Наразі на виконанні в Державної виконавчої служби перебуває 2 млн 300 виконавчих проваджень.
Як повідомив заступник міністра юстиції України з питань виконавчої служби Андрій Гайченко, частину з них важко виконати через встановлені законом обмеження, або ж і взагалі неможливо.
Проте найважче працювати з тими виконавчими провадженнями, де працівникам ДВС доводиться виконувати рішення суду про відібрання дитини в одного з батьків, виселення чи реалізацію нерухомого майна з виселенням тощо. У цьому випадку йдеться не про встановлені законом обмеження, а психологічні чинники.
«Стягнення – це завжди конфлікт», – наголошує Гайченко і запевняє, що виконавці ставляться з розумінням до емоційних ситуацій.
Про те, які саме обмеження в українському законодавстві заважають ДВС виконувати рішення судів, чому приватні виконавці отримують більше, ніж державні, та про інші проблеми виконавчої служби Андрій Гайченко розповів в ексклюзивному інтерв’ю Укрінформу.
НАШЕ ЗАВДАННЯ – У МЕЖАХ ЗАКОНУ ЗРОБИТИ БІЛЬШ ВАРТІСНИМ ДЛЯ ПОРУШНИКІВ НЕДОТРИМАННЯ ВИМОГ ПДР
– За ініціативою Мін’юсту Державна виконавча служба почала вилучати транспортні засоби у водіїв-боржників, які не сплачують штрафи за суттєве перевищення швидкості на міських автошляхах. Розкажіть про результати цієї роботи: скільки автомобілів вилучено, скільки власників повернули собі вилучені авто й чи погасили неоплачені штрафи?
– На сьогодні у боржників вилучено трохи менше ніж 200 автомобілів. Із них 90% власників вилучених авто сплатили штрафи і 10% чекають на примусову реалізацію транспортного засобу.
Наразі ще не реалізували жодного вилученого автомобіля, оскільки їх «викуповували» власники, погасивши заборгованості за отримані штрафи. Та й можна припустити, що мова йде про некритичні суми боргів для таких водіїв, бо ж якщо людина дозволяє собі значно перевищувати швидкість, накопичувати несплачені штрафи, то вона може собі дозволити їх сплатити. Просто не робить цього.
Найбільше випадків вилучення автомобілів у Харкові та Києві. З Харкова, власне, ми почали, бо там сталися найрезонансніші ДТП, що і стало поштовхом до цієї ініціативи.
Взагалі, кількість порушень правил дорожнього руху у певному місті співставна з кількістю мешканців у ньому. Тому це не означає, що у Києві чи Харкові найбільше порушників правил дорожнього руху, просто це міста-мільйонники.
– Чи впливають, на вашу думку, такі «санкції» на недобросовісних водіїв?
– Робимо те, що можемо. Ми працюємо виключно у законодавчому полі, яке не дає повної свободи нашій фантазії або широких можливостей.
Враховуючи це, і те, що найчастіше йдеться про одних і тих самих порушників, наше завдання, як мінімум, – у межах закону зробити такі порушення більш вартісними для тих, хто не дотримується вимог ПДР.
Людина повинна розуміти: якщо їхати з Києва до Одеси зі швидкістю 200 кілометрів на годину, то доведеться або сплатити усі штрафи за вчинені порушення, зафіксовані встановленими камерами відеоспостереження, або в неї просто заберуть автомобіль. Залишитися непокараним не вийде.
– Про які суми заборгованих штрафів йдеться?
– Різні. Іноді борг становить 10 тисяч гривень, 20 тисяч, 50 чи 100. Найбільша сума, погашена боржником за накопичені штрафи за порушення правил дорожнього руху, становить близько 150 тисяч гривень. Одна людина «назбирала» 150-200 штрафів! І уявіть собі: всі – за перевищення швидкості. Це хіба не стиль життя?
НАРАЗІ В УКРАЇНІ ДІЮТЬ ПОНАД 10 МОРАТОРІЇВ НА ВИКОНАВЧІ ПРОВАДЖЕННЯ
– Які справи в Україні з виконанням судових рішень? Відсотки називаються в інформаційному полі різні, а які реальні? Що заважає виконавцям забезпечувати виконання судових рішень?
