Відсутність досвіду не є найгіршим показником
- Для мене відсутність досвіду не є найгіршим показником. Для мене більш показовим є те, що коли ми, наприклад, поставили патрульну поліцію на колишньому посту ДАІ Нижні Ворота на Закарпатті, і поліцейські відмовлялися брати хабарі у водіїв фур, ті не могли в це повірити і пропонували більшу суму. Наприклад, якщо раніше «ставка» була 400 гривень, то вони пропонували тисячу. І повірили тільки тоді, коли патрульні попередили, що реагуватимуть на дачу хабара відповідно до законодавства. Ось це для мене показник. Або те, що в Ужгороді патрульні поліцейські разом з іншими силовиками дуже жорстко перекривають усі артерії контрабанди. Або те, що молода патрульна поліцейська, у якої під час погоні за бандитами була зламана рука, не поїхала, а вийняла пістолет і в рамках закону відповіла цим бандитам.
Так, напевно, патрульні поліцейські не ідеальні, так, у них мало досвіду, тому що вони почали працювати зовсім недавно, так, їм треба вчитися, щоб його здобути. Але люди в них повірили. Водночас у нас є генерали і полковники, у яких, можливо, є професійний досвід, але довіри - взагалі нуль! Або візьмімо досвідчених слідчих, які при цьому беруть хабарі. Ми що, повинні заплющувати очі і працювати «по поняттях»? Вибачайте!
Тобто я кажу про те, що перетворення на нормальних професіоналів не тільки патрульних, а й усіх співробітників Національної поліції - це дуже велика рутинна робота.
- Ви просите громадськість допомогти не допустити відновлення через суд на роботі тих співробітників, які не пройшли атестацію. Але на деяких звільнених у вас із нею різні погляди. Наприклад, Антона Шевцова звільнили під її тиском, а громадськість Черкас завзято захищає начальника обласної поліції Сергія Пустовара, якого спіймали на дачі хабара.
- Це природно, що наші погляди іноді не збігаються, хоча частіше ми однодумці.
Почну з генерала Пустовара, якого я знала як нормальну чесну людину. Я думаю, що слідство і суд для того й існують, щоб розібратися по суті питання. Але мене обурив факт, що ця людина взагалі допустила, що можна комусь за щось дати грошову винагороду - я навіть не хочу вникати у ці моменти! А те, що він мав якусь підтримку громадськості, звичайно, піде йому в плюс, коли справа дійде до суду. Тож давайте облишимо процесуальні моменти.
З приводу Шевцова я вже пояснювала ситуацію. Ні для кого не секрет, що він не був моєю кандидатурою, а в обласну міліцію Вінниччини потрапив за переведенням з Чернігова. До Вінницької області переатестація ще не дійшла, але на ній перед ним обов'язково постали б ті питання, які хвилювали громадськість. Але як тільки з'явилися відеодокази його участі у військовому параді в окупованому Севастополі, він був звільнений. А те, що було далі, для мене досі незрозуміло: ви знаєте, що СБУ його затримало, а потім суд відпустив з-під варти.
- Тобто ви вважаєте атестацію об'єктивним ситом, яке дозволить оновити поліцію?
- А який у нас іще був вихід? Як ми мали діяти? Перепризначити всіх, як Путін, з міліції в поліцію за один день? Міняти слово «міліція» на «поліція» автоматично - це було б жахливо! Я думаю, що довіра - це єдина легітимізація призначення.
Переатестація вже пройшла в Києві і області, Хмельницькій, Рівненській, Волинській, Миколаївській, Одеській областях і охопила досить велику кількість людей - понад 22 тисячі.
Зараз, аби прискорити цей процес, ми переформатуємося, щоб створити більше комісій, щоб начальників запросити на атестацію в Київ. У нас є рекомендації від наших іноземних партнерів, які спостерігали за процесом переатестації, я думаю, що ми незабаром почнемо другу її хвилю, тому що масштаби ще дуже великі - у Нацполіціі працює 115 тис. осіб.
Так, будуть голоси проти, так, будуть критикувати, але мені Каха Бендукідзе одного разу сказав, що якщо критикують, значить, ти щось робиш. Для мене головне не уникнути критики, а те, що ми, можливо, маленькими кроками, йдемо вперед.
- За українськими мірками, ви отримуєте досить високу зарплату, але водночас вона значно нижча, ніж була у вас в Грузії. Чому ви на це пішли?
- Дійсно, у мене була дуже висока зарплата: я працювала в американському проекті і заробляла 15 тис. доларів на місяць. Але зараз я теж добре заробляю: мені вистачає зарплати на те, щоб оплачувати квартиру, утримувати сім'ю в Грузії, тому що при новій владі мої близькі залишилися без роботи, і платити за навчання мого сина. Загалом, вистачає. До того ж, у мене особливих витрат немає, тому що я практично живу на роботі.
- Якою була ваша мотивація, щоб звалювати на себе усе це?
- Ви знаєте, в житті людини настає момент, який вона повинна пройти попри всі виклики. Для мене цей момент зараз в Україні, і це дуже великий виклик.
- В Грузії перед вами теж були певні виклики. Легше було тоді чи зараз?
- У Грузії я була молодшою ... Думаю, що складніше тут, напевно, через масштабність.
- А який із двох народів, на ваш погляд, відрізняється більшим пієтетом до закону?
- Я вважаю українців більш законослухняними, ніж грузини!
Надія Юрченко, Київ.