосовується в лікарні, це можливо через рік, - запевняє Ніна Рубан.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-