— Залежно від категорії, показник виконання складає у межах 25-50% виконавчих документів, а саме: стягнення до бюджету – 43,2%, стягнення заборгованості по заробітній платні та інших виплатах, пов’язаних з трудовими правовідносинами – 49,4%, стягнення заборгованості за несплату комунальних послуг – 25%. Тож можна говорити, що наразі в Україні в цілому виконуються понад 30% виконавчих проваджень. До того ж щороку ми нарощуємо рівень виконання на 25-30% порівняно з минулим роком. Такого зростання не було ніколи в Державній виконавчій службі.
Важливо зауважити, що наразі в Україні діють понад 10 мораторіїв на виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо енергетики, приватизації тощо, які заважають стягувати борги.
Серйозні заборгованості мають саме «мораторні» підприємства – шахти, державні підприємства тощо. Левова частка стягнень із них зупинена саме через мораторії. Йдеться про десятки або й сотні мільярдів гривень.
Окрім того, сьогодні ми не маємо можливості стягувати кошти з держави, не можемо за виконавчим документом про стягнення пенсії арештувати рахунки Пенсійного фонду України. Натомість ми повинні повернути виконавчий документ стягувачу, який далі подається до казначейства. Така ж ситуація і з Державною податковою службою.
Ми не стягуємо кошти з держави, бо діє закон «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», який унеможливлює це. Дайте нам можливість арештовувати рахунки Пенсійного фонду, і показники виконання судових рішень піднімуться і по сумах, і по кількості.
– Вирішити питання можна лише змінами до законодавства і скасуванням мораторіїв?
– Безумовно! Потрібен закон. Ми писали безліч листів із проханням скасувати той чи інший мораторій. Для розуміння ситуації наведу реальний приклад: є величезний завод із мільярдними боргами. Ми почали процедуру стягнення з нього боргів, а завод раптом опиняється у списку на приватизацію. Його ніколи не приватизують, але у список він якимось чином «проліз». Через це ми зупинили усі виконавчі провадження.
Отак це працює зараз – люди знаходять шпаринки у законодавстві, й підприємства просто входять у списки організацій, з яких не можна нічого стягувати згідно з тим же законодавством.
Ми пишемо законопроєкти і вносимо в парламент, але за них не голосують. Знову ж таки, у Ради своя правда. Якщо, скажімо так, зараз ми виводимо з-під дії мораторію енергетичні підприємства і починаємо з них стягувати борги повноцінно, то, ймовірно, відключать від опалення якийсь населений пункт, а можливо – і обласний центр чи кілька областей, тому що хтось комусь не зможе постачати електроенергію через арешт майна.
Тож треба розуміти, звідки береться статистика виконаних та невиконаних рішень судів, а ще – умови, в яких ми працюємо.
Що стосується стягнень із Пенсійного фонду – ми не виконуємо сотні тисяч рішень про стягнення пенсій. І я не знаю, де більше зло, – не платити людям пенсії чи забороняти нам стягувати з Пенсійного фонду борги.
І якщо ми говоримо, що хочемо вийти на показник у 60% виконання рішень судів, на рівень центральних європейських країн, бо ніде немає 100%, то давайте скасовувати мораторії, й за рік ми вийдемо на такі результати. Але при цьому ми «покладемо» на лопатки певні галузі нашого народного господарства.
– То виходить замкнене коло!
– Верховна Рада вирішила поки що не поспішати. Але я розумію народних депутатів – це ж вибух: дозволити стягувати все. Якщо ми зможемо арештовувати рахунки ПФУ, якусь пенсію може не отримати теперішній пенсіонер. Це теж треба врегульовувати.
Стягнення – це завжди конфлікт. Поки що ми працюємо у тому полі, яке є. Намагаємося його змінити, хоча наразі м’яч на боці парламенту. Проте з кожним скасованим мораторієм ми ці 30% виконання судових рішень будемо «розганяти» ще на кілька відсотків.
