Підвищення «мінімалки» - життя вдвічі краще?
На сьогоднішньому засіданні Кабміну прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявив про збільшення мінімальної заробітної плати з 1 січня 2017 року вдвічі.
«Ми забезпечимо у країні двократне збільшення мінімальної заробітної плати. З 1 січня 2017 року жоден громадянин України не буде отримувати менш ніж 3200 грн. І це стосується не тільки недержавного сектору, а це стосується і державного сектору», – сказав прем’єр.
Питань після цього несподіваного, але довгоочікуваного кроку стільки, що одразу на них відповісти складно. От лише деякі з них – ті, що на поверхні:
- Як збільшення мінімальної заробітної платні в першу чергу вплине на зростання цін? Який рівень інфляції прогнозується тепер у наступному році?
- Звідки гроші? Чи означає те, що їх знайшлось настільки багато, що їх раніше просто не шукали?
- Чи не будуть компенсовані бюджетні втрати від підвищення «мінімалки» за рахунок інших статей бюджету, в тому числі, соціальних? Наприклад, скорочення компенсацій за комунальні послуги…
- Як буде викручуватися приватний бізнес, якому з бюджету нічого не перепаде, а витрати на Єдиний соціальний внесок зростуть більш ніж істотно? Чи не призведе це до втрати робочих місць?
- Як тепер бути з проектом бюджету, який уже поданий до Верховної Ради і прийнятий у першому читанні? Чи не доведеться починати бюджетний процес «з нуля»?
Відтак, поки що, Укрінформ звернувся до експертів, аби з’ясувати – яким може бути джерело такого підвищення і чи може бути політична складова у цього, на перший погляд, дуже несподіваного рішення, адже у проекті бюджету на 2017 рік про це підвищення і не йшлося.
Володимир Фесенко, політолог
«У цьому рішенні перш за все працює економічна логіка»
У цьому випадку йдеться про початок реформування системи заробітної плати в цілому. Це в першу чергу не стільки політичне, як економічне рішення. У такий спосіб має відбутися детінізація економіки. І це сприятиме змінам заробітної плати у багатьох сферах, адже зростуть ставки працівників державних установ. З цього випливає, що збільшиться і єдиний соціальний внесок, тобто, надходження у Пенсійний фонд, а ми знаємо, що пенсії в Україні надзвичайно малі. А це матиме і додаткові наслідки – підвищення внутрішнього попиту. Головне прорахувати це підвищення так, щоб при цьому не було ризиків, таких, як інфляція.
У цьому рішенні є економічна логіка. Адже владі доводилося раніше здійснювати непопулярні кроки, як от - підвищення тарифів. Тобто зараз підвищення рівня життя людей необхідне в першу чергу. Це рішення я не вважаю дуже несподіваним. Воно було потрібне одночасно з підвищенням тарифів, але, як кажуть, краще пізно, ніж ніколи. Швидше за все, що це підвищення і раніше обговорювалося, а тепер, коли здійснили економічні підрахунки, вирішили, що зараз це можливо зробити. Звичайно, воно має і певну політичну складову, адже саме такі рішення і додають у рейтингу.
Андрій Новак, голова союзу економістів України
«Різке підвищення соціальних платежів провокує стрибок інфляції як мінімум»
Анонсоване прем’єр-міністром підвищення мінімальної зарплати в 2 рази можна здійснити з трьох джерел:
1. Інфляційний ефект, для чого буде здійснюватися подальша штучна девальвація гривні до показника 27.2, який анонсований і в бюджетній резолюції, і в проекті бюджету на наступний рік, а девальвація тягне за собою підвищення інфляції.
2. Друге джерело – це скорочення працівників в усіх сферах – медицини, освіти, науки, спорту і переведення на лише частину ставки, але з тим же навантаженням.
3. За рахунок збільшення державного боргу – внутрішнього і зовнішнього.
З цих трьох джерел і буде реалізовуватися підвищення мінімальної заробітної плати вдвічі, адже це підвищення не передбачено проектом бюджету, який уряд нещодавно подав, а Верховна рада прийняла у першому читанні. Це означає, що сьогоднішня ініціатива і анонсування прем’єр-міністром перекреслює цей бюджет, прийнятий у першому читанні і зобов’язує уряд фактично заново почати бюджетний процес і подати інший проект бюджету на 2017 рік. Підвищення мінімальної заробітної плати змінює структуру як дохідної, так і витратної частини бюджету.
Різке підвищення соціальних платежів провокує стрибок інфляції як мінімум і ставить під ризик виконання бюджету у витратній частині і тих статей, які не є соціальними, – так звані статті розвитку, будівництва, ремонту тощо.
Якщо підвищення соціальних платежів відбувається поступово, то тоді вплив на інфляцію мінімальний, а коли так різко…
Єдине неінфляційне джерело, яке існує, - це ріст економіки. А цього року він буде між 0 і 1%, наступного року прогнозується на рівні 3%, а мінімальна зарплата піднялася аж у два рази.
Сергій Таран, політолог
«Дискусії щодо бюджету теоретично мають становити основну частину роботи депутатів»
Ідея полягає в тому, щоб зрівняти прожитковий мінімум і мінімальну зарплату. У нас ніколи не було відповідностей між цими двома речами. Це означає також перерахунок всіх інших соціальних виплат. Завжди у будь-яких реформах, які відбулися у Східній Європі та інших країнах, підвищення соціальних стандартів не було ніколи першим, бо, як правило, це починалося тоді, коли економіка починала зростати, а відповідно з’являлися гроші в бюджеті.
Процес ухвалення рішень в Україні, як правило, триває довго, і дискусії щодо бюджету теоретично мають становити основну частину роботи депутатів, бо це найголовніший документ, за який голосують парламентарі. Те, що відбувається зараз, можливо, є для нас спонтанним, але корекція бюджету і його обговорення має, повторюю, становити основну частину роботи. Якби бюджетний процес реально тривав в Україні півроку, то це було б для країни краще. Бо як правило депутати займаються іншими справами і піаром.
Тепер треба чекати детального економічного обґрунтування і відповіді на питання звідки з’являться гроші.
Щодо політики? За великим рахунком, немає жодних політичних підстав для цього рішення. Політики про рейтинги і підтримку уряду турбуються завжди, а будь-яку подію з цим пов’язувати було б неправильно. А загрози розпаду коаліції і дочасних виборів зараз немає.
Галина Третьякова, генеральний директор Української федерації страхування
«В першу чергу компенсатором може стати збільшення доходу пенсійного фонду»
Компенсатори для того, щоб уникнути інфляції, є. В першу чергу компенсатором може стати збільшення доходу пенсійного фонду. У пенсійному фонді є дефіцит, який покривається за рахунок державного бюджету. Він становить близько 140 млрд, якщо ми виграємо15-20 млрд в Пенсійному фонді за рахунок підвищення доходів від ЄСВ, то ми ці гроші зекономимо в державному бюджеті.
Дохід державного бюджету набагато більший в цьому році від попереднього. Зростання ВВП теж може бути компенсатором. У нас 969 млрд публічних коштів, з яких близько 700 млрд – це кошти державного бюджету. Підйом мінімальної заробітної плати – це дуже правильний крок. Знайти компенсацію тут можна і потрібно.
У зв’язку з підвищенням мінімальної зарплати збільшиться оплата держслужбовців, а значить буде інше ставлення до цих людей, буде підтягування і по інших ставках. Це оздоровлюватиме відношення до праці. Зменшиться дефіцит бюджету пенсійного фонду, збільшиться надходження від єдиного соціального внеску.
Це підвищення відповідає європейським стандартам – там не рахують кількість шкарпеток і краваток, які потрібні людині. У Європі прийнята методологія, за якою мінімальний рівень життя прив’язаний до середньої заробітної плати. Якщо в нас мінімальна заробітна плата буде більше 3000, а середня зараз 5000, то таким чином ми наблизимося до Європи. Відчувається політична воля у цього рішення.
Юлія Горбань. Київ.
