Україна є одним із лідерів відтоку мізків із країни - експертка
Про це під час круглого столу в Укрінформі на тему: «Проєкт «Візія-2033»: Вплив освіти на міграційні процеси» заявила декан економіко-правового факультету Маріупольського державного університету (Київ), доктор економічних наук, професор, академік Академії економічних наук України Світлана Калініна.
«Наразі освітній чинник стає практично драйвером молодіжної міграції і основним чинником незворотної міграції. І це не говорячи про відтік мізків на фоні дефіциту високоінтелектуальної робочої сили в країнах з більш високим рівнем економічного розвитку. Це вчені, викладачі, лікарі, інженери, ІТ-фахівці і так далі. Рівень освіти цих фахівців цілком влаштовує закордонних роботодавців — це щодо якості вітчизняної освіти. За рівнем відтоку мізків Україна сьогодні знаходиться на 3-4 місці серед 177 країн світу», - сказала Калініна.
Вона поінформувала, що, зокрема, кількість науковців в Українській державі порівняно з 1991 роком зменшилася на 80 відсотків.
За словами спікерки, освітні втрати є втратами незворотніми.
«І відсутність належної уваги до освіти на будь-якому етапі (розвитку держави — ред.) у широкому розумінні — це про фінансове забезпечення, інфраструктурну розбудову, гідні умови оплати праці викладачів, включаючи матеріальне заохочення, - формує довгострокові наслідки, виправити які у перспективі буде якщо не неможливо, то принаймні досить складно. Це — завдання на десятиліття», - вважає Калініна.
Доктор економічних наук висловила переконання, що доступність освіти для громадян має стати аксіомою, особливо в умовах війни. На її думку, щодо цього існують проблеми на всіх рівнях.
«Це і про доступ до освіти у сільській місцевості, і про ускладнення доступу до вищої освіти, і про систему підтримки талантів і, безумовно, про фінансовий чинник. За всіма цими суто організаційними напрямами ми програємо іншим країнам», - констатувала академік.
Окремо Калініна заявила, що великим перебільшенням буде говорити про те, що якість вітчизняної освіти є не досить високою, і що саме це спричиняє незатребуваність випускників на ринку праці.
За її словами, насправді проблема полягає в іншому — йдеться про те, що заклади освіти станом на сьогодні вимушені реагувати на попит не з боку економіки і роботодавців, а з боку абітурієнтів і їхніх батьків.
«Відповідно, складається ситуація, коли на ринку праці є і попит, і пропозиція, але вони не співпадають по своїй професійно-кваліфікаційній структурі. І, як наслідок — структурне безробіття, необхідність виплати допомоги по безробіттю, перенавчання, тобто додаткові витрати держави», - пояснила Калініна.
Науковиця вважає, що виходом із цієї ситуації є збільшення фінансування вітчизняної освіти за необхідними державі спеціальностями, що автоматично призведе до зменшення витрат, пов'язаних з виправленням дисбалансу на ринку праці. «Простіше кажучи — фінансування освіти вигідно державі», - сказала доктор економічних наук.
Професор заявила, що освіта має критично важливе значення для поствоєнної розбудови України.
«Якщо говорити про перспективну національну економічну модель, то вона точно має бути високотехнологічною, а отже наукоємною. Без освіти вирішити це завдання неможливо. Будь-який елемент конкурентоспроможності базується на освіті. Більше того, освіта відіграє визначальну роль у забезпеченні економічного розвитку, формуючи фундаментальну складову економічного зростання держави – інтелектуальний базис суспільства», - зазначила академік.
Ці дані були отримані внаслідок досліджень, проведених у рамках проєкту «Візія-2033», профінансованих Міжнародним фондом «Відродження» за підтримки Програми USAID «РАДА: наступне покоління», що виконується ГО «Інтерньюз Україна».
Як повідомляв Укрінформ, у межах візиту до США міністр освіти і науки Оксен Лісовий разом із виконавчою директоркою глобального фонду «Освіта не може чекати» Ясмін Шеріф оголосили про початок багаторічної програми підтримки України.
Фото: Володимира Тарасова
