Дезінформація - секретна зброя Росії в кампанії з депопуляції Харкова
З початку 2024 року Харків став мішенню для російських бомбардувань. Росія здійснює цілеспрямовану кампанію, яка використовує нестачу в України боєприпасів до протиповітряної оборони, для того, щоб тероризувати цивільне населення та знищувати життєво важливу інфраструктуру.
Мета Росії – зробити Харків «непридатним для життя» та змусити значний відсоток із приблизно 1,3 мільйона його мешканців покинути місто. Це буде деморалізувати Україну та потенційно відкриє шлях для атаки на місто під час імовірного наступу Росії цього літа.
Водночас Кремль покладається не лише на ракети та безпілотники, щоб вирішити завдання по депопуляції Харкова. Останніми місяцями Росія також розв’язала розгорнутий інформаційний наступ, який має на меті підігрівати паніку та невпевненість серед населення міста, яке перебуває під щоденними обстрілами, шляхом поєднання агресивної пропаганди та дестабілізуючої дезінформації.
Харків знаходиться на передовій війни відтоді, як у лютому 2022 року почалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Розташоване приблизно за півгодини їзди автомобілем від російського кордону місто було однією з перших цілей російської армії, і прийняло перші важкі бої навесні 2022 року. Після успішного контрнаступу України у вересні 2022 року, у ході якого було звільнено більшу частину Харківської області, а російські війська було відбито далі від міста, населення Харкова зросло з мінімуму перших місяців війни у 300 000 людей – до понад мільйона мешканців.
Одночасно із затримками у постачаннях військової допомоги зі США, що створює дедалі більші прогалини в протиповітряній обороні України, Росія посилила бомбардування Харкова на початку 2024 року, атакуючи житлові квартали та цивільну інфраструктуру. Серія ударів у березні зруйнувала головні теплоелектростанції міста, створивши енергетичну кризу, яка призвела до масових відключень електроенергії. У середині квітня мер Харкова Ігор Терехов попередив, що тепер місто ризикує стати «другим Алеппо» – це стало похмурим натяком на сирійське місто, частково зруйноване майже десять років тому після потужних бомбардувань російських і сирійських урядових сил.
Масове використання КАБів, які мають високу руйнівну силу, ще більше загострило ситуацію та додало психологічної напруги харків’янам, оскільки багато таких атак відбувалося серед білого дня та вражало житлові квартали. Одним із останніх ударів стало знищення знакової харківської телевежі, символу міста, а також важливого елементу регіональної комунікаційної інфраструктури.
Ескалація військових атак Росії супроводжується масштабним інформаційним наступом. В очевидному намаганні підігріти побоювання щодо можливої військової ескалації, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров став одним із багатьох високопосадовців Кремля, які публічно натякають на майбутню кампанію захоплення Харкова. Виступаючи у квітні, Лавров відзначив «важливу роль» Харкова в планах Володимира Путіна створити демілітаризовану «санітарну зону» в Україні.
Цей меседж був поширений багатьма каналами жорстко контрольованого медіа-простору Росії. Під час нещодавньої лекції для російських студентів відома кремлівська пропагандистка Ольга Скабєєва відверто стверджувала, що патріотично налаштовані журналісти повинні зображати бомбардування Харківщини не як доказ російської агресії, а як частину зусиль зі встановлення «санітарної зони» вздовж українського кордону з Росією.
Гучні коментарі російського істеблішменту, які підтверджують намір Москви знищити та знелюдити Харків, супроводжувалися масовими публікаціями подібних меседжів у соціальних мережах. Починаючи з січня 2024 року, фіксуються ознаки скоординованої кампанії, спрямованої на заповнення онлайн простору постами, які мають залякувати і викликати тривожність, та наголошують на невизначеній майбутній долі Харкова як непридатної для життя сірої зони.
