Хмельницький 13 травня пережив наймасовішу атаку російської армії, наслідки якої ліквідовують досі. Допомогти з відновленням міста одразу зголосилися інші громади області та міжнародні партнери і благодійні фонди.

Наприкінці травня кореспондентка Укрінформу поспілкувалася з міським головою Хмельницького Олександром Симчишиним, який розповів про наслідки ворожої атаки та потужної ІПСО, яку після неї запустили росіяни. В інтерв’ю мер також розказав, як міськрада позбавляє права постійного користування землею церкви УПЦ (МП), підтримує місцевий бізнес та збирає кошти на тисячу дронів-камікадзе для ЗСУ.

ЗАПАСИ МАТЕРІАЛЬНОГО РЕЗЕРВУ ВИЧЕРПАЛИ ЗА ДВА ДНІ

- Олександре Сергійовичу, розкажіть, як відбувається відновлення у Хмельницькій громад після ворожої атаки, що сталася 13 травня?

- Хмельницький і минулого року, і цього доволі часто піддавався обстрілам. Хоч нас називають тиловим містом, але це далеко вже не так, бо нас доволі часто атакують терористи. 13 травня була наймасовіша і найскладніша за наслідками атака. Треба дякувати Богу і нашим силам протиповітряної оборони, адже у нас немає жодного загиблого. Було 30 поранених, але лише трьох із них госпіталізували, решта отримали медичну допомогу і доліковувалися вдома. Тих трьох госпіталізованих за кілька днів виписали.

Щодо матеріальних збитків, то вони величезні. Ми, звичайно, маємо цифри, але вони не відповідають повній картині, бо є такі ступені пошкоджень, які ми навіть не ідентифікували й не облікували. Скажімо, у квартирі чи в школі тріснуло вікно – таких випадків тисячі.

І об’єктів, які обліковувалися, тисячі. Це бюджетні заклади – школи й садочки; заклади культури – бібліотеки, будинки культури; медичні заклади, а також велика кількість постраждалого бізнесу – частина промислової зони, склади, виробничі приміщення. На деяких підприємствах знищене виробниче обладнання на мільйони та готова продукція на складах. Найбільше постраждав житловий фонд: це багатоквартирні житлові будинки, де повилітали дахи й вікна, і приватні та дачні будинки. Багато хто не звертався по допомогу, бо якщо в людини вилетіло одне вікно, то вона сама його замінила й не просила комісію перевірити. Загалом ідеться про приблизно 8,5 тис. вікон. Також були зруйновані будинки неподалік місця атаки – у них порозгортало капітальні стіни, повивалювало фронтони.

Ми включилися у відновлення з першого дня. До матеріального резерву ми завжди ставилися серйозно, з 2015 року постійно його перевіряли, а в 2022 році суттєво оновили. Докупили багато шиферу, деревини, скла. Але навіть цього “багато” вистачило фактично на два дні, 13 та 14 травня. Ми видали понад 4 тис. листків шиферу, понад 2 тис. кв. м скла, понад 1200 кв. м покрівельного настилу і тисячі квадратів OSB-плит, поліетиленової плівки, пиломатеріалів.

ПІСЛЯ АТАКИ ВОРОГ ПРАГНУВ СПРОВОКУВАТИ ПАНІКУ

- Ви кажете, що за два дні вичерпали запаси матеріального резерву. А де далі брали ресурси й чи були у цьому процесі труднощі?

- Найголовніші складнощі – це величезні об’єми та брак робочих рук. Це вузькопрофесійна робота: не може будь-хто ремонтувати дах, замінювати чи склити вікно, а тільки спеціалізована робоча сила. У нас багато комунальників мобілізовані й воюють, а це зменшує кількість людей у бригадах, які можуть працювати на відновленні. Це була головна проблема, але тут нам допомогли інші громади, за що я їм дуже вдячний. Насамперед, це Сатанів, Старокостянтинів, Славута, Шепетівка, Меджибіж, Кам’янець-Подільський, які дали нам бригади або віддали матеріали зі своїх матрезервів. Це було дуже важливо, бо все треба було робити швидко.

