Джеміль Каріков представив мистецтво свого народу в Берліні
На концерті в Посольстві України в ФРН, організованому в рамках Тижня культури кримськотатарського народу, побувала кореспондент Укрінформу.
"Мова мистецтва не потребує перекладу, тому, мені здається, поети, музиканти, художники, напевно, швидше знайдуть шлях до сердець західних політиків, ніж це зроблять самі політики", - сказав Каріков кореспонденту.
Гостей вечора він разом з дружиною Зейнап Яг'яєвою та 11-річною дочкою Мелек Каріковою познайомили з кримськотатарськими народними інструментами, антологією музики свого народу і сучасними творами.
Крім Берліна артисти виступлять також у Магдебурзі 10 вересня, в рамках тюркомовної конференції. Для участі в ній до Німеччини прибула невелика делегація кримських татар на запрошення правозахисного "Товариства захисту пригноблених народів".
За останній рік Каріков виступав у штаб-квартирі ПАРЄ в Страсбурзі, були концерти у Варшаві.
Сім'я змушена була покинути півострів і переїхати в Київ півтора року тому, після того як її глава втратив роботу музичного редактора та ведучого музичної передачі, пов'язаної з фольклором кримських татар, на телеканалі АТР. Канал був просто закритий. У столиці він почав працювати в Кримському будинку, який був відкритий після анексії. Зараз він викладає гру на кримськотатарських національних інструментах. Співробітників у штаті Будинку не надто багато, але вони проводять всілякі виставки, лекції, зустрічі, музичні вечори. У цьому році під керівництвом Кримського дому відбувся вечір-реквієм, присвячений 18 травня 1944 року, річниці депортації, в Оперному театрі в Києві, на якому виступив Президент України Петро Порошенко і голова Меджлісу Рефат Чуборов.
Каріков активно працює над тим, щоб кримськотатарська музика передавалася наступним поколінням. Він викладає гру на народних інструментах у створеній не так давно музичній школі. Всі діти – близько 40 осіб - з сімей переселенців з Криму, розповідає він. Причому є серед них не тільки кримські татари, але й українці та росіяни. Крім музики у дітей ще є вокальний ансамбль, вони займаються національними танцями і вивчають кримськотатарську мову в Києві. "Все це ми хочемо зараз централізувати в Кримському будинку", - каже Каріков.
Він також зізнається, що кримські татари і в Києві намагаються триматися разом. "Нас об'єднує одна мета – повернення на свою Батьківщину. Добре, що Президент про це неодноразово говорив, що, якщо все буде добре, а ми сподіваємося на це, Крим отримає статус національної автономії у складі незалежної України. Мій народ дуже сподівається на нову демократичну Україну", - підкреслив Каріков.
Сара Райнке, референт "Товариства захисту пригноблених народів" по країнах Східної Європи і колишнього СРСР у свою чергу заявила, що ідея провести Дні кримськотатарської культури для німців та української діаспори здалася їм цікавою. Самих кримських татар в Берліні живе зараз дуже мало, не більше 20 чоловік. «Ми раді, що найвідоміший і професійний музикант кримських татар мав можливість виступити в Берліні», - підкреслила вона.
Фото: Ольга Танасійчук, Укрінформ
