Зворотний бік «кишинівського майдану»: від Європи в СРСР

На політичному фронті Молдови - затишшя. Після затвердження уряду влада впритул зайнялася вирішенням проблем, що накопичилися за рік (саме стільки країна перебувала у кризовій лихоманці, що ледь не закінчилася хаосом). «Обеззброєна» опозиція взяла тайм-аут - місячну паузу, пригрозивши, тим не менш, «повернутися усією країною», якщо влада не виконає черговий «ультимативний пакет» вимог. Правда, і сам ультиматум, та й пауза на 30 днів більше нагадують дитячу образу і,  свого роду, глухий кут, в який опозиційні сили самі ж себе і загнали.

«ЗАГНАНА В ГЛУХИЙ КУТ» ОПОЗИЦІЯ

Чому глухий кут? В оприлюдненому на Громадянському форумі маніфесті-ультиматумі опозиціонери вимагають від влади розроблення пакета документів щодо боротьби з корупцією, стабілізації ситуації в банківському секторі, призначення нового губернатора Національного банку, а також зміни до Кодексу про телебачення і радіо з тим, щоб обмежити кількість ЗМІ, якими може володіти одна юридична особа.

З формулювань зникли жорсткі й категоричні (донедавна) вимоги про відставку уряду та дострокові парламентські вибори. До речі, усі перелічені вище питання вже увійшли до порядку денного і парламенту дещо раніше, ніж були внесені до оприлюдненого Цивільним форумом ультиматуму.

Більшість молдавських експертів схильні вважати, що саме робота влади на випередження і готовність команди нового прем'єра до діалогу з протестувальниками, з одного боку, та відмова лідерів протестів від цього діалогу, з іншого, «загнали опозицію в глухий кут».

«ХОЧУ ДО СРСР»

Однак відносини «союзників» політичних, але з абсолютно різними геополітичними устремліннями (проєвропейська платформа «Гідність і правда» і проросійські соціалісти з «Нашою партією»), що не так давно спішно об'єдналися, несподівано напружилися. З'явилися розбіжності та претензії. Не виключено, що ця тріщина може тільки посилитися після одного з висловлювань, які пролунали з вуст лідера Партії соціалістів Ігоря Додона, який відкрито почав кликати молдаван вже не в Євразію, а «додому, назад до СРСР».

До речі, навряд чи в Молдові забули й про те, як не забули про це й лідери Громадянської платформи, що Ігор Додон - затятий прихильник вирішення Придністровського питання через федералізацію Молдови.

Як образно висловився румунський політолог Дан Дунгачіу, в разі реалізації сценарію федералізації Молдови, між Молдовою і Румунією назавжди «буде споруджено китайську стіну».

Треба думати, що саме геополітичні протиріччя організаторів протестів у Кишиневі дали привід румунському професору, директору дослідницького центру Східної Європи та Азії Михайлу Іонеску назвати події в молдовській столиці «перевернутим майданом».

Якось зник з «майданної» арени, пішовши «у тінь», ще один з організаторів протестів - лідер проросійської «Нашої партії», мер молдавського міста Бєльці Ренато Усатий. Від маршів вулицями Кишинева він категорично відмовився, і багато хто навіть вважає, що він зайнявся своїми безпосередніми обов'язками - вирішенням проблем другого за величиною міста Молдови.

Треба думати, що до першого засідання весняної сесії парламенту (саме до цієї дати Ренато Усатий пообіцяв привести до Кишинева всю країну) буде використано плідно, а місто Бєльці вирішить багато питань, що накопичилися.

Пішов з площі в радіо і телеефір і лідер Громадянської платформи «Гідність і правда» Андрій Нестасе. Напевно, бажаючи «підігріти» інтерес до своєї персони, під час чергових теледебатів з представником влади він влаштував гучні "розборки" в прямому ефірі, шокувавши телеглядачів далекою від літературної мови лексикою, і режисерам передачі нічого іншого не залишилося, як спішно вставляти звичне в таких випадках «п-і-і-і».

В ОЧІКУВАННІ «ПРОДОВЖЕННЯ БАНКЕТА»

Гуляє сирий лютневий вітер і між порожніми, у більшості своїй, наметами, як на площі Великих Національних зборів, так і перед будівлею парламенту Молдови. Хоча перед парламентом подекуди ще димлять труби декількох дощатих дерев'яних будиночків, мешканці яких все ще сподіваються на «продовження банкета».

І майорять на вітрі потерті гасла «Геть олігархів і злодіїв» і «Геть мафію», на тлі яких фотографуються перехожі.

Зінаїда Гурська, Кишинів.