Різдво, 25-те: Горіло ганчір’я, па-ла-ло…

«Самовільні» загоряння мотлоху на секонд-хендівських ринках у Києві не припиняються. І те, що невдовзі після епічних пожеж на тому ж самому місці «шанхаї» знову відроджуються, свідчить на корить єдиної правдоподібної версії: палії – конкуренти. І, здається, ані пожежні інспектори, ані інспектори міського благоустрою, ані «санітари» із санепідстанції,  ганчірковим бізнесменам не страшні. Доходи останніх дозволяють відкупитися від невигідних рішень навіть на державному рівні. А потім просто щезнути з інформаційного простору…

1.Хронологія пожеж на київських ринках секонд-хенда за останні 10 років (в зворотньому порядку)

25 грудня 2016 року

На складах секонд-хенд, що через паркан від станції метро "Лісова" з боку вул. Мурманська, виникла крупна пожежа. Вогонь охопив площу 1,5 тис. кв.м. В результаті - вигоріли самі торгові бараки, та на станції метрополітену сталися значні пошкодження силового обладнання.

Рух поїздів метрополітену на двох станціях – кінцевій «Лісова» та сусідній «Чернігівська» було на кілька годин припинено. Пасажиропотік в чернігівському та броварському напрямку - заблоковано. Збитки наразі підраховуються. Експерти-криміналісти зафіксували чотири осередки загоряння, що виключає можливість традиційних «технічних» причин – від необережного поводження з вогнем чи короткого замикання в електромережі.

Найстрашніше те, що після ліквідації пожежі серед завалів виявили обгоріле тіло жінки.

12 серпня 2016 року

Вночі по вул. Павліченко 17 загорілося приміщення, в якому знаходився секонд-хенд «Euromix». Внаслідок пожежі було пошкоджено приміщення та знищено майно. На щастя люди під час пожежі не постраждали.

20 травня 2012 року

Загорілися склади секонд-хенду на території колишнього таксомоторного парку по вул. Дегтярівській 25, поблизу метро «Шулявська». Масштабну пожежу у величезному одноповерховому ангарі площею 2 тис. кв. м  гасили 25 пожежних розрахунків на протязі десяти годин. Ангар вигорів майже повністю. Стовп диму було видно на кілька кілометрів.

1 грудня 2007 року

Спалахнув ринок секонд-хенду поблизу станції метро «Лісова», куди за півроку до того переїхали торговці-араби після пожежі на аналогічному ринку біля  метро «Шулявська». Одночасно запалали чотири павільйони.

4 жовтня 2007 року

Уночі горів секонд-хенд поблизу станції метро «Лісова». Вогонь знищив 500 кв. м павільйонів. Торгівці-араби були переконані, що це підпал. Висували версію про те, що невідомий заніс і сховав у павільйоні порошок, який зайнявся. Дослідно-випробувальна лабораторія МНС Києва підтвердила: вогонь виник через  «стороннє джерело загоряння».

23 квітня 2007 року

Пожежа в приміщенні торгового центру, поблизу метро «Шулявська». Вогонь виник у контейнерах секонд-хенду під шляхопроводом, що проходить біля станції, та перекинувся на  приміщення метрополітену. В результаті також було пошкоджено конструкції та покриття шляхопроводу. Пожежі було присвоєно найвищий ступінь складності. (Остаточно ринок під мостом було демонтовано лише у 2014 році – Ред. )

22 жовтня 2006 року

В ніч проти 22 жовтня на території Деміївського ринку (поблизу Центрального автовокзалу) вигоріла територія ринку секонд-хенду площею 400 кв. м. Експерти МНС встановили, що саме підпал був причиною пожежі на ринку.

Розбірки в сфері секонд-хенду, швидше за все, влаштовують етнічні діаспори – арабів, африканців, китайців, які мешкають в столиці та курують більшу частину цього бізнесу. Так пояснює  правозахисник Ярослав Дунаєв, лідер руху проти нелегальної міграції. За його словами, велика частина бізнесу в сфері столичного секонд-хенду (станом на 2010-2012 р.р. – Авт.) належали йорданській діаспорі, що володіла більшою частиною ринку під Шулявським мостом. Свого часу справи у них пішли вгору через зв'язки зі своєю діаспорою в Великобританії, звідки йде левова частка секонду в Україну. Конкуренцію йорданцям складають інші діаспори (в основному африканці, азіати та останнім часом китайці), між ними раз у раз відбуваються конфлікти за ринок збуту. Не виключено, що в цей бізнес втручаються і місцеві кримінальні структури, які намагаються підім'яти під себе прибутковий бізнес в Києві.

