Україна - ЄС: перспективи посилення безпекової співпраці

Організатори: Рада зовнішньої політики "Українська призма", Представництво Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні, Українська національна платформа Форуму громадянського суспільства Східного партнерства.

Учасники: Геннадій Максак, голова правління Ради зовнішньої політики "Українська призма"; Маттес Бубе, директор Представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні; Петро Канана, заступник директора Департаменту - начальник відділу європейської інтеграції та міжнародних безпекових організацій Міністерства оборони України; Всеволод Ченцов, голова департаменту Європейського Союзу Міністерства закордонних справ України;  Евген Чолій, президент Ради директорів Світового Конгресу українців; Марина Ярошевич,  член правління Ради зовнішньої політики "Українська призма", представник Світового конгресу українців у Брюсселі; Катерина Зарембо, заступник директора Інституту світової політики; Лінас Лінкявічус, співробітник з питань політики департаменту з кризового урегулювання та планування Європейської служби зовнішніх справ (Брюссель) (Skype).

Обговорювалися питання:

1. Чи може ЄС гарантувати безпеку України?

2. Спільна політика безпеки і оборони ЄС.

3. Консультативні місії ЄС в Україні: яка додана вартість?

4. Нові виклики для безпеки: спільні відповіді Києві та Брюсселя.

Підсумкові матеріали:

Президент СКУ вважає, що міжнародна спільнота неадекватно реагувала на події і у Бабиному Яру, і на сході України

Президент Ради директорів Світового конгресу українців Евген Чолій вважає, що міжнародна спільнота так само невідповідно реагувала на агресію Росії у Грузії, Криму та на сході України, як і свого часу на події у Бабиному Яру.

Про це він заявив під час експертних безпекових дебатів в Укрінформі на тему: "Україна - ЄС: перспективи посилення безпекової співпраці", повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Десять років тому на вшануванні жертв Бабиного Яру головний рабин Тель-Авіва заявив, що якби була сильнішою реакція на події у Бабиному Яру, можливо, у січні 1942 року на Ванзейській конференції не було б прийнято рішення про "остаточне вирішення єврейського питання". На жаль, у 2008 році ми були свідками того, що Російська Федерація вторглася в Грузію, і реакція міжнародного співтовариства не була відповідною. А це призвело до негальної окупації Росією Криму та розгортання гібридної війни на сході України", - сказав Чолій.

У цьому контексті він акцентував увагу на необхідності зрозуміти, що політика примирення з агресорським режимом - "чи то режимом нацистів під проводом Гітлера, чи сьогодні з новим авторитартним режимом у Російській Федерації під проводом президента Путіна" - є неправильною.

"Сьогодні міжнародне співтовариство може допомогти Україні захистити свої кордони на сході і тим самим забезпечити мир і стабільність у світі", - переконаний Чолій.

Україна хоче отримати від ЄС чітку відповідь щодо його позиції у протистоянні з Росією - дипломат

Для ефективної безпекової співпраці з Європейським Союзом Україна має отримати чітку відповідь, чи може вона вважати Євросоюз своїм партнером у протистоянні російській агресії.

Про це під час експертних безпекових дебатів в Укрінформі на тему: "Україна - ЄС: перспективи посилення безпекової співпраці" заявив голова департаменту Європейського Союзу Міністерства закордонних справ України Всеволод Ченцов.

"Відповідні служби Європейського Союзу вимушені давати відповіді на нові безпекові виклики, і тут у нас багато спільних проблем з ЄС. Але у центрі нашої взаємодії з Євросоюзом, звичайно, стоїть питання, як ми реагуємо на російський чинник. На сьогодні ми поки що не бачимо чіткості у позиції Європейського Союзу, де все ж таки знаходиться Україна з точки зору бачення нашої взаємодії - чи десь посередині між ЄС і Російською Федерацією, чи ми все ж такими є партнерами, які протистоять спільним викликам. Чіткої відповіді на це питання поки що немає", - сказав Ченцов.

Він додав, що в оприлюдненій у червні главою дипломатії ЄС Федерікою Могеріні новій глобальній стратегії Євросоюзу з питань зовнішньої політики і політики безпеки є "дещо конфліктуючі положення".

За словами Ченцова, з одного боку, там є визнання, що Російська Федерація порушує норми міжнародного права, у стратегії засуджується анексія нею Криму тощо, але водночас мають місце ремарки щодо необхідності взаємодії з Росією у тих сферах, які становлять спільний інтерес.

Дипломат зауважив, що Європейський Союз "можна зрозуміти", але для Російської Федерації такого роду сигнали є ознакою того, що, в принципі, нав'язана Росією гібридна війна сприймається Євросоюзом, і на неї він, на жаль, також дає гібридну відповідь.

"Як це пояснюється: якщо Росія називається агресором, відповідно ЄС необхідно давати адекватну відповідь, а до цього готовності немає, але є сподівання, що Росію можна якось умовити, заохотити, що вони будуть залучені до співпраці і не захочуть зашкодити своїм інтерсам у тій чи іншій сфері. Але, на жаль, це не працює. Ми вважаємо навпаки: якщо російське керівництво, російський режим буде чітко бачити червоні лінії, накреслені Європейським Союзом, які не можна переходити, тільки таким чином можна буде заштовхнути Російську Федерацію у ці параметри взаємодії, які будуть безпечними і комфортними і для ЄС, і для нас", - зазначив Ченцов.

Відео з прес-конференції:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк