Не генератором єдиним, або Готуй свічки влітку

Історія з енергетикою, яка тягнеться понад два роки, навесні 2024 року загострилась: масовані обстріли РФ української енергосистеми доводять, що росіяни взялися нещадно і планомірно повністю зруйнувати енергосистему України. Досвід позаминулої зими для нас, приватних споживачів, достатньо цінний, оскільки ми вже знаємо, як це бути без світла по кілька днів.

Проте, якщо пригадати, то хаосу у порадах 2022 року теж вистачало. Дехто радив виїжджати з міст, прогнозуючи там повну зупинку життя; українці почали шукати портативні зарядні станції, які зросли у ціні до космічних розмірів.

Дехто встановлював прямо на балконах дизельні та бензинові генератори для підтримання електрожиття у квартирі, в хід пішли ліхтарики, батарейки, газові балончики, тимчасово дефіцитними стали свічки та павербанки. Ті, хто готувались до осіннього сезону 2022 року, читали поради і закуповували електроковдри та простирадла, аби врятуватись від холоду, а потім, хто зі сміхом, хто з роздратуванням, розповідали про непотрібні речі, закуплені в ажіотажному пориві. Тією ж електроковдрою не нагрієшся під час відключення електрики, вона лише нагадуватиме про витрачені дарма кошти.

Тож навчені попереднім досвідом, якими порадами тепер ми можемо скористатись, як, змінюючи підходи, прагматично готуватись до зими?

Варто одразу зазначити, що експерти для подібних порад застосовують, зазвичай, найпесимістичніший сценарій з усіх. Як зазначає Юрій Корольчук, співзасновник Фонду енергетичних стратегій, у профільних організаціях розписують детально три варіанти – оптимістичний, нейтральний та песимістичний. Останній особливо корисний тим, що дозволяє адекватно готуватись до найнесподіванішого. Згідно з таким підходом, пояснює фахівець, закачку газу у газосховища при прогнозі теплої зими теж можна назвати елементом песимістичного сценарію. То що тоді, не закачувати? «Цей прогноз більше орієнтує на холодну зиму, на складні погодні умови». Однак це не означає, що варто одразу виїжджати з міст. Підготовлені, значить озброєні, – як би це на сьогодні не звучало багатозначно.

Що радять фахівці, містянам і мешканцям сільської місцевості, як без катастрофічних проблем пережити осінь-зиму з тими відключеннями, які ми маємо. Що кажуть експерти?

ПРОГНОЗИ

Геннадія Рябцев, головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень: «Це з нами доти, доки не буде забезпечено енергетичну автономність українських регіонів, міст, промислових підприємств». Готуватись до цього, вважає експерт, мають органи місцевого самоврядування і вже давно. «Зараз треба забути про ту централізовану генерацію, в якій пікові потужності покривались сімома теплоелектростанціями і двома ГЕС. Немає зараз можливості відновити роботу цих величезних об'єктів». 

Геннадій Рябцев радить на майбутнє замінювати виведені з ладу енергоблоки на малі електростанції, які об'єднані в невеликі мережі і приєднані до об'єднаної енергетичної системи. Все буде визначатися потребами громад і відповідних промислових підприємств. Залежно від цього, громади будуть самостійно керуватися своїми потребами і розподіляти свою електричну та теплову енергію», – зазначає Геннадій Рябцев.

Тож поцікавитись діяльністю своїх місцевих органів влади у підготовці до холодів ще у літні місяці буде не зайвим. У Києві, наприклад, було оголошено тендер на закупівлю 15 когенераційних установок, так званих міні-ТЕЦ, однак австрійське обладнання, відповідно до договору, має бути поставлене… до кінця 2025 року. Сподіваємось, це не все, що є у планах Київської влади і будемо тим цікавитись.

Олексій Колчанов, директор Асоціації «Енергетичні природні ресурси України» переходить на персональний рівень: «Ми всі маємо змінити свої споживацькі звички – свідомо зменшувати споживання електроенергії особливо в пікові години. На жаль, нікуди ми не подінемось від того, що будуть відключення, але розраховуємо, що буде все в порядку зі вчасним підключенням». Приватний бізнес, прогнозує експерт, – буде нарощувати аварійні потужності, встановлюватиме додаткові генератори. «Проблеми будуть з'являтися там, де є перетини, якщо вони не будуть нормально захищені з повітря. У таких ситуаціях ми можемо очікувати до 2-3 днів перерви з електропостачанням у центральному регіоні України та південному (Одеська, Миколаївська, Херсонська області). Харків і Суми – це основний біль, оскільки там не тільки проблеми з електроенергією, але і з теплом». 

Юрій Корольчук,  прогнозує можливість сумарну тривалість відключень на сезон десь в межах 30 днів: «Є великий ризик, що добрячий місяць з усього періоду, ми точно можемо прожити в таких періодах, коли електроенергії може не бути по 20 годин на добу, наприклад».

ЩО РОБИТИ?

Олена Павленко, директорка аналітичного центру «Діксі груп» та засновниця сайту UA Energy, говорить у статті про максимальну енергонезалежність споживачів у підготовці до осені. Аби максимально без проблем пройти наступну зиму, фахівчиня рекомендує переходити на альтернативні джерела живлення: генератори, сонячні панелі; звісно, не забути про утеплення. «Завдання для малого бізнесу та людей стати максимально автономними, зменшити залежність від мереж». 

