Замерзлі в Мармаросах та виловлені в Тисі

На Закарпатті, за даними прикордонників, від початку повномасштабного вторгнення затримано понад вісім тисяч осіб при спробі незаконного перетину кордону. Йдеться про так званих “ухилянтів” – чоловіків призовного віку, які намагаються перетнути кордон як за допомогою підроблених документів на пунктах пропуску, так і поза ними. Їх не зупиняють ні дощ, ні холод, ні гори, ні гірська річка, ні колючий дріт. У регіоні навіть виник тіньовий ринок у цій сфері. Детальніше – в матеріалі Укрінформу.

ПРО ВОЯКІВ БАТАЛЬЙОНУ “ТИСА”

Нещодавно на Закарпатті й не тільки активно обговорювали новину від Держприкордонслужби, що наряд прикордонників виловив у Тисі двох чоловіків, які намагалися потрапити до Румунії. Один із них мав надувний рятувальний круг, другий убезпечив себе дитячими нарукавниками у вигляді фламінго. Це при тому, що глибина гірської річки на цій локації сягає чотирьох метрів, ширина – майже 50-ти. Слід зауважити, що, за даними Держприкордонслужби, від початку повномасштабного вторгнення під час перепливання Тиси на кордоні потонуло 19 чоловіків. «Вояки батальйону Тиса» – так місцеві називають тих, хто намагається штурмувати річку, аби потрапити за кордон.

Загалом новини про ухилянтів на Закарпатті з'являються чи не щодня. Приміром, як повідомили в Держприкордонслужбі 26 листопада, рятувальники разом із прикордонниками Мукачівського загону знайшли на горі Піп Іван 40-річного дніпрянина, який майже дві доби блукав засніженим високогір’ям у пошуках кордону. 28 листопада в Закарпатській обласній прокуратурі поінформували, що викрили на Берегівщині матір та сина, які переправляли військовозобов’язаних. Цього ж дня в Держприкордонслужбі заявили, що шукають двох зниклих на Закарпатті чоловіків. Одного з них, згідно з повідомленням, знайшли за 2,5 км від кордону з можливим обмороженням ніг.

За офіційними даними, наданими Укрінформу в Мукачівському та Чопському прикордонзагонах ДПСУ (охороняють усю довжину закарпатського кордону з Румунією, Угорщиною, Словаччиною та Польщею – ред.), від початку повномасштабної війни прикордонні наряди впіймали при спробі перетнути кордон понад вісім тисяч чоловіків призовного віку. Загалом у країні затримано понад 21,1 тисячі таких осіб.

На ділянці, що в зоні відповідальності Мукачівського прикордонного загону, зафіксували 1782 спроби незаконного перетину, в результаті чого затримали 3084 людей. Це – так званий “зелений” кордон, тобто, ділянки поза межами пропускних пунктів. На КПП затримали ще 3900 осіб. У Чопському прикордонному загоні звітують про 727 випадків припинення незаконного перетину кордону чоловіками призовного віку та 1100 затриманих.

У закарпатських прикордонзагонах зауважили, що дані затриманих на кордоні передають військовим. Якщо разом із прикордонниками були представники ТЦК, вони можуть перевіряти чоловіків за своєю базою даних. Правоохоронці не підтверджують, що з кордону чоловіків можуть одразу відправляти до війська.

Загалом, формула “з кордону одразу в окопи” може не спрацювати через багато факторів. По-перше, затримані можуть написати в ТЦК відмову від мобілізації (у такому випадку поліція розпочинає кримінальне провадження). По-друге, їх не мобілізують через провадження чи судовий розгляд їхньої справи за статтями, які найчастіше інкримінують при затриманні (ст. 336 “Ухилення від призову за мобілізацією” та ч.1.ст.204-1 КупАП “Спроба незаконного перетину кордону”).

РАНІШЕ ПІДРОБЛЯЛИ ДОКУМЕНТИ, ЗАРАЗ ШТУРМУЮТЬ “ЗЕЛЕНКУ”

Речниця Мукачівського прикордонного загону ім. Героїв Карпатської Січі Леся Федорова розповідає, що у перші місяці повномасштабного вторгнення частіше намагалися пройти КПП на кордоні за допомогою фіктивних документів: свідоцтв про смерть родичів чи народження дітей, довідок ВЛК, пенсійних посвідчень, документів на опікунство тощо.