Суттєво допомогли і міжнародні організації – Агентство ООН у справах біженців (УВКБ ООН), Міжнародна організація з міграції (МОМ), «Рокада», благодійна організація «Медейр», а також приватні благодійні фонди. Дуже швидко надали нам шифер, скло, і зараз ця допомога продовжується, бо ми з ними працюємо над тим, щоб малозабезпеченим, одиноким та людям з інвалідністю допомогти силами міжнародних донорів і наших партнерів замінити вікна.

Ми виділяємо на сесії 6 млн грн на матеріальну допомогу для тих, хто самостійно усунув пошкодження, заактував їх і звернувся до нас (на сесії міськради 2 червня ці кошти вже виділили, – авт.). Допомагаємо бізнесу звільненням від сплати земельного податку і плати за оренду землі на пів року чи рік – ще визначаємося з точним терміном.

У нас є ще один навчальний заклад, який не відновив роботу. Решту, а їх більше 30 постраждало, за суботу-неділю (13-14 травня, – авт.) відновили, і діти вже у понеділок пішли на навчання. Ще два відновили роботу з четверга, а одну найбільш постраждалу школу, де збитків під мільйон, за літо відновимо і вона з 1вересня розпочне свою роботу.

Загалом ми впоралися, однак ліквідація наслідків насправді ще продовжується.

- Після тієї атаки на місто російські ЗМІ почали поширювати фейк про витік хімічних речовин у Хмельницькому, який міська влада спростувала. Чи спостерігалася паніка в місті після таких повідомлень і чи дослухалися люди до офіційної інформації?

- Це був не тільки фейк, а дуже потужна ІПСО, в яку, я впевнений, ворог вклав величезний ресурс, бо розганяв її не тільки по російських пабліках, а й на місцевих Telegram-каналах, де є можливість коментарів. Я говорив про ситуацію на одному з центральних телеканалів, і там за кілька годин з’явилося кількасот коментарів, з яких 90% – від очевидних ботів з однаковими текстами.

Велику роботу вони також провели на міжнародному рівні, багато публікацій з’являлося на різних європейських сайтах із коментарями псевдоекспертів. Ця ІПСО мала на меті розігнати паніку в Хмельницькому, по всій Україні й у Європі, де хотіли показати Україну ненадійним партнером. Орієнтовно два тижні вони це все розганяли і продовжують далі. Зокрема, минулого тижня одна з парламентарів Румунії заявляла про якісь радіоактивні хмари.

Частина хмельничан була стривожена, але паніки не було, як і переповнених аптек і заправок. Ми після прильотів – бо навіть коли летить ракета, у ній є шкідливі речовини, – завжди робимо заміри на хімічне і радіоактивне забруднення, адже ми і наші діти живемо в цьому місті. Мій молодший син після прильотів о 9:30 був на футбольному тренуванні.

Це наша відповідальність перед людьми, і в таких випадках ніхто б нічого не приховував, а вживав би відповідних заходів. Заміри були проведені моментально, плюс у нас працюють онлайн-станції контролю атмосферного повітря. Все повністю контролювалося нами та ДСНС, і ми цілком упевнено робили ці заяви. Сподіваюся, що значна частина людей нас почули.

При цьому жодне місцеве ЗМІ та навіть анонімні Telegram-канали не поширювали цю дурню, а навпаки, максимально її спростовували. Думаю, спільними зусиллями ми змогли зменшити наслідки цієї ІПСО. Це має стати для всіх уроком, як ця нечисть може розганяти паніку, адже паніка – головний її союзник і наш ворог.

ВЛАДА НЕ ВТРУЧАЄТЬСЯ У РЕЛІГІЙНЕ ЖИТТЯ, А ЛИШЕ ВИКОНУЄ ЗАКОН

- Перед Великоднем у місті активізувався процес переходу храмів УПЦ (МП) до ПЦУ, чому передував інцидент із побиттям у соборі ветерана. Зараз він сповільнився. Ви можете пояснити, чому?

- Цей ветеран рік воював, має негативні наслідки для здоров’я. Це абсолютно хороший хлопець, на якого ніхто не має права піднімати руку.