– У жовтні минулого року начальник управління координації виконання рішень Європейського суду з прав людини та інформування Комітету міністрів Ради Європи Секретаріату Уповноваженого у справах ЄСПЛ Аліса Пєтухова повідомила, що Україна не виконала більш як третину рішень ЄСПЛ. За її словами, більшість із вказаних рішень стосуються системних і структурних проблем, де першість належить невиконанню рішень місцевих судів, далі - надмірна тривалість проваджень, катування в установах попереднього ув’язнення і виконання покарань тощо. Як плануєте змінювати цю ситуацію?
– Тут ті самі проблеми, про які ми говорили вище. Якщо мені законодавець надасть механізм стягувати з держави ці кошти, ми їх стягнемо, повірте. Не буде цих проблем, будуть інші. А проблему невиконання рішень судів за наявності змін до законодавства готовий вирішити упродовж року.
ЯКЩО СТАНЕТЬСЯ ДИВО І ВСІ ПОЧНУТЬ ОФІЦІЙНО ОТРИМУВАТИ ЗАРПЛАТУ, МИ МАЙЖЕ ВСІ БОРГИ З АЛІМЕНТІВ СТЯГНЕМО
– В одному з інтерв’ю ви назвали проблемою, що усі виконавчі провадження, які потенційно можуть стати джерелом винагороди для державних виконавців, «перекочували» до приватних, а «ДВС поступово стає службою, яка виконує ті категорії рішень, які не хочуть або не можуть виконувати приватні виконавці». Ця ситуація наразі якось змінилася? Держвиконавці й приватні виконавці дійшли згоди?
– Так і є, нічого не змінилося, по суті. Є певні конкурентні переваги у приватних виконавців, вони ними користуються і якісно супроводжують дуже багато проваджень. Чи може Державна виконавча служба супроводжувати їх якісно? Так, може. Але є певні чинники, які впливають на те, що стягувачі йдуть до приватних виконавців.
– Які саме? Розкажіть
– Не розкажу. Скажімо так: вони пов’язані з «сірими схемами». «Місто повниться чутками», що є певна корупційна складова при виборі приватних виконавців з боку стягувачів.
Зазвичай громадяни звертаються до Державної виконавчої служби, але якщо, наприклад, стягувач – банк, якому треба стягнути з 10 компаній по 100 мільйонів, він звертається до приватного виконавця, керуючись при цьому власною логікою.
– Виходить, приватні виконавці й отримують більше, ніж державні? З огляду на це, чи не означає, що може бути відтік кадрів від державних виконавців до приватних?
– Безумовно. Він і є. По Києву недокомплектація державних виконавців становить близько 18%, а по Україні – від 15 до 20%. Низькі зарплати державних виконавців – наша біда.
З 1 січня ми впроваджуємо систему автоматизованої виплати винагороди. Це механізм, коли зі стягнутих коштів ми зможемо платити певний відсоток виконавцям в автоматичному режимі. Це те, до чого ми йшли два роки. Але все одно і приватні виконавці, і навіть їхні помічники отримують більше, ніж державні.
– Про які суми ідеться?
– Про 10-15 тисяч гривень плюс винагорода – відсоток від стягнутих коштів. У Печерському районі міста Києва цей відсоток винагороди може становити і десятки тисяч гривень, а в середньому по Україні – до 5 тисяч гривень на місяць.
У приватного виконавця винагорода становить 10% від місячного стягнення.
Ці відсотки встановив законодавець.
– Наскільки пам’ятаю, ініціатором впровадження інституту приватних виконавців було саме Міністерство юстиції...
– Так, минулого складу. Я абсолютно не засуджую попередників, тому що неможливо пройти цей шлях, не зробивши якихось помилок.
Система на сьогодні працює непогано. І звичайна людина має вибір – звернутися до приватного виконавця чи до державного.
Проблема в іншому. Наразі у ДВС 500 тисяч справ про стягнення аліментів. Але так склалося, що у нас боржники з аліментів голі-босі, згідно з документами. Немає з них чого взяти: вони всі офіційно працюють на 0,1 ставки, всі отримують гроші в конвертах, дітей своїх не вважають за необхідне утримувати. І тут вже проблема не державного виконавця, а всіх інших контролюючих органів, що вони дозволяють роботодавцю когось оформити на 0,1 ставки або ж взагалі не оформити на роботу, та сплачувати зарплату в конвертах.