2. Операція ліквідація не вдалась

До речі, в 2010-2013 р.р. імпортерам секонд-хенду загрожувала повна заборона на ввезення вживаних товарів в Україну. Відповідні законопроекти про мораторій на їх ввезення пропонували Михайло Бродський, на той час голова Держкомпідприємництва, та депутат від «Батьківщини» Віталій Немилостивий. Політики аргументували свої ініціативи бажанням захистити вітчизняну легку промисловість від знищення та споживачів – від використання  «небезпечного товару».

Дилери секонд-хенду, які оперативно об'єдналися в Асоціацію дилерів одягу секонд-хенд, підняли шум та завадили цим законодавчим ініціативам. В экстренному порядку було організовано кілька гучних заяв, мітингів, досліджень та ряд публікацій в пресі, а також залучено на захист окремих політиків. Зокрема, дуже активно за торгівців секонд-хендом виступала екс-народний депутат, нині голова Регуляторної служби Ксенія Ляпіна. В результаті, законодавчу атаку торгівці відбили. Але ставки ввізного мита згодом їм все-таки підвищили.

3.Ау! Є хто живий?

Цікаво, що сайт вищезгаданої Асоціації «жив», тобто був активним,  лише на протязі 2010-11 р.р. Оперативна інформація, датована поза межами цього періоду, на ньому відсутня. Про пожежі на сайті взагалі - ні слова! Наче їх ніколи і не було.

Кореспонденти Укрінформу спробували зв’язатися з асоціацією за вказаним на сайті єдиним міським номером телефону, але марно: «Номер не існує».

Ім’я керівника асоціації Владислава М’ясоєдова останній раз фігурує в пресі в публікаціях за 2014 рік та включено до списку Громадської ради при Державній фіскальній службі України (наказ ДФС N 908від 03.11.2016,). Акаунт у FB  - складається з двох фотографій та чотирьох дописів (наскільки можна судити по схожості фото «фейсу» в даному акаунті з зображеннями функціонера в інших джерелах в інтернет). Останній із записів датується 2011 роком.

Усе це наводить на думку про замовний характер організації, яку представляв пан М’ясоєдов. Швидше за все, вона була створена для виконання конкретного завдання – формування громадської думки з приводу неправомірності «наїздів» держави на дилерів секон-хенду та шантажу влади акціями непокори.

Як тільки загроза минула, необхідність у публічному функціонуванні організації відпала. А те, що вітчизняні ринки секон-хенду періодично палять та «рейдерять», і в цьому процесі завдається шкода не тільки власникам, а й міській інфраструктурі, та вже є перші трупи - пана Мясоєдова та його покровителів, схоже, мало цікавлять.

4.Гроші – на кілограм

Як свідчить статистика ДФС, за останні 5 років обсяг вживаних товарів, які були ввезені на територію України, в цілому склав біля 448 млн. тон - це по 10 кг на кожного українця включно з немовлятами і людьми, які ніколи, нічого на «секонді» не купують.

На сьогодні майже кожний четвертий житель країни (загалом 25%) хоча б інколи купує одяг і взуття секонд-хенд і кожен двадцятий є постійним клієнтом магазинів секонд-хенда.

Правда, економічна криза, що сталася зі зміною влади в Україні, дещо підточила і цей ринок. У 2014 році за даними тієї ж міфічної асоціації дилерів одягу секонд-хенд, обсяги продажів впали на 60-70%. Головна причина - зниження купівельної спроможності населення і подорожчання «одягу з Європи» через зростання валютного курсу. Раніше мінімальна партія 120-150 кг (тюк) одягу секонд-хенд коштувала $ 2,9 за кг, і це було приблизно 25 грн / кг, а тепер це майже на 40% дорожче. Але і це дозволяє пристойно заробляти, адже 60-70%  «вагового» товару після сортування продається поштучно – за ціною від 5 до 500 грн і вище.

Оксана Поліщук, Київ.