Сильні духом

Сильні духом

Укрінформ
Сьогодні розвитком тваринництва займаються в Україні лише патріотично налаштовані колективи

Олександр Крючков

Напередодні поїздки до міста Обухова Київської області, зайшов на сайти головних українських телекомпаній, аби подивитися, коли востаннє в їхніх інформаційних випусках розповідалося про роботу сільськогосподарських підприємств? Часу витратив багато, але репортажів про хліборобів чи тваринників так і не знайшов. Зате надивився по самі, як кажуть, "не хочу" відеоматеріали про криваві шляхово-транспортні пригоди, вбивць, ґвалтівників, різного роду збоченців, шахраїв та іншу нечисть. Склалося враження, що в ті дні, коли про них розповідали провідні українські телеканали, в нашій державі, окрім негативних подій, більше нічого не відбувалося.

В житті і на екрані

Коли такими спостереженнями поділився із виконавчим директором ПАТ "Обухівське" Григорієм Пацуриною, той схвально кивнув головою: "Цілком згідний із вами. Я взагалі телевізор дивитися не можу через увесь цей інформаційний негатив. У сьогоднішньому складному житті його і так вистачає на кожному кроці. І не потрібно журналістам ввечері добивати своїх знервованих співвітчизників кошмарами, трагедіями та криміналом. Тоді я задаю собі запитання, невже в Україні зупинилися всі заводи, фабрики, а в сільгосппідприємствах більше не збирають сільськогосподарські культури, не доять корів?! Вчора, наприклад, на Обухівський молокозавод ми відправили з господарства понад 10 тонн молока - майже третину від усього, що виробили решта аграрних підприємств Обухівського району! Хіба це не заслуговує бути темою добротного телесюжету в новинах?"

Так і зав`язалася наша розмова. В кабіні позашляховика Григорія Петровича, куди керівник товариства запросив мене, аби я побачив на власні очі, без прикрас, роботу тваринників "Обухівського". Щоправда, до ферм ми ще заскочили на зернотік, де за новою технологією трудівники підприємства закладали кукурудзу на корнаж (законсервований корм з плющеного зерна кукурудзи, який поліпшує якість молока та м`яса – АВТ.), а також на поля, де завершувалося збирання пізніх культур. І об`єктив мого фотоапарату зафіксував в роботі техніку та посмішки втомлених, але доброзичливих та щасливих людей.

Їм теж немає часу дивитися телевізор, бо кукурудза на силос не чекатиме в полі, поки механізатор дізнається, чому в селі так довго та безкарно міг діяти педофіл. І корови не відстрочать доїння молока через розповідь по телевізору про хабарника-депутата чи ненажерливого суддю. Село працює!!! Не завдяки, а всупереч сьогоднішнім реаліям українського життя. Аби ті ж журналісти-телевізійники могли купити в магазині після випуску новин буханець хліба чи пакет кефіру.

Вирізання худоби проходили

При цьому трудівникам ПАТ "Обухівське" доводиться щодня долати ще й безліч труднощів. Як уже зазначив вище, підприємство дає щодня майже третину всього молока Обухівського району. Має воно також найбільше в районі поголів`я дійного стада - 650 тварин. Але...

- Тримати корів сьогодні стало не вигідно, - Григорій Пацурина розводить руками, - бо доглядати за ними потрібно і в будень, і в свято - регулярно. Тому в багатьох господарствах тварин просто вирізали та обмежилися лише полем: півроку на ньому попрацюють - сіють, доглядають, збирають, вивозять - а затим людей відправляють на біржу. Така собі практична аграрна політика! Але я вважаю, що так господарювати не можна. Бо за такої практики село ми доведемо повністю до ручки. Худоба на фермі - це не лише органіка для рослинництва, а й робочі місця для селян. Якщо корів та бичків вирізати, господарство занепаде і люди по світу підуть. Може, не одразу, але обов`язково!

До речі, в "Обухівському" це вже, як кажуть, проходили: в 1974 році тут був радгосп, в якому побудували комплекс з відгодівлі великої рогатої худоби на промисловій основі на 15 тисяч тварин. Ще 7-8 тисяч ВРХ утримувалися на фермах. В обробітку господарство мало 6-7 тисяч гектарів землі. Але ось витрати на виробництво м’яса зросли і закупівельні ціни стали їх не перекривати. Тому міністерство сільського господарства України прийняло рішення про закриття такого унікального підприємства як промисловий комплекс з відгодівлі ВРХ.

Замість ферми - ресторан?

Починаючи з 2000 року, після спаду виробництва, господарство знову почало повертати набуті раніше традиції у виробництві сільськогосподарських культур: у 2006-ому за рішенням Фонду держмайна України радгосп перетворився на відкрите акціонерне товариство, а у 2013 році – на ПАТ. 

