Державне бюро розслідувань: турбулентність на злеті
Тому що Державне бюро розслідувань разом із НАБУ, НАЗК та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою покликані побороти корупцію, яка реально пожирає мрію українців про гідне майбутнє.
Установа із абревіатурою ДБР - один із державних органів, від якого надалі залежатиме розвиток країни. Тому й вимоги до цієї установи, як і до усього (майбутнього) персоналу ДБР особливі, на рівні з відповідальністю, що на них покладена.
Власне, ДБР існує поки що лише на папері. Ідея артикульована, обговорена і навіть втілена в Закон про Державне бюро розслідувань, який набирає чинності 1 березня.
Саме на перший весняний день і було призначене перше засідання конкурсної комісії з відбору претендентів на посаду директора ДБР.
ДБР, у певному сенсі, повторює шлях формування НАБУ, який супроводжувався скандалами та конфліктами навколо складу конкурсної комісії з добору керівного складу та персоналу цього антикорупційного органу. Напевно, це неминуча тенденція, коли йдеться про інструмент, який зачіпає безліч різних особистих та фінансових інтересів людей, які вважають, що вхопили Бога за бороду.
Не Бога вхопили, й, напевно, не за бороду. Повільно, з певними хитаннями та скрипом, але процес пішов. Саме у перший весняний день було зроблено перший практичний крок до формування нового органу - увечері відбулося перше засідання конкурсної комісії з відбору претендентів на посаду директора ДБР. Відповідно до порядку денного, сьогодні планувалося обрання голови конкурсної комісії, її секретаря, а також оголошення конкурсу на зайняття посади директора бюро та його заступників. Усе це залишилося у планах. Поки що члени комісії познайомилися один з одним, але без представників Верховної Ради працювати не захотіли. "Хочу нагадати, що ми також очікуємо трьох кандидатів від парламенту для нашої роботи. На мою думку, на сьогодні ще не треба обирати голову та секретаря комісії, поки ми не будемо у повному складі", - сказала заступник міністра юстиції Наталя Севостьянова.
До 10 березня члени комісії розійшлися, аби подумати та напрацювати регламент роботи конкурсної комісії, умови та строки проведення конкурсу.
Згідно із Законом, конкурсна комісія з формування ДБР має певні квоти. Трьох її членів делегує Президент, трьох добирає уряд, ще три члени мають представляти Верховну Раду. Власне, у цьому є прямий сенс, - саме така структура комісії, яка відображує законодавчу, виконавчу гілки влади та президентську вертикаль, може забезпечити гармонію балансів та противаг, до якої настільки чутливими є наші європейські та американські партнери.
Здавалося б, все просто. Але не тут і не зараз.
До складу згаданої комісії з відбору кандидатур на керівні посади ДБР Президент України делегував вчених-правознавців Романа Майданика та Віктора Самохвалова, партнера юридичної фірми "Саєнко-Харенко" Тетяну Сліпачук. Від Уряду до комісії увійшли заступник міністра внутрішніх справ Ека Згуладзе, заступника міністра юстиції Наталя Севастьянова і радник міністра внутрішніх справ нардеп Антон Геращенко ("Народний фронт" ).
Ця тема піднімалася у "високосний" понеділок, 29 лютого, під час термінового та несподіваного засідання Уряду. "Уряд робить свою роботу. Ми призначаємо конкурсну комісію - 6 із 9 членів. Ми очікуємо від Верховної Ради трьох кандидатів до конкурсної комісії і постановою Кабміну ми створюємо Держбюро розслідувань", - зазначив з цього приводу прем'єр-міністр Арсеній Яценюк.
Він вважає, що 6 осіб сформують кворум. Відповідно, як оголосив прем'єр, 1 березня конкурсна комісія розпочне процес формування нового органу.
