Щодо навчань під час війни… Знаєте, ця війна надала нам багато уроків. І один із них -  це те, що нехтування бойовою підготовкою військ часто обертається невиправданими втратами на полі бою. На відміну від наших противників, ми вже навчилися рахувати людей, і не можемо їхнім життями платити за власні помилки, у тому числі - в організації бойового навчання.

Як я вже зазначив, бойова підготовка - це безперервний процес, і його значення лише зростає під час війни. Керівництво Збройних Сил у цьому сенсі займає дуже чітку позицію - жоден непідготовлений військовослужбовець не має опинитися на «нулі». Такий військовий ризикує стати не лише першою жертвою, але й тією «слабкою ланкою», яка не витримає вогню, і поставить під загрозу долю усього підрозділу.

Якщо брати ширше, то очевидно, що саме в процесі такої підготовки як органи військового управління, так і бойові частини набувають спроможності до виконання завдань за призначенням. Іншого шляху, ніж проведення навчань, для злагодження підрозділів ще не винайдено…

Зрозуміло, що практика застосування сил в АТО накладає свій відбиток на весь навчальний процес. Усі категорії особового складу обов'язково залучаються до заходів психологічної підготовки, включаючи «обкатку» танками, застосування імітаційних засобів та інші вправи, які спрямовані на підвищення морально-психологічної стійкості.

Є, безумовно, і новації, наприклад, інтеграція елементів бойової підготовки  в єдину комплексну систему навчання. Таким шляхом пішли у збройних силах провідних держав світу. У нас прикладом такої інтеграції є експериментальна  бойова армійська система (БАРС), яку створено на базі Військової академії в Одесі. Як показала практика, застосування цієї системи, яка включає тактичну підготовку, рукопашну та вогневу підготовку, вправи з тактичної медицини та гірської підготовки, дозволяє суттєво підвищити рівень бойового вишколу наших військовослужбовців та підрозділів.

Якщо узагальнити, з початком проведення АТО у Збройних Силах України головним підходом до індивідуальної та колективної підготовки не в теорії, а на практиці став принцип - «навчати війська тому, що потрібно на війні». Оце і є наша головна філософія.

- Чи змінилися кількісні показники й нормативи бойової підготовки - кількість нальоту для льотчиків, «наїзду» - для водіїв, стрибків - для десантників? Чи вдається дотримуватися цих нормативів, чи вистачає для цього технічного та матеріального ресурсу?

- Так, змінилися. Але, щоб зважити на якісну складову цих змін, варто розуміти, що суттєве нарощування темпів бойового навчання з відповідним переоснащенням існуючої матеріально-технічної бази потребує серйозного ресурсного та фінансового забезпечення. Тобто, такі трансформації змінюють не лише програми та зміст підготовки військ, але й обсяги її забезпечення.

Державним бюджетом України на 2016 рік для потреб Міноборони виділено рекордну суму за всю історію Українського війська - 55 млрд грн., що вдвічі перевищує показник 2014 року, не говорячи про 2013-й, коли оборонний бюджет не перевищував 15,2 мільярда гривень.

Це дало змогу підтримувати та підвищувати рівень підготовки особового складу, у тому числі - і льотних екіпажів.

Більш докладні кількісні показники підготовки є, але, думаю, не варто ускладнювати нашу бесіду цифрами. Всі вони викладені в Білій книзі, яка видається з 2005 року.

З моєї точки зору, важливим кроком вперед має стати подальше впровадження та вдосконалення модульного принципу підготовки особового складу в навчальних центрах.

Якщо говорити простіше, кожен модуль є певним етапом навчання. Зокрема, перший модуль, який триває один місяць, охоплює базову підготовку військовослужбовця, яка є необхідною для всіх без винятку військових спеціальностей. Другий модуль - це підготовка за спеціальністю, як правило, також триває один місяць, але для фахівців, які опановують високотехнологічні спеціальності - може тривати до 2 місяців. Третій модуль передбачає вдосконалення підготовки та оволодіння суміжною спеціальністю - це ще один місяць. Четвертий модуль, також розрахований на місяць - це вже практична робота зі злагодження екіпажів або розрахунків за високотехнологічними спеціальностями та стажування у військових частинах. Таким чином, навчання військового фахівця може тривати до 5 місяців. Треба зауважити, що на кожному етапі, по завершенню кожного модуля здійснюється контроль отриманих знань та навичок. Це дає впевненість, що військові частини отримають підготовлених людей.