На сьогоднішній день ПАТ «Обухівське» обробляється понад 3 600 гектарів орної землі. Тут працює дві молочно-товарні ферми, на яких утримується близько півтори тисячі ВРХ (з них - 650 голів дійного стада), дві тракторні бригади, автопарк, електроцех, ремонтна майстерня, цех із переробки та доробки зерна. 180 селян, з яких 80 - тваринники, забезпечені роботою. Підприємство вирощує зернові, технічні, кормові культури соняшник, сорго. Торік ПАТ «Обухівське» продало понад 3,5 тисячі тонн молока.

- Здавалося б, працюй та гроші заробляй, але комусь, мабуть, це дуже не подобається, - говорить Григорій Пацурина. - Ми досі не можемо завершити розпаювання земель, яке розпочалося в господарстві в 2010 році. Для цього було завчасно підготовлено всі необхідні документи, але «за допомогою» різних державних органів було знищено облік земель ПАТ «Обухівське», в результаті чого, ми нібито втратили майже півтисячі гектарів орної землі. Ця земля знаходяться в основному поблизу ферм, і на неї ми дуже розраховували. За деякими чутками на «відібраних» у нас сільськогосподарських угіддях планується зводити будівництво.

Прикро, що підніжку нам підставляє ніхто інший, як місцева Обухівська районна влада, яка, здавалося б, повинна бути зацікавлена в місцевому роботодавцю та товаровиробнику. Як заявив один з місцевих чиновників (навіть прізвища не називатиму - неприємно!) немає кадастрового номеру вашої земельної ділянки в публічній кадастровій карті – немає й землі ПАТ "Обухівське". Тож район може віддати цю землю будь-кому. Ми два роки судилися з Обухівською райрадою (рішення Обухівської райради було скасовано), але раптом у цю боротьбу втрутилася Обухівська райдержадміністрація і наше товариство змушене було по-новому піти по інстанціях.

Про ситуацію в ПАТ "Обухівське" знають навіть у Києві, але питання не вирішується. Тому товариство фактично є єдиним в районі сільгосппідприємством, де земля ще й досі не розпайована. І Григорій Пацурина добре розуміє, чому: від Києва господарство знаходиться за 52 кілометри. А вартість кожної сотки його землі обліковується мільйонами, якщо їх тільки перевести під будівництво, а не під виробництво сільськогосподарської продукції. От хтось і хоче прибрати цю землю до рук. Не випадково у селах ПАТ «Обухівське» постійно розпускають чутки, що незабаром на цих землях побудують ресторани, казино і таке інше.

Втратити півтисячі гектарів "Обухівському" - це все одно, що загубити майже всю "кормову" базу. Заберуть цю землю і підприємство змушене буде знову вирізати худобу, звільняти людей з роботи. Невже Обухівському району, Київській області в цілому це вигідно? І взагалі, коли зрештою некомпетентні (в сільськогосподарських питаннях), корисливі чиновники перестануть керувати в нас селом?

Керівник товариства не розуміє також (й не лише він, а й інші члени ради сільгосппідприємств Обухівщини), чому в районі ліквідували біологічну лабораторію, насіннєву станцію, технічне управління: «На підвіконнях дідівськими та бабськими методами пророщуємо насіння! Щоб перевірити його якість, потрібно їхати до Кагарлика чи в Глеваху Васильківського району. З цього приводу я та мої колеги по аграрному сектору написали вже багато листів в різні інстанції, але на них і досі ніхто не відреагував. Навіть прикро стає, що ми стараємося виробляти високої якості сільгосппродукцію, прозоро і в повному обсязі платити державі податки (торік до бюджетів усіх рівнів від підприємства надійшло майже 6 мільйонів гривен), а про нас не те, що ніхто не хоче потурбуватися, а ще й створюють додаткові перешкоди в роботі. Чому ж тоді хтось дивується можливому подорожчанню ціни на молочні продукти»?

Дійсно, за повідомленням прес-служба Асоціації виробників молока України, у вересні – жовтні 2016-го молочні продукти повинні подорожчати приблизно на 15-20%. За прогнозами аналітиків, цієї осені  у магазинах молоко 2,5% жирності в дешевій упаковці буде коштувати 16,20 гривень за кілограм, кефір (також в дешевій упаковці) - близько 21 гривні за кілограм, масло 82% жирності — 155-160 гривень за кілограм, а спред (72,5%) — 67-70 гривень за кілограм.

Європейських фермерів, які займаються виробництвом молока, від таких різких стрибків цін рятує допомога ЄС. Для німецьких фермерів, наприклад, за твердженням Федерального міністра продовольства та сільського господарства Німеччини Крістіана Шмідта, Європейський Союз виділив близько 116 мільйонів євро (3,3 мільярда гривень). Нашому ж селу не допомагають, а шкодять.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-