Верховна Рада своїх представників досі не визначила. Однак сьогодні голова Верховної Ради України Володимир Гройсман, відповідаючи на запитання нашого кореспондента в Брюсселі, заявив, що ВР найближчим часом визначиться із своїми кандидатами на призначення до Державного бюро розслідування. "Насправді, я думаю, що треба було би раніше це зробити. Але я хочу підкреслити, що зараз вже є рішення за поданням профільного комітету щодо кандидатів, які можуть буди обрані. Далі вже рішення за Верховною Радою", - сказав спікер українського парламенту. Він наголосив, що розгляд цього питання буде проведено на найближчих засіданнях ВРУ.
Від цього й будемо відштовхуватися. Саме час поставити запитання - які ж функції будуть покладені на Державне бюро розслідувань? Питання не банальне, адже кількість антикорупційних органів в Україні, враховуючі всілякі департаменти, служби та сервіси у всіх міністерствах, комітетах і просто конторах, ризикує перевищити кількість корупціонерів, з якими всі вони покликані боротися.
ДБР - установа з іншого виміру. Жарти тут недоречні. Тому дозволимо говорити за себе документам.
Згідно з текстом Закону № 794-VІІІ, Держбюро розслідувань є центральним органом виконавчої влади, що здійснює правоохоронну діяльність з метою запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, віднесених до його компетенції.
Держбюро має вирішувати завдання із запобігання, виявлення, припинення, розкриття і розслідування злочинів, вчинених службовими особами, які займають особливо відповідальне становище відповідно до ч. 1 статті 9 Закону України "Про державну службу", особами, посади яких віднесено до першої - третьої категорій посад державної служби, суддями та працівниками правоохоронних органів, крім випадків, коли ці злочини віднесено до підслідності детективів Національного антикорупційного бюро України.
ДБР також займатиметься злочинами, вчиненими службовими особами Національного антикорупційного бюро, заступником Генпрокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або іншими прокурорів антикорупційної прокуратури, крім випадків, коли досудове розслідування цих злочинів віднесено до підслідності детективів підрозділу внутрішнього контролю НАБУ.
Крім того, до повноважень Держбюро входитимуть і розслідування злочинів проти встановленого порядку несення військової служби (військових злочинів), крім злочинів, передбачених ст. 422 КК України.
Водночас, у перехідних положеннях Закону міститься норма, що матеріали кримінального провадження, які на день набрання чинності цим законодавчим актом перебувають в іншому органі досудового розслідування на стадії досудового розслідування, але підслідні ДБР, у тримісячний строк після початку здійснення Державним бюро розслідувань функції досудового розслідування передаються до цього органу для продовження провадження.
"Це той орган, який переймає на себе основну частину всіх слідчих функцій, які до сьогоднішнього дня знаходяться у Генеральній прокуратурі України", - так окреслив призначення ДБР Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк.
Проте напередодні він же закликав Верховну Раду все ж таки внести зміни до закону про ДБР, щоб функції слідства залишалися в органів прокуратури до того моменту, поки бюро не почне повноцінно функціонувати.
"В порядку денному Верховної Ради на минулому пленарному тижні був законопроект про внесення змін до Закону про Держбюро розслідувань, який мав відтермінувати набуття чинності цим Законом у зв'язку з тим, що був затягнутий процес з боку політичних сил щодо подання кандидатів до конкурсної комісії на призначення директора ДБР. Парламент так за це і не проголосував", - зазначив Яценюк .
Раніше комітет ВР з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендував Верховній Раді перенести термін набрання чинності Закону "Про Державне бюро розслідувань" з 1 березня 2016 року на 1 вересня 2016 року. Наступне пленарне засідання ВР відбудеться аж 15 березня.
Закон "Про Державне бюро розслідувань" набув чинності з 1 березня.
Зрозуміло, що Державне бюро розслідувань почне повноцінну роботу лише після призначення керівника та формування всієї структури ДБР.
Незрозуміло, коли саме може завершитись цей процес.
Але головне не це. Набагато важливіше - чим саме цей процес завершиться. Це питання доленосне. Не для ДБР. Не стільки навіть для Уряду, Президента або Верховної Ради, скільки для рядових українців, які щодня платять за корупційну складову , які зневірилися у правосудді, але які, врешті решт мають право почуватися Людьми у власній країні.
Божена Чекусь, Олена Собко, Київ.
Андрій Лавренюк, Брюссель.
