Стаємо на інші рейки, розрізаючи ту пуповину, яка зв'язувала нас із минулим - ментально, духовно. Бо ми всі були продуктом тої старої радянської системи
- Ви казали, що нема, не видно ще дороги до Незалежності. Якою ви бачите цю дорогу, чому?
- Ви розумієте, я говорив, що тоді, в 91-му році було дуже тяжко визначатися. Два мільйони, чи скільки, було комуністів в українській державі, більшість із яких викинули білети, але психологія людська не змінилася. І психологію людську не можна змінити, я завжди повторюю: то не вимикач електричного струму, що сьогодні перемкнув - світло є, раз - і вимкнув. Так не може бути. Потрібно очистити суспільство. І думаю, отой процес, який запізнений на 25 років, - декомунізації, - який пройшов в Україні, він є також дуже серйозним етапом у тому, що ми стаємо на інші рейки, певним чином, розрізаючи ту пуповину, яка зв'язувала нас із минулим, навіть не організаційно, а зв'язувала ментально, духовно. Бо ми всі були продуктом тої старої радянської системи.