Уся робота зараз ведеться в юридичній площині, тому що всі ті збори, які провела громада, відбувалися у законний спосіб, з дотриманням усіх норм законодавства, і це була ініціатива самої ж громади та вірян. Далі готуються документи, подаються в ОВА, де проходять дуже ґрунтовну юридичну перевірку, й ОВА вносить зміни у статути. По всіх тих переходах, які були в нашій громаді, вже внесені зміни до статутів, далі відбувається процес реєстрації, після чого ми передаємо земельні ділянки.

Цей процес триває, просто зараз менше публічних заходів. Нещодавно на позачерговій сесії ми передали чотири земельні ділянки громадам, які перереєструвалися, змінили конфесійність, і в тих храмах відбуваються богослужіння українською мовою, там моляться за українське військо та українських героїв.

Цей процес у нас почався ще минулого року, тоді було більше 10 переходів, але то не мало такого загальнодержавного резонансу. Те, що відбулося на початку квітня, – це вже незворотний процес, він об’єктивний і не залежить від міського голови, депутатів. Українці все більше почали усвідомлювати, що вони не повинні мати будь-якого зв’язку через священника з ворожою державою.

Ті пропагандистські матеріали, які знаходили у храмах після переходів, навіть мене, людину досвідчену, з історичною освітою, лякали. Я думав, що такі речі можна почитати у Москві, а виявилося, що їх можна було почитати у Хмельницькому.

- Ще з минулого року Хмельницька міськрада почала припиняти право постійного користування земельними ділянками храмам УПЦ (МП). Цікаво, а були судові позови з боку моспатріархату до міськради?

- У минулому році ми цей процес почали, на три земельні ділянки припинили право постійного користування. Стосовно двох ділянок ніякі юридичні дії з їхнього боку не вчинялися. Одна ділянка стала сквером, а інша була передана під заклад освіти в мікрорайоні, де надзвичайно важливо побудувати новий дитсадочок. І з приводу неї вони подали позов до суду. Вони грубо порушили процес користування цією ділянкою, збудували самочинну будівлю, зняли родючі ґрунти без будь-яких погоджень, а це нанесення шкоди навколишньому середовищу. Першу інстанцію ми виграли, суд визнав наше рішення повністю законними, а наші доводи – аргументованими. Зараз триває апеляція, яку, сподіваюся, ми виграємо.

У квітні цього року ми припинили право постійного користування по 13 земельних ділянках. Чотири вже передані релігійним громадам, які здійснили процес зміни конфесійності. Решта ділянок наразі по суті є земельними ділянками загального користування. Буквально минулого тижня ми написали листи на ті МП-шні структури, які там ще знаходяться, з вимогою звільнити земельні ділянки, бо вони ними користуються незаконно. У випадку, якщо вони добровільно їх не звільнять, ми будемо писати заяву про злочин у правоохоронні органи, що невідомі особи користуються земельними ділянками загального користування.

- А до вас особисто як міського голови керівництво Хмельницької єпархії УПЦ (МП) зверталося, може, пропонувало якісь переговори?

- Вони пишуть час від часу листи про якісь незаконні рішення, про втручання органів влади... Але ми не втручаємося, бо ми законники і відстоюємо норму закону. Я вважаю себе віруючою людиною і маю свою чітку позицію як вірянин, як людина, державник і міський голова. Тому ми діємо винятково у межах чинного законодавства, на листи даємо відповіді.

Вони (представники УПЦ (МП), – ред.) надсилають якісь запити і, думаю, готуватимуть якісь позови, ведуть активну інформаційну роботу, брехні дуже багато поширюють, маніпулюють. Якщо вони себе вважають священнослужителями, то мали б розуміти, що брехня – це важкий гріх.

Від них були неформальні ініціативи щодо зустрічей, але я не зустрічаюся і робити цього не буду, тому що немає про що говорити з такими людьми.

