У бюджеті 2017 року буде продовжена тенденція підтримки учасників АТО та їх родин. Зокрема, 10 мільйонів гривень закладено на забезпечення житлом наших військовослужбовців. Учасники АТО тепер зможуть відпочити не самі, а зі своїми сім'ями - на це заплановано 2,7 млн грн. Ще 1,4 млн грн підуть на надання одноразової матеріальної допомоги сім'ям загиблих. Це по 10 тисяч гривень на кожну родину.

- Вже готовий проект бюджету області на 2017 рік. Дохідна частина основного фінансового документа Миколаївщини збільшується на 40 відсотків. Про допомогу родинам військовослужбовців ви вже згадали, а чого ще слід очікувати миколаївській громаді від нового бюджету?

- Загалом обласний бюджет на наступний рік є максимально збалансованим. У ньому передбачено кошти на всі захищені статті: збільшено розмір видатків на медицину, освіту, спорт, культуру, харчування для дітей і таке інше. Також враховано підвищення мінімальної зарплати до 3,2 тисячі гривень.

Окрім соціального напрямку ми передбачили заходи для підтримки економічного розвитку. Один з таких - підтримка малого та середнього бізнесу. Зокрема, в цьому бюджеті вперше передбачено кошти на компенсацію відсоткової ставки по кредитах для добросовісних підприємців, які сплачують податки та створюють нові легальні робочі місця. На ці цілі закладено 2 мільйони гривень, які протягом року повернуться в бюджети різних рівнів у вигляді сплати податків і зборів.

На підтримку соціально-економічного розвитку громад ми передбачили 15 мільйонів гривень. Наприклад, у місцевої громади є певна сума коштів для ремонту дитсадка, на будівництво ФАПу, запровадження енергозберігаючих технологій, але цих коштів не вистачає для завершення проектів. Отож обласний бюджет буде допомагати людям реалізовувати їхні наміри.

Наступна вагома стаття витрат - ремонт доріг. У 2017 році з бюджету області на ці цілі буде виділено 56 мільйонів. Після їх ефективного освоєння ми розглянемо можливість виділення додаткової суми.

Є ще один важливий нюанс, на якому я хотів би зупинитись. Значно збільшено бюджет на проведення роз'яснювальної роботи та поінформованості населення області, щоб люди знали і розуміли про свої можливості і могли ними скористатися. Це те, чого не робили раніше.

Йдеться, насамперед, про донесення жителям інформації про хід реформ, децентралізацію, можливості додаткового фінансування об'єднаних громад і багато чого іншого. Це наразі дуже важливо, бо часто наші люди елементарно не знають своїх прав з того чи іншого питання. Наприклад, про те, що існує різного роду підтримка у вирішенні низки соціальних питань, що є можливість отримати допомогу на утеплення будинку, ремонт школи і таке інше. Ми проводитимемо потужну роз'яснювальну кампанію, а на це потрібні кошти. Ми їх і передбачили у розмірі 4 млн грн.

- На вашу думку, чи сповна використовують місцеві громади усі переваги фінансової децентралізації? Чи згодні ви з тим, що від цього виграли великі міста, чого не скажеш про маленькі села і райцентри?

Якщо у громаді хтось не платить податки, місцеві мешканці повинні вимагати їх сплатити

- Переконаний, що від фінансової децентралізації виграють усі. Інша справа, що наразі ще не всі до кінця навчились використовувати можливості цього процесу. Хтось невчасно відреагував, комусь не до кінця пояснили його переваги.

Кожна громада має свій податковий потенціал. Це або земельний податок, або інші платежі. У випадку об'єднання громад до їхніх бюджетів зараховуватиметься ще й податок на доходи фізичних осіб (ПДФО). Це дозволить збільшити їх бюджетні можливості щонайменше вдвічі. 

Люди повинні зрозуміти, що все це їхні гроші. І якщо у громаді хтось не платить податки, зокрема за користування землею, то місцеві мешканці повинні вимагати їх сплатити. На жаль, більшість людей не усвідомлюють, що це їхні гроші і лише їм визначати, на що саме вони будуть витрачені. Після фінансової децентралізації це вже напряму впливає на гаманець громади. А ще це має стимулювати створення комфортних умов ведення бізнесу.