Юрій Корольчук застерігає, що «звичайні люди не повинні намагатися «стрибати вище голови». Не треба, приміром, продавати машину, щоб купити енергогенеруючу систему для квартири». Все залежить, каже експерт, від можливостей: «Людина повинна зробити все по своїх можливостях, в тому числі і по фінансових».

Отже, подбати про утеплення вже зараз – порада від усіх фахівців. Вікна, зовнішнє утеплення – важливі фактори. «Починати варто з банальних і таких примітивних речей: запас води, запас їжі на тиждень, те, що не треба гріти і готувати чи розморожувати».

Щодо сонячних панелей, які пропонують нині навіть встановлювати на балконах південного напрямку, то Юрій Корольчук має скепсис: «Воно не буде ефективне зимою, адже навіть якщо будуть якісь сонячні дні, то загалом сонячна активність взимку набагато менша. Скажімо, я фіксував приклади, коли людина поставила собі панелі на 7 кВт, а там взимку від сили генерується 50 Вт. Вам того вистачить, щоб підзарядити телефон і щоб лампочка світила протягом години.

Олексій Колчанов додає конкретики: «Сонячні панелі – лише для генерації на літо». Для осені-зими пан Колчанов радить «інвертори та великі акумулятори». Експерт окремо розділяє зони постійних обстрілів та відносно безпечні території: «Якщо говорити про Харківську і Сумську область, то там варто подбати про спиртові обігрівачі. А для заміського перебування – забезпечити себе дровами чи пелетами, запастись спальниками, пічками на дровах тощо. Так, це ті поради, які ми давали і в попередні зими, але багато людей до них дослухались та перевірили ефективність на практиці.

Наші воїни користуються окопними свічками, гельовими та спиртовими камінами, і вони показують свою ефективність, то значить ці засоби мають гарно показати себе і в квартирах».

Юрій Корольчук разом з тим радить подумати про реальну необхідність великих акумуляторів у невеликих квартирах і порахувати, чи ці 50 тисяч за сезон-два окупляться? «Для міської квартири при невеликих потребах можна брати батарею на 2-3 кВт. Це десь 50, 60, 70 тисяч гривень. Тут залежить від рівня страху і від фінансових можливостей людини. У кого є гроші і сильний страх, той витратить ці гроші. В когось страх є, а грошей нема, то він нічого не потратить». От що точно потрібно – стабілізатори струму для захисту побутової техніки під час стрибків напруги: «Я можу порадити купувати стабілізатори». 

Михайло Гончар, нагадував у матеріалі про виїзд у критичній ситуації до заміського будинку з дров’яним опаленням. Натомість Юрій Корольчук вельми обережно ставиться до такої ідеї: «У вас там має бути стовідсотково утеплений сучасний будинок, має бути генератор. Бензин чи ДП, які треба туди заливати. Має бути автомобіль. Запас дров, ще треба вміти їх колоти – не кожний мешканець міста на таке готовий. Якщо ти медик і навчений лікувати людей, то життя в селі навряд чи істотно допоможе».

Економічна ситуація в багатьох регіонах складається під час війни не найкращим чином, часто в таких будівлях мешкають ВПО з мінімальними можливостями. «Чим далі від міст, тим менше грошей у людей. Вони не зможуть купити генератори, а будуть чекати відновлення подачі електроенергії і надіятись на владу», – констатує експерт.

Підсумуємо поради з оглядом на досвід зими 2022-2023 років. Забезпечте собі до осені:

ОБОВ’ЯЗКОВО:

- Мінімальні запаси їжі з можливістю вживання без приготування та води.

- Надзвичайно важливо подбати про утеплення приміщень: тривіально, щороку про це чуємо, але чи завжди адекватно реагуємо?

- Запас батарейок, заряджених ліхтариків та ламп, вдосталь свічок та окопних свічок;

- Спиртові обігрівачі, газові балончики та горілки (із дотриманням заходів безпеки);

- Зимові спальники.

ПО МОЖЛИВОСТІ:

-  Павербанки (кілька);

- Акумуляторні батареї (зарядні станції);

- Стабілізатори напруги.

ДОДАТКОВО ДЛЯ ЗАМІСЬКИХ БУДИНКІВ:

- Генератори;

- Твердопаливні пічки;

- Достатні запаси вугілля, дров, палет.

І економія… З початком блекаутів, приміром, електрочайник авторки перекочував на почесне місце на шафі, – до перемоги. Так, гріти воду на газу довше, але приємніше з усвідомленням, що це маленький, але теж вклад у перемогу. Якщо така можливість є, звісно, можна випрати невеликі речі вручну, підсушити волосся без фену, не ввімкнути кондиціонер – звички, які в період дефіциту енергії допоможуть нам прожити осінь-зиму, не відмовляючись від своїх звичок. Війна, перемога у ній – це і наші, «тилові» зусилля змінити споживацьку поведінку. Це вміння виживати за найважчих умов, підтримуючи тих, хто цього потребує. Готуючись до гіршого, сподіватись на краще.

Ярина Скуратівська, Київ

Р.S. Укрінформ розпочинає серію матеріалів-порад про особливості підготовки до цієї осені-зими. Наступна стаття стосуватиметься змін у заготівлі продуктів на зиму і чи можливо обійтись без морозильної камери?

Перше фото ілюстративне