Презентація дослідження про стан надання публічних послуг у громадах Херсонщини
Організатор: Лабораторія законодавчих ініціатив спільно з Комітетом Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.
Спікери: Олександр Заславський - директор аналітичного відділу ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив; Тетяна Лукеря - залучена аналітикиня Лабораторії законодавчих ініціатив; Віталій Безгін - голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування; Людмила Костюк - начальниця Кочубеївської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області; Андрій Селецький - начальник Нововоронцовської селищної військової адміністрації Бериславського району Херсонської області; начальники військових адміністрацій Херсонської області (онлайн).
До участі запрошені: Вʼячеслав Рубльов - голова підкомітету з питань регіональної політики та місцевих бюджетів Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування; Роман Лозинський - перший заступник голови Комітету, голова підкомітету з питань деколонізації Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування; Лариса Білозір - голова підкомітету з питань адміністративних послуг та адміністративних процедур Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування; Дмитро Бутрій - заступник начальника Херсонської обласної військової адміністрації.
Чому це важливо?
У листопаді 2022 року українська армія звільнила правобережну частину Херсонщини, що перебувала в окупації майже 9 місяців. Серед наслідків окупації — зруйнована промислова та соціальна інфраструктура, підрив Каховської ГЕС, що спричинив щонайменше $2 млрд прямих збитків, відтік бізнесу, втрата людських кадрів — у деяких громадах понад 60% жителів покинули свої домівки. Усе це значно ускладнило доступ жителів до основних публічних послуг. Водночас постійні обстріли правобережної частини Херсонщини продовжуються, і це погіршує ситуацію з наданням послуг у громадах. Високі безпекові ризики, обмежений фінансовий і людський ресурси — усі ці чинники обумовили необхідність оцінки доступності та оптимізації публічних послуг для жителів деокупованих територій Херсонської області.
Мета заходу — презентувати унікальний досвід деокупованих територіальних громад Херсонщини, які попри обмеженість ресурсів продовжують забезпечувати жителів публічними послугами, залучаючи для цього різні можливості. Представлення досвіду Херсонських громад є важливим ще й тому, що допоможе узагальнити його та підготуватися до можливих викликів після деокупації інших регіонів країни.
Дослідження було підготовлене в рамках реалізації проєкту «Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні (PASS Ukraine), який Лабораторія реалізує спільно з Парламентським центром (Канада) у співпраці з Верховною Радою та за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади в рамках Програми розбудови миру та стабільності (PSOPs).
Формат заходу – офлайн (Зала 2) + онлайн-включення.
Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 2).
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com.
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/UkrinformTV.
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Під час демонстрації ролика в ході прямого ефіру необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
В Укрінформі презентували дослідження про стан публічних послуг у громадах деокупованої Херсонщини
Презентоване в Укрінформі дослідження про стан публічних послуг у громадах деокупованої Херсонщини має лягти в основу формування державної політики щодо таких територій.
Про це розповів під час презентації дослідження в Укрінформі голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Віталій Безгін.
«Сподіваюся, що безпосередньо це дослідження ляже в основу формування саме державної політики, яка стосується територій, які є деокупованими, але знаходяться на вкрай малій відстані від ворога», - зазначив Безгін.
На думку директора аналітичного відділу громадської організації «Лабораторія законодавчих ініціатив» Олександра Заславського, у кінцевому рахунку «маємо отримати щось на кшталт методології» оцінки потенціалу відновлення постраждалих від війни громад і ще далі - це має допомогти суб’єктам ухвалення рішень, у першу чергу, профільному комітету, працювати із законодавчою рамкою відновлення.
Як розповіла залучена аналітикиня Лабораторії законодавчих ініціатив Тетяна Лукеря, дослідження проводилося у вересні-грудні 2023 року, ним були охоплені 17 деокупованих громад Херсонщини.
За її словами, дослідження проходило у кілька етапів - проводилися не лише глибинні напівструктуровані інтерв’ю, але й збирали дані щодо надання публічних послуг в різних сферах - адміністративній, соціальній, медичній, освітній, безпековій, житлово-комунальній.
«Ми зібрали більше 800 наборів даних по цих сферах», - каже аналітикиня.
Вона розповіла, що глибинні інтерв’ю проводили для того, щоб дати відповідь, чому деякі послуги не забезпечуються, які є перешкоди, які є пропозиції - як покращити або оптимізувати стан речей.
