Буде створено карту деокупації Криму. І це для нас дуже важливо
- У Варшаві також відбулося засідання комісії Україна-НАТО. Кілька слів про це.
- Там прийнято відповідне комюніке із закликом до Росії припинити військово-технічну та політично-фінансову підтримку терористів на сході України. Зазначу, що буде створено карту деокупації Криму. І це для нас дуже важливо. Узагалі, той обсяг співпраці з Україною, який є, він надзвичайно великий і, фактично, Україна є чи не найближчим партнером НАТО серед усіх країн, що не в Альянсі. Україна - держава, з якою НАТО має найбільше партнерських програм, контактів, співпраці.
Так, наступного року США для підтримки військової сфери України виділяє 350 млн доларів. Також НАТО створить окремий підрозділ в Україні з вивчення та протидії гібридній війні, про яку Україна, як ніхто інший, добре знає, як і про інформаційну війну, що ведеться проти нас. Важливо, що до роботи таких підрозділів залучатимуться й українські експерти.
Окрім цього, у Варшаві прийнято комплексний пакет допомоги Україні, а це - біля 40 напрямків, 9 трастових фондів, що стосуються посилення безпеки. І в них теж працюють і працюватимуть наші військові та цивільні.
- Україну долучили до Програми розширених можливостей, що це нам дає?
- За цією програмою нині працюють лише шість країн: Швеція, Фінляндія, Йорданія, Ізраїль і Австралія. Це означає, що Україна отримує інший рівень допуску до розвідувальних даних, військово-промислового комплексу, до тих ноу-хау, якими володіють країни - члени НАТО.
- Свого часу, коли говорили про членство в НАТО, часто поєднували цей процес із такою ж участю Грузії. І деякі експерти кажуть, що Грузія тут активніша, а Україна, мовляв, зайняла позицію очікування.
- Щодо порівняння України та Грузії у контексті їхнього можливого вступу в Північноатлантичний блок, то я дуже добре пам'ятаю той період, коли Україна просунулася вперед у порівнянні з Грузією, щодо своєї співпраці з НАТО. Нам навіть тоді говорили, що давайте, нехай Грузія до вас підтягнеться, і тоді вже, можливо, для двох країн нададуть план дій щодо членства в Альянсі. А зараз ситуація виглядає навпаки. Тому що в Грузії свого часу пройшов референдум, де більша частина населення висловилася за членство у НАТО. Тому й виглядає так, що нині шанси бути в Альянсі у Грузії нібито більші, ніж в України. Але підкреслюю, обсяги співпраці із НАТО України та Грузії не можна навіть порівнювати. Насправді для НАТО Україна є тією державою - найбільшою країною, не членом Альянсу, з яким є така широка співпраця.
- Ви згадали про референдум у Грузії, а якби зараз в Україні відбувся такий референдум щодо того, вступати Україні в НАТО чи ні, які могли були б його результати?
- Маємо соціологічні дані, які проводив Центр Разумкова і Фонд Демократичних ініціатив. Так ось, результати таких соціологічних досліджень засвідчують, що 78 відсотків опитаних - "за" членство у НАТО. Тобто, це серйозні цифри, з яких можна зробити висновок, що сьогодні українське суспільство підтримує ідею вступу України в Альянс. Інша справа, чи потрібно проводити такий референдум? Адже ситуація виглядає так, що у нас не до кінця опрацьоване законодавство щодо референдуму. Тому що саме поняття "референдуму" - це складна річ. Воно може бути і зброєю в руках недоброзичливців, які зокрема, з боку Росії маніпулюють. Але рано чи пізно таке законодавство щодо проведення референдуму буде прийняте. Моя думка така, що поки, без закону про референдум, добре було б провести всенародне опитування, це була б така консультативна річ, можливо, це варто зробити під час, скажімо, парламентських чи президентських виборів, додати такий окремий бюлетень із відповідним запитанням.
- Але якщо таке опитування не мало би певної юридичної сили, то нащо його робити?
- Запитуєте, для чого воно нам потрібне, таке опитування? Скажу, що так, дійсно, ми сьогодні маємо досить високі цифри підтримки членства у НАТО, і коли б ми їх зафіксували, як це ось було 1 грудня 1991 року, то ми б теж апелювали б до цих даних, як грузини апелюють до результатів свого референдуму. Але сказати, що саме такі цифри триматимуться тривалий час, не можна. Бо громадська думка часто ситуативна, наприклад, росіяни обстрілюватимуть Україну не кожного дня, а раз на тиждень, і люди подумають, що ж уже менше загиблих і поранених, може щось зміниться на краще, і нам НАТО не потрібне. Але вважаю, що задля чіткої відповіді нам було би варто отримати результати такого опитування.
- То все-таки, які ж перспективи вступу України в НАТО?
- Перспективи, однозначно, є. Я не бачу ніяких перешкод для вступу України в НАТО. Щодо цього, то тут може бути будь-коли прийнято політичне рішення.
- А щодо певних стандартів НАТО, до них Україні ще треба не один рік іти?
- Я вам скажу, що жодна країна, яка набувала членства у НАТО, не мала стовідсоткового виконання тих стандартів, що вимагалися. Наприклад, Туреччина, яку прийняли у НАТО, не відповідала жодним стандартам Альянсу на той час. Було просто політичне рішення. І щодо України, я теж вважаю, можна прийняти політичне рішення.
- Якісь особливі вимоги НАТО має нині до України?
- У цьому аспекті у Варшаві була серйозна дискусія, зокрема, під час засідання комісії Україна-НАТО, яка відбувалася на рівні керівників держави і урядів. Ішлося, зокрема, про необхідність продовження реформ в Україні, в тому числі й у тих напрямках, які важливі для НАТО, зокрема, у сфері судової, правової системи, реформування сектора безпеки. Тобто, Україні і в 2017 році потрібно чітко тримати орієнтир на реформи, які пришвидшать вступ у НАТО.
- Деякі аналітики кажуть, що Альянс чітко не подав сигнал, чи Україна буде членом НАТО.
- Розумієте, ми сьогодні у таких умовах, що нам потрібна практична допомога, певні компоненти вже нині, погодинно, щоденно. Якщо б, скажімо, саміт у Варшаві закінчився тим, що нам просто пообіцяли б, що мовляв, "у майбутньому всі вікна і двері в НАТО будуть відчинені" для нас, то це не те, що ми хочемо почути. Чи нам би п'ятий раз повторили б, що Україна буде членом НАТО. Це не те, що нам потрібно. Сьогодні нам потрібна реальна підтримка. І саме це зараз відбувається. Зрештою, в останньому комюніке йдеться про те, що НАТО підтримує рішення попередніх самітів щодо України, так що, сподіваємось, це все діятиме на користь Україні, і зрештою, принесе нам перемогу та звільнення окупованої території від агресора.
Олег Снітовський, Тернопіль
Фото - автора.