11 листопада. Пам’ятні дати
97 років тому, 11 листопада 1918 року о п’ятій ранку в Комп’єнському лісі (Франція) між переможеною Німеччиною і державами Антанти (Великобританія, Франція, США та ін.) було укладене Комп’єнське перемир’я, що завершило Першу світову війну. У залізничному салон-вагоні французького маршала Фоша німецькій делегації були продиктовані умови Комп’єнського перемир’я (загалом 34 статті): припинення воєнних дій, виведення німецьких військ з окупованих на Західних територій і з лівого берега Рейну, здача частини озброєнь, створення на правому березі Рейну демілітаризованої зони тощо. Перемир’я набрало чинності об 11 годині ранку. Німеччина визнавала себе переможеною, будь-які воєнні дії припинялися. В самій Німеччині Комп’єнське перемир’я сприйняли досить болісно – не лише як поразку, але як національне приниження. Через 22 роки, вже під час Другої світової війни, німці своєрідно помстяться, демонстративно змусивши підписати французів Комп’єнське перемир’я 1940 року в тому ж «вагоні Фоша»… Під час Першої світової війни загинуло понад дев’ять мільйонів солдат і цивільних жителів. Конфлікт мав вирішальний вплив на всю історію XX століття, змінивши усі країни, що брали в ньому участь. З мапи світу зникли три велетенські імперії: Австро-Угорська, Російська і Османська, натомість з’явилися нові країни. Щодо України, то 11 листопада 1918 року з’явився наказ головнокомандувача німецьким Східним фронтом про евакуацію німецьких військ з України (а це була майже 500-тисячна армія). Гетьман Павло Скоропадський у свою чергу оголосив воєнний стан в Чернігівській, Полтавській та Київській губерніях. За півроку правління Скоропадського у повстаннях, які охопили всю Україну, загинуло понад 20 тисяч кайзерівських солдат і офіцерів. Українців загинуло і того більше. Україна стояла на порозі чергової гострої політичної кризи і зміни влади, швидкими темпами втрачаючи ледве здобуту незалежність. Спроба УНР звільнитися від імперських тенет виявиться невдалою. Попереду на країну чекало сталінське ярмо, Голодомор та Друга світова війна. День закінчення Першої світової війни у багатьох країнах колишньої антинімецької коаліції є державним святом і відзначається під різними назвами. Наприклад, у США це «День ветеранів», у Франції, Бельгії та Новій Зеландії – «День перемир’я», у Великобританії, Канаді, Австралії – День пам’яті загиблих у Першій світовій війні. Цей день присвячений всім ветеранам воєн, живим і полеглим на полях бойовиськ.
Республіка Польща святкує День Незалежності (1918) – національне свято, яке відзначається щорічно 11 листопада на честь проголошення незалежності держави від панування Російської імперії, Королівства Прусії та Австрійської імперії в 1918 році. Свято припадає на день завершення Першої світової війни (11 листопада 1918 року), в результаті чого, після третього (1795) поділу Польщі між Пруссією, Росією і Австрією, відродилася країна. 11 листопада 1918 року державу очолив Юзеф Пілсудський, який повернувся з німецького полону, також було сформовано перший демократичний уряд Польщі. День Незалежності Польщі був офіційно заснований у квітні 1937 року, але потім свято скасували. У вересні 1939 року, на початку Другої світової війни, Польща знову зазнала поділу між нацистською Німеччиною (початок окупації – 1 вересня) та СРСР (початок окупації – 17 вересня). Після закінчення війни День незалежності офіційно не відзначався до 1989 року, коли у Польщі відбулися перші демократичні вибори. День незалежності – загальнодержавний вихідний день, який супроводжується підняттям прапорів, виступом президента країни, військовим парадом в центрі Варшави.
Події дня:
15 років тому (2000) під час пожежі на фунікулері в австрійському гірськолижному курортному центрі Капрун (100 км на південний захід від Зальцбурга), загинули 155 людей. Жертвами стали громадяни 8 країн: Австрії, Німеччини, Японії, США, Словенії, Нідерландів, Великобританії та Чехії. Вважається однією з найбільших катастроф у практиці експлуатації підйомних споруд і однією з найбільших аварій за 2000 рік.
Ювілеї дня:
194 роки тому народився Федір Михайлович Достоєвський (1821–1881), російський письменник, публіцист, мислитель, класик світової літератури. Автор всесвітньо відомих романів «Злочин і кара», «Ідіот», «Брати Карамазови», «Біси».
130 років від дня народження Віктора Никаноровича Андрієвського (1885-1967), українського публіциста, педагога, громадського діяча. Випускник природничого факультету Київського університету. З 1909-го викладав хімію і товарознавство в Полтавському комерційному училищі. Співпрацював з місцевими часописами. Від 1912 року член «Громади». Був гласним Полтавського губернського земства, обирався гласним Полтавської міської думи, а також членом правління губернського учительського союзу. Співзасновник Української хліборобсько-демократичної партії (УДХП;1917 р.); в 1917–1918 рр. – Полтавський губернський комісар народної освіти. Брав участь у реорганізації нижчої школи, започаткувавши курси українознавства. З приходом у 1919-му році до влади більшовиків змушений залишити Полтаву та виїхати до Галичини, де керував проддепартаментом Державного секретаріату ЗУНР. У 1920 емігрував до Чехословаччини – працював у культурно-просвітницьких організаціях в таборах для інтернованих. Від 1922 – директор гімназії та референт з культури української громади в Каліші. В червні 1941 був обраний другим заступником голови Українського Національного Комітету у Кракові. У повоєнні роки мешкав у Німеччині де займався публіцистикою.