Як зазначається, відповідно до результатів дослідження, після деокупації найбільш оперативно відновлювалася сфера адміністративних послуг. Це пов’язано з тим, що на цю послугу був найбільший запит, оскільки люди потребували відновлення документів, консультацій.
«Кожна громада вибудовувала свою специфіку роботи з надання адміністративних послуг», - каже аналітикиня. Щодо цифровізації сфери адмінпослуг, то люди, зокрема, старшого віку, все одно потребують додаткових консультацій, навіть якщо є можливість отримувати послугу онлайн.
Щодо соціальних послуг, то є проблема з тим, що на державному рівні досі неврегульовані державні стандарти соціальних послуг. «Державні стандарти не розроблені, більша половина з них є застарілими», - каже Лукеря. Тобто, громада не може запланувати бюджет, заходи з надання цієї послуги, бо немає державних стандартів.
Вона підкреслила, що у цій сфері потребує врегулювання саме державна політика.
Лукеря окремо наголосила на забезпеченні соціальними послугами дітям, які проживали в умовах тимчасової окупації. Зокрема, якщо йдеться про надання освітніх послуг, то мають бути окремі навчальні програми для таких дітей виключно через те, що навчальні програми можуть містити теми, які можуть «тригерити» цих дітей. «Тому треба адаптувати окремі програми саме для дітей, які проживали в умовах тимчасової окупації», - каже Лукеря.
Вона також зазначила, що важливою є оцінка потреб у соціальних послугах - для оптимізації таких послуг, бо це могло б допомогти, зокрема, визначити доцільність утримання центрів соціальних служб, геріатричних закладів.
«Можна геріатричний заклад створювати на декілька громад, якщо воно наближено і у конкретних громадах є певна кількість людей, які потребують такі послуги», - каже Лукеря. Також це допоможе залучити альтернативні інструменти - якщо державні надавачі послуг самі не в змозі їх забезпечувати. «У нас є громадські організації, які так само спеціалізуються на наданні соціальних послуг і вони змогли б долучатися», - зазначає аналітикиня Лабораторії законодавчих ініціатив.
Також це дає можливість змоделювати, які послуги є найбільш нагальними, виявляти нові послуги, які можуть бути затребувані в умовах війни.
Дослідження було підготовлене в рамках реалізації проєкту «Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні (PASS Ukraine), який Лабораторія реалізує спільно з Парламентським центром (Канада) у співпраці з Верховною Радою та за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади в рамках Програми розбудови миру та стабільності (PSOPs).
Як повідомляв Укрінформ, громади Херсонщини розробили та презентували універсальні рекомендації щодо плану дій та пріоритетних напрямків відновлення життєдіяльності населених пунктів після деокупації.
ЗСУ восени 2022 року визволили правобережну частину Херсонської області, зокрема місто Херсон. Частина області, розташована на лівому березі Дніпра, тимчасово захоплена російськими військами.
На Херсонщині майже кожна деокупована громада має проблеми з доступом до послуг держреєстратора - дослідження
Майже кожна деокупована громада у Херсонській області має проблеми з доступом до послуг державного реєстратора.
Про це йшлося на презентації в Укрінформі дослідження "Оцінка стану публічних послуг у деокупованих громадах: Херсонська область".
"Найбільш важлива проблема для декупованих громад Херсонщини - доступ до послуг державного реєстратора. Люди мають звертатися до інших областей, щоб отримати цю послугу", - зазначила аналітик Лабораторії законодавчих ініціатив Тетяна Лукеря.
Серед викликів, які постають перед деокупованими громадами у сфері надання публічних послуг, вона назвала відплив кадрів, руйнування інфраструктури ЦНАПів, міграцію населення.
Своєю чергою голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Віталій Безгін зауважив, що результати дослідження засвідчили недоцільність використання диджитал-інструментів надання публічних послуг на деокупованій Херсонщині.
"За статистикою, наведеною у дослідженні, більшість населення, що залишилося, - літні люди, які не мають смартфонів, тому диджитал-інструменти не принесуть потрібного ефекту", - вважає Безгін.
Водночас директор аналітичного відділу ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив Олександр Заславський висловив сподівання, що результати дослідження стануть основою для створення нової методології оцінки надання публічних послуг у постраждалих від війни регіонах.
Дослідження проводилося у вересні - грудні 2023 р. у 17 деокупованих громадах Херсонської області.
Як повідомляв Укрінформ, на деокупованій Херсонщині працює 16 ЦНАПів, зокрема, релоковано 5 ЦНАПів з тимчасово окупованого лівобережжя.
Відео:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