Можна продовжувати, оскільки подібних проблем дуже багато, вони накопичувалися не один рік. Зараз ми намагаємося вилізти по соломинці з цієї прірви, в яку за багато років скотилася уся наша система. Я говорю не тільки про виконавчу службу.
Якщо станеться диво і всі почнуть отримувати зарплату офіційно, ми майже всі борги з аліментів стягнемо. Наразі за рік стягуємо 7 мільярдів гривень заборгованих аліментів, а буде ще більше!
– З огляду на такі непривабливі умови роботи державних виконавців, як збираєтеся їх мотивувати та утримувати?
– Гарантія дуже проста – у тебе є офіційна робота. Ми забезпечуємо їх автомобілями, робимо ремонти, закуповуємо нову техніку, забезпечуємо нормальні умови праці. Підключаємо Державну виконавчу службу до різноманітних реєстрів, потрібних для роботи, робимо уніфіковані системи з Міністерством внутрішніх справ, Державною міграційною службою, з Держподатковою, ми робимо їх роботу легшою, а далі – окрім зарплати, вони отримують 1,25% від загальної суми стягнень за місяць. Але відсоток може «плавати», залежно від кількості виконавчих проваджень, і так далі.
– Чи скаржаться боржники на дії приватних і державних виконавців?
– О, таких скарг тисячі! І щодо державних виконавців, і щодо приватних.
Мені важко сказати, на кого скаржаться більше, тому що у них різні поля діяльності. Наприклад, усі виконавчі провадження, пов’язані з реалізацією безпроблемних значних активів, перейшли до приватних виконавців з низки причин, а державні виконавці здебільшого займаються стягненням аліментів, соціальних виплат, зарплат, стягненнями з державних підприємств.
Різні сегменти діяльності, тож кількість скарг порівнювати не можна.
– У липні 2021 року набув чинності наказ Мін’юсту, згідно з яким постанови про арешт чи зняття з арешту коштів на рахунках боржників державні та приватні виконавці мають можливість направляти до банків через Автоматизовану систему виконавчого провадження (АСВП) не тільки щодо стягнення аліментів, але й за іншими видами стягнень. Які результати має реалізація цього рішення, і скільки банків уже підключені до Системи електронної взаємодії з банками?
– Банки не поспішають підключатися, навіть два вже відключилися. Припускаю, їхні клієнти дали знати, що їм це не треба і вони б хотіли, щоб банк отримував постанову про арешт коштів на папері, щоб боржник встигнув вивести кошти з рахунку.
Наразі до Системи електронної взаємодії з банками підключилися 20 банків. Станом на 12 січня це «ПриватБанк», «Універсал Банк», «ОКСІ БАНК», «Таскомбанк», «ІндустріалБанк», «Банк Восток», «ПроКредит Банк», банк «Львів», Конкорд банк, «Райффайзен Банк Аваль», «Кредобанк», «ОТП Банк», «Ідея Банк», «МетаБанк», «Банк «Український капітал», «Агропросперіс Банк», «Укрсиббанк», «РАДАБАНК», «Банк Авангард», «Альфа-Банк».
– Наскільки робота ДВС наразі «діджиталізована»? Які зміни ще плануєте?
– За останні два роки перебування при владі ми вийшли в діджитал з такої кількості напрямів, як ніколи за попередні 10-15 років.
На сьогодні автоматизується величезна кількість процесів взаємодії між реєстрами, отриманням даних. Робота виконавця здебільшого полягає у виявленні коштів на рахунку і списанні їх. Таким чином, в основному виконавець працює за комп’ютером з базами та реєстрами. Завдяки автоматизації процесів, реалізація яких раніше займала тижні й місяці, зараз їх можна провести за 5 хвилин.
На поточний рік у нас дуже багато планів, що може бути темою окремої розмови. Щоправда, «найсвіжіше» нововведення – автоматична виплата винагороди – це революційна система, за якою всі виконавці почнуть чесно отримувати те, що їм гарантовано законом.
Юлія Гайдіна, Київ.
Фото: Павло Багмут