- Потім масово пішли “студенти”, доки цю “жилку” не перекрили. Зараз активно використовують фіктивні шлюби – два останніх випадки відмови в перетині кордону стосувались саме таких осіб. Але можна сказати, що нині з підробкою документів трохи заспокоїлись. Більше спроб фіксуємо на зеленій ділянці кордону, – каже Федорова.

“Найурожайніші” місця мукачівського прикордонзагону – Тячівщина, відділення Солотвино й Тячів, тобто румунський напрямок. Леся Федорова зауважує, що на сусідній Рахівщині, де також є кордон з Румунією по Тисі та гірському хребту Мармароси, на відділеннях “Богдан” та “Ділове” ловлять менше ухилянтів.  Прикордонники навіть відзначили, що влітку та восени найчастіше штурмували кордон із четверга на п'ятницю або ж у вихідні дні. Зараз такої тенденції немає, додає Федорова.

- Найчастіше намагаються перетнути кордон по Тисі, особливо, коли річка мілка. Непідготовлені люди не можуть подолати гірську річку: в ній дуже холодна вода, сильна течія. Минулого року було особливо багато випадків утоплення під час штурму кордону. Ми намагалися максимально це все показувати, тоді штурмів стало трохи менше, – говорить речниця Мукачівського прикордонного загону.

КОНТРАБАНДИСТИ УХИЛЯНТІВ – ПЕРЕПРОФІЛЬОВАНІ СИГАРЕТНИКИ

За словами Лесі Федорової, найбільше людей ловлять не безпосередньо на кордоні, а на шляху до нього.

- Це – робота наших оперативників та прикордонних нарядів на контрольних постах. Вони перевіряють рейсові та приватні автобуси, вантажівки, легковики, опитують усіх чоловіків, які прямують у зону прикордонного контролю, з  особливою увагою до тих, у кого призовний вік та не місцева прописка. Зараз на постах чергують співробітники поліції та ТЦК, котрі пробивають по своїй базі, – пояснює вона.

Спрощує роботу і виявлення переправників. Адже одна людина може перевозити з десяток потенційних ухилянтів. Федорова зазначає, що на початку вторгнення на Закарпатті масово ловили таких ділків із Харкова, Донеччини. Місцеві переправники – люди, які до війни займалися контрабандою цигарок. Вони “перепрофілювались”, адже переводити людей вигідніше і не так важко, як носити ящики з цигарками вагою по 16 кілограмів.

- Переправників затримуємо за ст.332 “Незаконне переправлення осіб через державний кордон України” Кримінального кодексу України. Біда в тому, що від початку вторгнення за цією статтею реально ніхто не сів. Майже у всіх випадках за судовими рішеннями їм призначають по п'ять років із відтермінуванням на два роки. Це якась загальноприйнята практика таких справ. Унаслідок цього ми повторно ловимо цих переправників під час нових порушень кордону. Щось схоже було раніше із “сигаретниками”: їх зранку ловили, накладали адміністративне покарання, а увечері вони могли знову переносити товар, – говорить Федорова.

За її словами, в якості переправників доводилося затримувати й дітей із місцевих сіл.

- На Вилоку ми затримували хлопця. Він – сирота, у бабусі під опікою. Хотів швидко заробити гроші, пішов на правопорушення, – зазначає речниця Мукачівського ПЗ ДПСУ.

Вона додає: зі співбесід із затриманими дізналися, що “такса” за переправлення була найбільшою на початку повномасштабної війни.

- Люди платили за допомогу в незаконному перетині кордону до 14 тисяч доларів. Виїжджало багато бізнесменів. На другому місяці війни такі “послуги” стали коштувати 5-7 тисяч доларів... Згідно з опитуванням затриманих, зараз ціни – на рівні 2-4 тисяч, – каже Федорова.

УГОРЩИНА ТА СЛОВАЧЧИНА – МЕНШ ПОПУЛЯРНІ ЗА РУМУНІЮ

Речниця Чопського прикордонного загону ДПСУ Олена Трачук розповідає, що на їхній ділянці кордону ухилянтів менше. Так, у Чопі протяжність кордону – 120 кілометрів проти понад 320 кілометрів Мукачівського прикордонного загону.

