Журналістський проект Миколи Хрієнка "Слідами Тараса Шевченка" завершено

Про це кореспонденту Укрінформу розповів сам дослідник.

"Маршрутна частина цього дослідницького проекту тривала 24 дні і включила місця перебування Великого Кобзаря під час його десятирічного заслання - по території Росії (від Оренбурга до Орська) і по землях Республіки Казахстан, аж до берегів Аральського моря, де у 1848 - 1849 рр. Тарас Шевченко виконував обов'язки художника у гідрологічній експедиції", - зазначив журналіст.

Казахський етап цього шляху Микола Хрієнко подолав разом Денисом Чернієнком, вихідцем з України, кандидатом історичних наук, доцентом Уфимського філіалу Московського державного гуманітарного університету ім. М.Шолохова. Під час спільної подорожі були, зокрема, відзняті місця, зображені на відомих малюнках Тараса Шевченка під назвами "Пожежа в степу", "Укріплення Кара-Бутак", "Укріплення Іргиз-Кала", "Острів Кос-Арал", "Дустанова могила", "Укріплення Раїм". Обидва мандрівники побували в кількох казахських школах, які носять ім'я Тараса Шевченка, мали низку цікавих зустрічей з активістами української діаспори у Казахстані, побачили на власні очі і зафіксували фотоапаратами результати екологічної катастрофи на Аральському морі.

"Другу частину проекту мені довелося здійснювати без мого доброго і багатознаючого супутника, - розповів Хрієнко, - оскільки Денис Чернієнко змушений був повернутися на роботу. Далі мій маршрут проліг по тому шляху від залишків Аральського моря до Каспію, яком в жовтні 1850 року опального поета везли з Орської фортеці на півострів Мангишлак, у Новопетровське укріплення (нині місто Форт-Шевченко). Саме там, на пустельному гірському узвишші Курганташ, Тарас Шевченко сім років ніс караульну службу біля гарматної батареї номер один".

Крім фотозйомок у місцях десятилітнього заслання великого сина українського народу, Хрієнко провів диктофонні записи і зібрав чимало матеріалів про сучасне життя в тих краях та про те, як їхні мешканці, зокрема, й українці, бережуть пам'ять про Тараса Шевченка. Загальна протяжність усього дослідницького маршруту українського журналіста-мандрівника склала 9228 кілометрів. Усі 24 дні експедиції були робочими, кожен з них тривав не менше 16 годин.

Фінансову та інформаційну підтримку цьому проекту надала Національна спілка журналістів України, зокрема, її Дніпропетровська, Київська і Одеська регіональні організації, редакції газет "Приазовский рабочий" (Маріуполь) і "Галичина" (Івано-Франківськ) та журналу "Журналіст України".