Українці найбільше довіряють ЗСУ і волонтерам
Як передає Укрінформ, про це свідчать результати опитування, яке провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) 29 листопада – 9 грудня 2023 року.
Як зазначається у пресрелізі КМІС, порівняно з груднем 2022 року зростає критика органів влади. Зокрема, частка тих, хто довіряє Верховній Раді, знизилася з 35% до 15%, а частка тих, хто не довіряє, – зросла з 34% до 61%. Довіра до уряду знизилася з 52% до 26%, недовіра – зросла з 19% до 44%.
"Хоча у випадку Президента також є низхідна динаміка, проте він зберігає переважну довіру серед української громадськості. Так, наразі 62% довіряють Президенту, а не довіряють – 18%. У грудні 2022 року 84% довіряли Президенту, не довіряли – 5%. Відповідно, якщо баланс довіри-недовіри у грудні 2022 року для Президента становив +80%, то зараз він становить +42%. Тобто, з одного боку, бачимо суттєве зниження, але, з іншого боку, він лишається однозначно позитивним із значним переважанням тих, хто довіряє Президенту, порівняно з тими, хто йому не довіряє", – зауважують соціологи.
За даними опитування, абсолютну довіру в суспільстві зберігають Збройні сили – як і в грудні 2022 року, так і зараз 96% довіряють ЗСУ. Крім цього, 88% українців довіряють головнокомандувачу ЗСУ Валерію Залужному (не довіряють – лише 4%).
Трохи знизилася довіра до СБУ, проте наразі більшість українців довіряють їй – 58% проти 16%, які не довіряють (у грудні 2022 року 63% довіряли СБУ, не довіряли – 9%). Водночас більш істотно знизилася довіра поліції – з 58% у грудні 2022 року до 41% зараз (недовіра зросла з 14% до 29%).
Варто зауважити, що більшість українців – 59% – водночас довіряють і Президенту, і Залужному. Частка українців, які мають поляризовані погляди, є досить невеликою. Так, лише 14% довіряють Залужному і при цьому не довіряють Президенту, і лише 1% довіряють Президенту, але не довіряють Залужному, зазначають у КМІС.
При цьому, за даними опитування, критично низькою зі значним погіршенням порівняно з минулим роком є довіра судам і прокурорам. Лише 12% українців довіряють судам і лише 9% довіряють прокурорам. Не довіряють – відповідно, 61% і 64%. У грудні 2022 року судам довіряли 25%, прокурорам – 21%, але більш важливо, що було значно менше (удвічі) тих, хто не довіряв їм.
Водночас в Україні зберігається висока довіра волонтерам – 84% їм довіряють і лише 3% не довіряють (у грудні 2022 року показники була майже ідентичними).
Однак значно втратили довіру українські ЗМІ, чиї показники довіри повернулися до рівня грудня 2021 року. Так, за останній рік з 57% до 29% стало менше тих, хто довіряє українським ЗМІ (натомість з 14% до 40% стало більше тих, хто не довіряє їм).
Крім цього, стабільно втрачає довіру громадськості церква. Між груднем 2021-го і груднем 2022 року довіра церкві знизилася з 51% до 44%, між груднем 2022 року і груднем 2023 року – з 44% до 38%.
Як констатують у КМІС, критика влади зросла у всіх регіонах, хоча при цьому у всіх регіонах більшість довіряють Президенту. Крім цього, у всіх регіонах абсолютна більшість довіряють ЗСУ, Залужному та волонтерам.
КМІС провів власне всеукраїнське опитування громадської думки "Омнібус" методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (CATI). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів опитано 1031 респондента, які мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводилося з громадянами за кордоном.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% – для показників, близьких до 50%; 3,0% – для показників, близьких до 25%; 2,1% – для показників, близьких до 10%; 1,5% – для показників, близьких до 5%.
За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення, але загалом у КМІС вважають, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність для населення України, яке проживає на підконтрольній уряду території, та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.