- Найчастіше ухилянтів на нашій ділянці кордону затримують на відділеннях “Ужгород”, “Оноківці”, “Паладь Комарівці”. Тут низина, тож перейти легше. Менше затримань – у гірській частині, на відділеннях “Княгиня”, “Стужиця”, “Новоселиця”. Виявляють за допомогою камер на кордоні, фотопасток, які фіксують рух та передають інформацію на службовий смартфон. Якщо зафіксували людину, виїжджає наряд. Буває, що допомагають собаки, – каже Трачук.

За її словами, за сухої погоди спроб незаконного перетину більше.

- За добу може бути двоє затриманих, а може – десятеро. Багато ухилянтів ідуть без жодних провідників, прокладаючи собі маршрути в телефоні. Якщо ж наймають провідників, то ними можуть бути місцеві мешканці – з Березного чи Ужгорода. У такій ролі також затримували мешканців Львівської та Хмельницької областей, – каже Трачук.

ПСЕВДОТУРИСТІВ ВИДАЄ ВІДСУТНІСТЬ СПОРЯДЖЕННЯ

Гірські рятувальники Управління ДСНС у Закарпатській області також мають справу з ухилянтами на кордоні. Командир Закарпатського гірського пошуково-рятувального загону МНС Віктор Опаленик каже, що найчастіше їх виявляють у Мармаросах та в Хустському районі, на гірській лісистій ділянці, що межує з Румунією. Рятувальник зауважує: таких псевдотуристів досить легко відрізнити від справжніх, які теж можуть втрапити у халепу в горах.

- У туристів є хоча б базове спорядження для походів. А ухилянти, котрі видають себе за туристів – це чоловіки в джинсах, кросівках чи черевиках, в легеньких курточках, з міськими рюкзаками, де немає ні харчів, ні спорядження. Взуття часто обмотують целофановими кульками чи скотчем, щоб захистити від промокання. Це – перше, що їх видає, – зазначає Опаленик.

Окрім того, псевдотуристи не реєструються на маршрут ані в прикордонників, ані в рятувальників.

- Не розуміються на місцевості, не вміють орієнтуватися. Туристи мають хоча б мінімум таких знань, – зауважує командир пошуково-рятувального загону.

Заблукавши в горах, коли їх знаходять рятувальники, вони, здебільшого, вже не приховують, чому пішли в гори.

- Рідко хто з них продовжує видавати себе за туриста. Радіють, що вижили, не замерзли в горах. Ну, а ми впевнені, що перед нами – ухилянт, – каже командир загону.

Частіше за все, говорить він, рятувальникам телефонують родичі тих, хто хотів переправитися за кордон та загубився в горах.

- Телефонують жінки, матері, діти. Розповідають, на кшталт: учора вийшов на маршрут, немає зв'язку, зник. Таких загублених важко шукати, бо люди не можуть назвати навіть приблизну локацію чи координати. Тож ми працюємо за логікою, що така людина йтиме не манівцями, а прокладеними стежками чи дорогами – тож їх і прочісуємо. Ще дуже погано, що телефонують, як правило, коли повертає на ніч. Останнього потерпілого ми шукали вночі та знайшли о четвертій ранку, коли він уже засинав. Якби не знайшли – замерз би, – каже Опаленик.

За його словами, цьогоріч таких пошукових операцій було 20.

Цікавлюся, чи траплялися летальні випадки – коли знайшли, але пізно.

- Із нашого боку летальних не було, але на території Румунії наші колеги та румунські прикордонники знаходили трупи. Була історія з батьком та сином. Сина затримали румунські прикордонники, а батько загинув, його потім знайшли. Наших водолазів залучають, коли потрібно шукати тіла утоплеників у Тисі, – каже Опаленик.

У прикордонників кажуть, що в зимовий період спроб незаконного перетину кордону менше. Рятувальники, зі свого боку, закликають людей бути обережними, не штурмувати гірські ділянки кордону, не перепливати Тису, особливо взимку. Це – загроза життю та здоров'ю людей.

Тетяна Когутич, Ужгород
Фото ДПСУ та з відкритих джерел