130 років від дня народження Джорджа Паттона (1885-1945), американського воєначальника, учасника Другої світової війни. У серпні 1944 року його 3-я армія визволила Бретань. З моменту висадки у Франції армія Паттона, чисельністю близько півмільйона чоловік, визволила понад 80 тисяч квадратних миль території і взяла в полон, або знищила майже півтора мільйони солдатів вермахту. Кінець війни частини 3-ї армії зустріли в західній Чехії. Джордж Паттон був чи не одним із перших американських генералів і політиків, хто заговорив про «радянську загрозу». Після закінчення війни був призначений військовим губернатором Баварії. Він першим із союзних адміністраторів організовував примусові екскурсії в колишні табори смерті, а зарплату в кінці місяця німці могли отримати тільки через кінозал, де мусили дивитися кінохроніку про звірства нацистів. Генерал Паттон загинув у результаті автокатастрофи у Гейдельберзі. Похований на військовому кладовищі Люксембурга. Його іменем названа модель бойового танка. Знятий у 1970 році, фільм «Паттон» завоював сім «Оскарів».
127 років від дня народження Федора Федоровича Терещенка (1888-1950), українського авіаконструктора. Син Федора Артемійовича Терещенка – відомого українського підприємця і мецената.
95 років від дня народження Андрія Петровича Ромоданова (1920-1993), українського нейрохірурга, засновника вітчизняної школи нейрохірургії. Всесвітньо відомий учений, який запровадив у клінічний простір такі нові напрями, як стереотаксична хірургія, ендоваскулярна нейрорентгенохірургія, нейротравматологія, функціональна та відновна нейрохірургія. Автор понад 450 наукових праць, у тому числі 24 монографій, 23 винаходів. З 1993 року Інститут нейрохірургії Академії медичних наук України носить ім’я А.П. Ромоданова, який 30 років творив, плекав і очолював цю установу. Андрій Ромоданов народився в Лубнах, на Полтавщині, в сім’ї священнослужителя й водночас одного з ліберальних діячів України Петра Дмитровича Ромоданова. Під час Громадянської війни сім’я переїхала до Києва, де Петро Дмитрович став шкільним учителем. Але в середині тридцятих, свідомо кидаючи виклик часу, знову прийняв духовний сан, очоливши як священик одну з парафій. Цього кроку йому не пробачили і 1937 року репресували. Навіть у 50-х роках на лікаря Ромоданова писали пасквілі, натякаючи на його «неблагонадежность» і згадували батька-священика. Андрію Петровичу було боляче, але він не зважав на «добродіїв» – для нього не було нічого більш важливого ніж пацієнт і його здоров’я. Характерний штрих – Андрій Петрович ніколи не ходив у відпустку влітку. Аби за необхідності зробити біля операційного столу найнеобхідніше. На початку 90-х років у Японії видатні хірурги світу залишали відбитки своїх рук – це був своєрідний аналог голлівудської «Алеї слави». Серед тих відбитків вищого милосердя є й сліди пальців київського лицаря медицини Андрія Ромоданова.
96 років від дня народження Юхима Йосиповича Березіна (1919–2004), українського актора, режисера, сценариста. Виступав на естраді разом з Юрієм Тимошенком (комічний дует Тарапунька і Штепсель).
80 років від дня народження Бібі Андерссон (1935), шведської актриси театру і кіно. Всесвітня слава прийшла до актриси після зйомок у фільмах Інгмара Бергмана «Усмішка літньої ночі», «Сьома печать», «Сунична галявина», «Персона», «Обличчя» (загалом зіграла в 11 кінокартинах режисера; була його дружиною).
41 рік тому народився Леонардо Ді Капріо (1974), популярний американський кіноактор, кінопродюсер. Знімався у фільмах «Ромео і Джульєтта» (приз МКФ у Берліні, 1997), «Титанік», «Кімната Марвіна», «Людина в залізній масці», «Банди Нью-Йорка», «Спіймай мене, якщо зможеш», «Авіатор» (премія «Золотий глобус», 2005), «Великий Гетсбі», «Вовк з Волл-стріт». П’ятиразовий номінант на «Оскара».
Роковини смерті:
160 років з дня смерті Серена К’єркегора (1813-1855), видатного данського філософа, теолога і письменника, основоположника екзистенціалізму. «Яким неймовірним парадоксом є віра! Парадокс може перетворити вбивство у святу, бажану Богові справу. Парадокс повертає Аврааму його Ісаака. Парадокс, яким (звичайне) мислення не може оволодіти, бо віра саме там і починається, де (звичайне) мислення закінчується». («Щоденник» С. К’єркегора, 1848 р.). У цій невеликій цитаті міститься одне з центральних положень усієї філософії К’єркегора про реальність християнства лише для тих небагатьох обраних, котрі можуть реалізувати свою екзистенційну свободу. Він настоює на радикальному парадоксалізмі та алогічності релігійних переживань, висміюючи будь-які спроби раціоналізації віри. Літературна діяльність «данського Сократа» розпочалась у 1841 році, чи не одразу після розриву з його нареченою Регіною Ольсен (тоді К’єркегору було 27) і продовжувалася до самої смерті у 1855. За ці 15 років написане ним складає 28 томів – 14 томів творів, 14 – щоденників.
