Тодуров – Супрун: 13-й день побитих горшків
Конфлікт між МОЗ та Інститутом серця, який розпочався в перший день нового року, все загострюється і перейшов з емоційної площини в політичну. На офіційному сайті МОЗ 11 січня зазначили, що стенти (циліндрична конструкція, яку розміщують у просвіті порожнистих органів з метою розширення ділянки, звуженої внаслідок патологічного процесу. – Ред.), закуплені державою у 2015, були доставлені в 2016 році, зокрема і в Інститут серця: «Всього протягом 2016 року Інститут серця отримав 1363 стенти. Вкотре підкреслюємо, що ці 1363 стенти, які закупили коштом державного бюджету, мали встановлювати безкоштовно».
У результаті зараз маємо таку картину: звинувачення з обох сторін не вщухають, медична спільнота розкололася на «супрунівців» і «тодуровців», а третьої сторони, яка б не стаючи на чиюсь позицію провела би інспекцію хоча б по обговорюваних стентах та дала свій висновок, досі немає. Примітно, що проблема зриву закупівель для МОЗ насправді не нова, в 2014-му і 2015-му роках закупівля препаратів міністерством теж проводилася під кінець року. Зараз же увага на цьому навмисне загострюється, адже у структуру МОЗ прийшла людина безвідносна до старої системи і намагається її поламати.
Учора стало відомо, що комітет ВР з питань охорони здоров’я звернувся до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з проханням внести до ВРУ кандидатуру для призначення міністра охорони здоров’я, оскільки Уляна Супрун досі є виконувачем обов’язків міністра. У комітеті наполягають, що таким чином буде забезпечена особиста відповідальність міністра за формування та реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я. Зараз незрозуміло, чому Президент, який запросив Уляну Супрун на посаду в. о. міністра охорони здоров’я досі не виклав свою позицію з цього конфлікту. Можливо, призначення Уляни Супрун міністром охорони здоров’я поставило б крапку у конфлікті, який затягнувся і починає набувати таблоїдного характеру, витягуючи на поверхню, як прихований у рукаві козир, то нерухомість Тодурова, то диплом Супрун…
Перевірку в Інституті серця має здійснити саме МОЗ
Укрінформ же тим часом зацікавився – як же і ким можна перевірити, хоча б те, що стенти, закуплені державою в 2015 році, встановлювали за державний кошт, тобто, безплатно? Звернувшись у Громадську раду при МОЗ, Укрінформ отримав відповідь від голови цього органу Максима Іонова: «Громадська рада не має ні прав, ні повноважень на такі перевірки, а є лише консультаційним органом. Ми можемо лише надати рекомендації МОЗ або надіслати інформзапит, або ініціювати громадську експертизу, яка зазвичай заходить в глухий кут без медіа- чи політичної підтримки. Можливо, аби не бути голослівними, необхідно зібрати інформацію по конкретних випадках і передати це у суд чи правоохоронні органи. Якщо не знайшлося стента – цей факт має фіксуватися спочатку на місцевому рівні, а потім доходити вище. Якщо це загальнодержавне питання, воно має підніматися на рівні Кабміну, Прем’єр-міністра і керівників інших відомств. Можливо, мали би долучитися фінансові установи, що перевіряють державні закупівлі, наприклад, державна рахункова палата». Тобто виходить, що громадський орган, який функціонує ще з 2006 року, може тільки надавати рекомендації МОЗ, без права на інспекцію.
То хто ж врешті має перевіряти долю бюджетних грошей, виділених державою на стенти? Виявляється, що це має зробити саме ж міністерство охорони здоров’я. Про це розповів Укрінформу Микола Поліщук, завідувач кафедрою нейрохірургії Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, екс-міністр охорони здоров'я (2005 рік): «Перевірка ж по використанню закуплених державою стентів робиться дуже просто. Треба підняти історії хвороб тих пацієнтів, яким ставили стенти протягом року, і опитати хоча б кілька хворих. Якщо виявиться, що є люди, яким записано, що поставлено «державний» стент, а вони скажуть що платили за нього – одразу випливає корупційна складова. Але це має робити МОЗ власноруч, а не чекати, що ці історії хвороб передасть Інститут серця. Звичайно, останній обере тих хворих, яким встановили стент безкоштовно. Але зазвичай, безкоштовно ставлять стенти багатим, а бідні платять самі».