Роль соцмереж в інформаційних атаках Росії на харків’ян важко переоцінити. Такі платформи, як Telegram, TikTok і X (раніше відома як Twitter), стали полем битви для конкуруючих наративів і служать платформами для поширення ретельно спланованої російської пропаганди. Групи прокремлівських акаунтів часто використовуються для активного просування ключових пропагандистських меседжів, таких як нібито безнадійність становища України та ймовірність того, що Харків спіткає така ж доля, як Маріуполь, українське портове місто з довоєнним населенням близько півмільйона осіб, яке було значною мірою зруйноване під час вторгнення російської армії в перші місяці війни.
Крім деморалізуючих прогнозів щодо неминучої руйнації та поразки, російський інформаційний наступ також має значну дезінформаційну складову. Вона включає фейкові заяви, нібито оприлюднені українською владою. Так кремлівські акаунти поширювали дезінформацію про те, що український уряд закликає жителів терміново залишити Харків, щоб уникнути неминучого російського оточення. В іншому випадку російські джерела поширили сфальсифіковані повідомлення про те, що Харків перебуває на межі гуманітарного колапсу.
Ці ретельно сплановані фейки, як правило, зроблені в достатньо переконливій формі та мають нагадувати повідомлення українських офіційних структур. Вони навіть супроводжувалися детальною інформацією про «безпечні шляхи евакуації». Неминуче, що харків’ян вводять в оману цією дезінформацією і вони мимоволі допомагають поширювати російські фейки.
Російські акаунти також брали справжні новини та спотворювали їх таким чином, щоб ввести населення в оману та посилити паніку. Наприклад, серію планових евакуацій із конкретних прифронтових населених пунктів кремлівські тролі подавали, як тотальну евакуацію цілих районів.
Окрім фейкових повідомлень від влади та навмисних спотворень, пов’язані з Кремлем акаунти у соціальних мережах також активно поширюють оманливі відеозаписи. Одне широко поширене відео нібито показувало довгі черги автомобілів, які евакуювалися з Харкова, водночас сповіщаючи, що триває «виїзд» зі «зруйнованого» міста. Однак, пізніше це відео було розвінчано як кадри, зняті в перші дні вторгнення.
Російська дезінформаційна кампанія має на меті посіяти страх і заплутати харків’ян, вважає харків'янка Наталія Зубар, голова правління Інформаційного центру "Майдан Моніторинг". «Дезінформація затьмарює судження людей, що призводить до емоційних реакцій і стресу, – зазначає вона. – Це посилює нестабільність і створює додаткове навантаження на обмежені ресурси, необхідні для захисту міста та подолання зростаючої гуманітарної кризи, яку провокує Росія».
Харківські посадовці та організації громадянського суспільства добре обізнані про триваючий інформаційний наступ Росії. Ведеться постійна робота з розвінчання неправдивої інформації та підвищення стійкості міста до інформаційних атак. Ці зусилля включають методичне викриття фейкових повідомлень, а також інформування жителів міста про російську тактику інформаційної війни та навчання способам виявлення й протидії дезінформації. Стреси та напруга емоційно насиченого воєнного середовища в сьогоднішньому Харкові роблять це завдання особливо складним.
Тим часом українська влада розробляє законопроєкт про регулювання дезінформації та пропаганди у медіа й соцмережах. Ця ініціатива подібна до аналогічних заходів у ряді інших країн, але скептики піддають сумніву ефективність законодавчих заходів для протидії комплексним інформаційним операціям, які підтримують на рівні держав і реалізуються на багатьох платформах соціальних мереж.
Росії не вдалося захопити Харків у перші тижні вторгнення. Зіштовхнувшись з можливістю нового російського наступу в найближчі літні місяці, місцеві мешканці тепер так само сповнені рішучості знову кинути виклик Кремлю. Щоб зробити це, вони повинні протистояти безпрецедентним повітряним атакам, а також захищати себе та своє місто від деморалізуючого впливу невпинної російської дезінформації.
Марія Авдєєва, експерт у сфері безпеки та стратегічних комунікацій
Переклад за оригінальним матеріалом Atlantic Council