ІНОЗЕМНИЙ БІЗНЕС НЕ ЗБИРАЄТЬСЯ ПОКИДАТИ ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ

- Як реагує бізнес із іноземними інвестиціями на обстріли обласного центру? Це не є приводом переносити його потужності? І як загалом працює місцевий бізнес в умовах повномасштабної війни?

- Немає жодних негативних наслідків. Найважчим етапом для бізнесу була весна 2022 року, дуже складними стали листопад та грудень, коли масово обстрілювали енергетичну інфраструктуру і були постійні відключення. Але український бізнес унікальний і здатен вижити за будь-яких умов. У нас немає відтоку з боку іноземного капіталу і навіть натяків на те, щоб виходити. Ми часто ведемо різноманітні переговори. Іноземний бізнес не заходить, бо він все одно має тривогу і пересторогу, але він цікавиться. Ми перспективне місто, яке багато років розвивалося, змінювалося, забезпечувало сприятливий бізнес-клімат.

Я дякую бізнесу за те, що він працює у таких складних умовах. Бюджет не має жодних негативних наслідків, ми його виконуємо і бачимо, що за підсумками першого півріччя маємо перспективу навіть на перевиконання. Це дасть нам можливість за рахунок українських платників податків ще більше допомагати війську і підтримувати життєдіяльність громади на задовільному рівні, зважаючи на умови воєнного стану. Хоча бізнесу об’єктивно складно. Внаслідок останнього прильоту понад 40 підприємств у межах громади постраждали, і збитки є на мільйони.

- Читала, що в Хмельницькій громаді діє програма підтримки вирощування нішевих культур. Ця ініціатива фінансується з міського бюджету?

- У нас багато дієвих програм для підтримки бізнесу в межах міста, і Хмельницький недарма вигравав у 2020 та 2021 роках в рейтингу «Індекс конкурентоспроможності міст України», який визначає сприятливість бізнесклімату і результативність взаємин між владою та бізнесом. Це завдяки, в тому числі, дії багатьох наших програм, зокрема, відшкодування за взяті кредити, за участь у міжнародних і всеукраїнських виставках, формування кластерів.

Коли ми стали громадою, отримали для співпраці аграрний бізнес. Ми розробили низку програм для нього і для середнього фермерства. Минулого року почали відшкодовувати власникам великої рогатої худоби за кожну тварину. Зараз ми запустили програму відшкодування по 5 тис. грн на гектар за умови вирощування нішевих культур. У нас є частина такого бізнесу, і ми сподіваємося, що він буде розвиватися, з’являтимуться нові бізнес-ініціативи саме в сільській місцевості. Ми тільки минулого тижня цю програму запустили і зараз чекаємо на заявки.

Окрім того, ми робимо багато начальних програм для агарного та експортоорієнтованого бізнесу. Україна є кандидатом у члени ЄС, і ми всі віримо, що можемо стати повноцінною частиною європейської економіки, а це ще збільшить наші експортні можливості.

- У Хмельницькому в межах акції «Богдан Хмельницький на коні, а хлопці в ЗСУ ще ні» зібрали понад 4 млн грн на шість вантажних автомобілів для військових, а до Дня героїв стартував загальнонародний збір на 1000 дронів-камікадзе. Наскільки активно долучаються хмельничани до таких зборів, адже люди зараз менше донатять?

- Однозначно, зараз менше допомагають, і це абсолютно нормальна ситуація. Ми шукаємо інші методи, як залучати позабюджетний ресурс. Ми багато допомагаємо з бюджету для військових частин. Днями благодійний фонд інформував мене, що вже на понад 300 дронів-камікадзе кошти зібрані, замовляються запчастини і вони складаються. Збір продовжується далі, і дуже сподіваюся, що нам вдасться його реалізувати.

Ці дрони-камікадзе вже якісно себе показували в Бахмуті по живій силі й техніці. Якщо ми зараз зможемо виготовити понад 300 дронів, думаю, що русні та її техніки стане менше. А ми будемо збирати далі, бо налаштовуємо себе на тривалу війну. Ми просто зобов’язані перемогти, бо якщо цього не станеться, то нас, як українців, не буде на цій землі.

Ірина Чириця
Фото Хмельницької міської ради