Та громада, яка працює краще, і житиме краще

У всіх країнах світу продуктивні сили розміщені нерівномірно. Десь є більше підприємств, десь менше. Завдання держави в рамках децентралізації полягає у тому, щоб забезпечити якісне надання послуг кожному громадянину. Звичайно, та громада, яка працює краще, і житиме краще. Тобто, матиме додаткові блага.

Люди самі даватимуть оцінку місцевій владі. Якщо голова громади і депутати працюють нормально і забезпечують якісні послуги, то все добре, якщо ж ні, то є механізм виборів, і люди оберуть тих, хто зможе виконати ці завдання краще. Ми повинні відійти від старої системи дотування, коли той, хто працював краще, отримував менше коштів від держави. А той, хто погано працював, мав ті ж самі кошти за рахунок дотацій. Правильно буде, коли той, хто працює краще, і отримує більше. Звичайно, громадам, які мають гірші стартові умови, держава буде допомагати, щоб забезпечити гідний рівень надання послуг.

- Миколаївщина свого часу стала одним з перших регіонів України, якій уряд затвердив перспективний план утворення територіальних громад у рамках децентралізації. За основу взято модель "один район - одна громада". Як ми виглядаємо у цьому плані на фоні інших регіонів України зараз?

- Донедавна на Миколаївщині було створено лише одну об'єднану територіальну громаду (ОТГ) - Куцурубську. Я думаю, її члени вже сьогодні сповна оцінили переваги свого об'єднання. Наразі в області створюються ще 19 громад. Люди проявили ініціативу і вирішили об'єднатися. Проведено вибори голів та депутатів новостворених об'єднаних громад. Так ось, за цим показником ми у першій п'ятірці в Україні.

Великий плюс ОТГ в тому, що вони не залежать від районної чи обласної влади, а переходять на прямі відносини з державним бюджетом. У них з'являється маса інших джерел і фінансових можливостей. Насамперед, це надходження 60% податку на доходи фізичних осіб та державна субвенція на розвиток інфраструктури. Наприклад, Куцурубська громада в поточному році отримала субвенцію від держави у розмірі 5 млн грн. Це дуже значний фінансовий ресурс, і люди можуть його оцінити вже сьогодні.

Крім того, громадяни можуть самостійно вирішувати соціально-побутові питання своїх територій та пріоритети розвитку: скільки мати шкіл, дитсадків. Куди краще витратити кошти - на освітлення чи на ремонт дороги. Адже саме поняття децентралізації передбачає прийняття рішень безпосередньо на місцях.

Впевнений, що вже наступного року ми побачимо результати

- Чому ж ще так мало об'єднаних громад наразі?

- Ніхто не каже, що це легка справа. Людям треба пояснювати її переваги, переконувати. І ми будемо це робити. Плануємо проводити навчання для керівників та депутатів уже створених громад, пояснювати їхні права, можливості, підказувати, радити. До цього залучатимемо всіх, хто бажає брати участь у процесі: фахівців ОДА, громадські організації, в тому числі й ті, які фінансуються за рахунок міжнародних грантів. Допомога зайвою не буде. 

Наприклад, взяти хоча б проект "DOBRE", який уже працює у декількох регіонах України. Три громади Миколаївщини перемогли у першому етапі конкурсу, тому їм буде надано як технічно-експертну допомогу, так і фінансову на різні інфраструктурні проекти.

У деяких моментах цей процес болісний, не все так просто. Але якщо нічого не робити, то нічого і не буде. Впевнений, що вже наступного року ми побачимо результати. А головне, що їх побачать ті, хто ще наразі не об'єднався. Вони зможуть оцінити, як змінилось життя їхніх сусідів, і самі зрозуміють, що іншого шляху, крім об'єднання, немає. Переконати їх можна лише гарним прикладом. Якщо люди побачать, що у сусідньому селі відремонтували дорогу, зробили освітлення, відкрили центр адміністративних послуг, а в них нічого такого немає, то вони прийдуть до свого сільського голови і вимагатимуть об'єднання. Але слід розуміти, що децентралізація складний процес, який не можна провести за день чи навіть за рік. Але ми це зробимо, я вірю.

Довідково: Олександр Кушнір, 34 роки, родом із Чернівецької області. Закінчив Буковинський державний фінансово-економічний інститут та Український державний університет економіки і фінансів. До посади заступника голови ОДА працював у Міністерстві фінансів України та головним консультантом Секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

Алла Мірошниченко, Миколаїв