Отже, наступним кроком від міністерства мала б стати інспекція в Інституті серця, щоб нарешті розставити крапки над «і». Подивимося, що з того вийде, але здається, що і на цьому історія не закінчиться.
Екс-міністри про «медичні» чвари: думки протилежні
Поки ж крапки над «і» ще не розставлені і в соцмережах точаться запеклі дискусії, Укрінформ запитав у екс-міністрів охорони здоров’я про їхнє ставлення до конфлікту, і отримав різні погляди на проблему. Микола Поліщук, який був міністром охорони здоров'я у 2005 році в уряді Юлії Тимошенко, зазначив:
«Там де сваряться, компліменти не говорять. При всій критиці нової команди Супрун щодо затримки з державними закупівлями, важливо, що зараз не звучало питання про корупцію в МОЗ і це велике досягнення. Міністерство ще має ввести референтні ціни на ліки і медобладнання, які будуть доведені до всіх, і вони зразу покажуть хто, як і за що купує і багато питань відпаде.
Зараз багато говорять, що медицина має бути ринковою і продавати послуги. Але медицина має бути найбільш регульована державою в якості, доступності і вартості. Стентування повинне бути всюди за однаковою ціною – і в Києві, і у Вінниці, і в Ужгороді. Важливо пам’ятати, що всі хворі, незалежно від того, де вони живуть, мають право на однаковий рівень надання медичної допомоги. Через це препарати для коронарографії і стентування повинні розповсюджуватися рівномірно по регіонах України, де це можуть робити, а не тільки в Києві. Тодуров – фахівець дуже високого рівня, до якого їдуть оперуватися з-за кордону, і дуже хороший управлінець. Його позиція зрозуміла – він хоче для себе найкращого, але позиція МОЗ теж зрозуміла – всі мають бути рівні і однаково надавати допомогу. Цей конфлікт буде все життя. Тому ринкові відносини медицини мають регулюватися виконавчою владою».
Іншу точку зору на конфлікт висловив Укрінформу Олег Мусій, міністр охорони здоров’я в 2014 році в уряді Арсенія Яценюка (нині – депутат, член комітету ВР з питань охорони здоров'я):
«Теперішнє керівництво МОЗ не розуміє, де воно насправді знаходяться і яка у них влада. Вони всю увагу приділили так званим реформам і запустили весь поточний стан речей, що свідчить про непрофесіоналізм і нездатність оцінити те, що відбувається в системі охорони здоров’я сьогодні.
Запис у Фейсбуці від Тодурова, що він не має, чим допомогти хворим в плані стентування і кардіопрепаратів, які мали бути закуплені в 2016 році і поставлені за бюджетні гроші, був першим серйозним дзвінком від професіоналів, які працюють в цій системі. Наш комітет з питань охорони здоров'я ще 3 місяці тому звертався до МОЗ щодо проблем не лише із поставками, а й із закупівлями 2016 року. На що ми отримали відповідь: Супрун відповідає за ці закупівлі персонально. Нас запевняли в МОЗ, що все буде добре, але наші перестороги справдилися – до кінця 16-го року не було закуплено нічогісінько. А це системна проблема не зовсім правильного розуміння керівництва процесу держзакупівель. Тодуров якраз і очікував, що хоча б до 31 грудня хоч щось за 2016 рік їм надійде. Тому я на боці фахівців, які нарікають на проблеми із закупівлями. Ми будемо звертатися до прем’єр-міністра, оскільки міністерство ігнорує вимоги депутатів надати не тільки укладені контракти за 15-й, 16-й роки, а й те, які медикаменти будуть закуповуватися, які терміни їхніх поставок тощо.
Ми будемо підіймати питання про стенти на засіданні комітету 18 січня, щоб направити офіційні звернення від депутатів до МОЗу, адже у відповіді на їхньому сайті не зрозуміло – чи вони були поставлені в січні чи в кінці грудня».
Взагалі ж, ситуація, що склалася навколо конфлікту Супрун – Тодуров, видається трохи дивною. Схоже на те, що комусь потрібно каламутити цю брудну воду, а навіщо - здогадатися нескладно, бо ж найчастіше все упирається в банальні гроші. Незрозумілого в цій історії достатньо, але можна згадати хоча б те, що Уляну Супрун призначили тимчасовим виконувачем обов'язків міністра охорони здоров'я України лише з 1 серпня 2016 року, натомість звинувачення в її адресу охоплюють чомусь увесь 2016 рік.
Юлія Горбань, Київ.
