Втручання у приватне життя під час воєнного стану: чи є межа? Презентація дослідження

Організатори: Медіацентр Україна-Укрінформ.

Спікери: Максим Щербатюк - програмний директор Української Гельсінської спілки з прав людини; Євген Крапивін - експерт з кримінальної юстиції Центру політико-правових реформ; Юлія Коваленко - юристка Центру стратегічних справ УГСПЛ.

Теми до обговорення:

• Як воєнний стан вплинув на право на приватність і чи можна його обмежувати? 
• Чи посилилося втручання у приватне життя українців? 
• Як реагують на порушення права на приватність органи влади? 
• Чи є втручанням у приватне життя використання штучного інтелекту та що потрібно враховувати, аби не порушувати права людини? 

Чому це цікаво?

Під час заходу відбудеться презентація аналітичних досліджень, які підготували експерти Української Гельсінської спілки з прав людини: «Аналіз законодавства у сфері обмежень права на приватність в умовах воєнного стану» та «Штучний інтелект та права людини: орієнтири та обмеження у контексті національної безпеки та оборони». Фахівці розкажуть, де обмеження права на приватність виправдані і законні, а в яких випадках їхня обґрунтованість сумнівна.

Довідково. Лише за перший квартал 2024 року органи досудового розслідування зареєстрували 202 провадження за порушення недоторканності приватного життя. У 2022 році всього зареєстровано 164 провадження, а у 2023 році — 422. Суттєвий приріст, зокрема пов’язаний з більшим усвідомленням механізмів захисту своїх прав громадянами.

Водночас – за 2023 рік до суду надійшло 24 провадження, з яких лише в шести суд виніс обвинувальний вирок. Різниця кількості скерованих обвинувальних актів та кількості справ, що надійшли на розгляду суду, пояснюється різними підходами до ведення статистичних даних.

Формат заходу – офлайн (Зала 1) + онлайн-включення.

Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 1) та в чаті трансляції на YouTube.

Прохання прибувати за пів години до заходу.

Акредитація та реєстрація представників ЗМІ - за посиланням.

Захід транслюватиметься на ютуб-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/UkrinformTV, а також ютуб-каналі Ukraine Media Center Ukrinform: https://www.youtube.com/@mediacenterukraine-ukrinfo5672/about, на фейсбук-сторінці Ukraine Media Center Ukrinform: https://www.facebook.com/UkraineMediaCenter/.

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. У разі демонстрації ролика в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

В Україні де-факто немає належного механізму захисту персональних даних - експерт

На сьогодні в Україні немає належного механізму та законодавства, які допомогли би захистити персональні дані.

Про це на брифінгу в Медіацентрі Україна-Укрінформ розповів програмний директор Української Гельсінської спілки з прав людини Максим Щербатюк.

"Дуже важливо, коли є якийсь ефективний механізм захисту персональних даних, коли люди розуміють, що теоретично є ця можливість практичного захисту своїх персональних даних. На сьогоднішній день Україна стикнулася з тим, що цього механізму по факту немає. І через це не така велика мотивація (звертатися до відповідних структур із скаргами на втручання в приватне життя - ред.) , коли ти розумієш, що немає належного законодавства, належного механізму, який би допоміг тобі захистити свої права, і відповідно - органу, який би мав більш активніше в цьому напрямку працювати", - сказав Щербатюк.

Як наголосив експерт з кримінальної юстиції Центру політико-правових реформ Євген Крапивін, відповідальність за порушення приватного життя є мінімальною.

"Мій висновок завжди радше в бік того, що недостатнє усвідомлення меж своєї приватності й приватного життя призводить до того, що люди просто не скаржаться, не розуміють цих ризиків і не звертаються. Якби активніше певні правопросвітницькі кампанії наполягали на тому, що є контролюючий орган - Уповноважений з прав людини, кримінальна відповідальність за незаконний збір персональних даних, можливо, цих скарг було б і більше, ми б могли якусь практику аналізувати. Поки що вона мінімальна", - сказав Крапивін.

Також він поінформував щодо кількості кримінальних проваджень за фактом втручання в приватне життя у період воєнного стану, які розслідуються правоохоронними органами.

"От буквально 2022 рік - 164 (кримінальні провадження - ред.), 2023 - 422, і перший квартал 2024 року - 202. Із них до суду направлено фактично 23 за 2022 рік, 163 за 2023 рік і 43 за перший квартал 2024 року. Але судові рішення, які набрали законної сили, - буквально десятки. Чому? Тому що це доволі розтягнутий в часі процес. І так, я в принципі читав всі ці рішення, вони всі відкриті, там немає таких, до яких був би обмежений доступ", - сказав Крапивін.

За його словами, 9 із 10 таких справ стосуються стосунків між людьми, предметом спору яких було розголошення персональних даних, коли особа цього не бажала.

Як відомо, ст. 8 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантує кожній людині право на повагу до приватного і сімейного життя (право на приватність). Відповідно до цієї статті кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. При цьому органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Відео: 

Video:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк