Американський історик та професор Єльського університету Тімоті Снайдер, який спеціалізується на історії Східної Європи, відносить себе, як сам він каже, до захисників України. Снайдер - автор багатьох наукових та публіцистичних статей, присвячених історії України, Росії, Польщі, Литви та Білорусі. Найбільш відомі його книги в Україні - "Криваві землі: Європа між Гітлером і Сталіним", "Червоний князь", "Перетворення націй: Польща, Україна, Литва, Білорусь".

Цими днями Снайдер взяв участь у конференція "Мислити з Україною", яка зібрала інтелектуалів всього світу для обміну думками щодо останніх подій в Україні.

Які наслідки для Росії матиме авантюра Кремля в Україні, як сьогоднішні дії Москви вплинуть на її відносини з Євросоюзом і Китаєм, навколо чого можуть об'єднатися українці - про це Тімоті Снайдер розповів в інтерв'ю Укрінформу.

- Пане Снайдер, в Україні зараз проходять "круглі столи" для вирішення існуючих розбіжностей у суспільстві. На Вашу думку, як мають проходити ці засідання, щоб вони були продуктивними?

- Найголовніше - це визнати, що спільним для людей на Майдані та на Донбасі є критичне ставлення до держави. На Майдані люди стояли за верховенство права. На Донбасі люди вважають, що держава не представляє їхні інтереси. Відтак, держава повинна надати якусь позитивну пропозицію, щоб мешканці Донбасу відчули, що вони представлені у державі. Також держава має довести, що вона підпорядковується верховенству права.

- Що порадите не робити, враховуючи історію та спроби побудувати кращу державу у 2004 році?

- Найголовніше - не вірити в персоналії.

Крім цього, важливо переконатися, що держава дійсно трансформується. Ця трансформація полягатиме у тому, що активісти Майдану увійдуть у бюрократичний апарат, стануть членами політичних партій.

- На Вашу думку, чи потрібна була Євросоюзу українська революція?

- Я був дуже розчарований тим, як ЄС та європейські інтелектуали, зокрема ліві європейські інтелектуали, поставилися до революції. Адже, на мій погляд, боротьба за верховенство права та соціальну справедливість - це саме ті речі, якими, зокрема, мають опікуватися ліві.

- Що саме Вас розчарувало?

- Думаю, справді прикро, що більшість європейців не звернули уваги на два уроки, які можна було б винести з української революції.

По-перше, питання про нерівний розподіл доходів на користь олігархії є європейською проблемою, а не тільки українською. Українська олігархія не може існувати без європейських банків - і це є проблемою для європейських інститутів, яку тільки вони і можуть вирішити.

Другий урок полягає у тому, що цінності ЄС, які українці відстоювали на Майдані, їх можна втратити, вони крихкі.

- Ви нещодавно сказали, що «великою грою» Росії в Україні є дестабілізація Євросоюзу. Яка Ваша думка про перспективи Женевських переговорів, до яких залучені ЄС, США, Росія та Україна? Чи зможуть сторони домовитися?

- Росія могла б відступити та змінити свій курс. Проте для цього у неї є всього кілька тижнів. Росія ще може зберегти гарні торговельні відносини з ЄС, які є важливими для неї. Все решта - це велика авантюра, яка, на мою думку, у кінцевому підсумку погано завершиться для самої РФ.

Росія розпочала цю величезну азартну гру тому, що спроба дестабілізувати ЄС може не спрацювати. Вона може мати зворотний ефект та зміцнити Євросоюз. Спроба розвести по різні боки американців і європейців, що також має місце, так само може провалитися.

І якщо все для росіян піде не так, вони опиняться в набагато гіршому становищі у 2014 році, ніж в 2013 році.

- Що саме може піти "не так"?

- Здається, що в Росії ідуть декілька процесів, що вже вийшли з-під контролю людей, які їх почали. Крім того, можливо, що Путін дійшов до точки, у якій він буде здаватися слабким, якщо укладе якусь угоду.

Якщо подивитися на це з точки зору геополітики, то видається, що росіяни обирають боротьбу з ворогом (Євросоюзом - ред.), якого, на їхню думку, вони можуть перемогти, щоб відвести увагу від реальної проблеми. Але якщо вони програють, то опиняться у набагато гіршому становищі.

- Що саме може погіршитися для Росії, як Ви сказали, у порівнянні з 2013 роком?

- Негативним наслідком для Росії є те, що вона стане китайською Україною. У 2013 році Росія була у відносно хорошій ситуації, тому що вона торгувала як з Європою, так із Китаєм. Якщо Росія припиняє відносини у Європі і Євросоюз стає незалежним від російських енергопостачань (що у ЄС могли б зробити, якби хотіли), то Росія залишається торгувати з Китаєм.

Китай є надзвичайно важливішою економікою, ніж Росія. Китай - справжня геополітична проблема Росії. Ризиком для Росії є те, що вона стане сателітом Китаю. Якщо Росія продовжить діяти так, як зараз, то це ймовірно станеться за кілька років.

Бесіду вела Катерина Безрученко.