Юрист і правозахисник Еміль Курбедінов – один з небагатьох у тимчасово окупованому Криму адвокатів, що захищають людей, яких Росія безпідставно звинуватила в тероризмі. Окупаційна «влада» за підтримки російських спецслужб і керованих Кремлем «судів» неодноразово намагалася перешкоджати його діяльності: вривалася в офіс, саджала під арешт тощо...
Укрінформ поспілкувався з кримським адвокатом про те, які справи є для нього найболючішими, як Росія у своїх переслідуваннях незгодних порушує не лише міжнародне, а й власне законодавство, і чому навіть програні у продажному російському «суді» справи є перемогою обвинувачуваних і їхніх захисників.
Наразі через зрозумілі причини ми не можемо зустрітися з правозахисником особисто, тож спілкувалися онлайн. Його пристрасний голос переконує, що, попри 10 років окупації, жителі Криму не змирилися з несправедливістю і чинять спротив загарбникам. Подаємо розповідь Еміля Курбедінова прямою мовою.
ОСКАРЖУЄМО ВИРОКИ, ЩОБИ ПОТІМ ЗВЕРНУТИСЯ ДО МІЖНАРОДНИХ ІНСТАНЦІЙ
- Дуже багато порушень прав у Криму вчинила Росія протягом 10 років, і щороку вона лише посилює ці репресії за допомогою своїх спецслужб. Ні для кого не секрет, що в Росії всім керують спецслужби, зокрема й судовою системою.
Переслідування кримських татар у Криму проходять під різними «соусами» та за різними категоріями, починаючи від адміністративних арештів на кілька діб і закінчуючи вироками «суду» на 20 років позбавлення волі. Якщо розмежовувати кримінальні справи, у нас є переслідування за релігійними, за національними ознаками, переслідування, які проходять під виглядом боротьби з тероризмом... А насправді переслідують активістів, релігійних діячів і волонтерів. За минулий рік були вироки і до 20 років позбавлення волі. Такий вирок отримав активіст «Кримської солідарності», фігурант «справи кримських мусульман» Ансар Османов, якого я захищав. Усі такі категорії справ, політично мотивовані, проходять під пильним наглядом спецслужб і, звичайно, мають ось такі результати.
Ми оскаржуємо ці вироки до двох, трьох вищих інстанцій. Але це поки що нічого не змінює. Ми це робимо, щоб потім звертатися до міжнародних інстанцій, таких як Комітет з прав людини ООН та інші. Деякі справи встигли подати до Європейського суду з прав людини, поки Росія там була (у вересні 2022 року Росія остаточно вийшла з Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, – ред.). Ми робимо такий «заділ» для міжнародних та інших інстанцій, фактично документуємо ці порушення для «кращих часів».
За адміністративними справами росіяни дуже багато затримували активістів, що приходили на суди як слухачі: представники Центру з протидії екстремізму їх хапали відразу біля судів, призначали штрафи та адмінарешти на 10–15 діб. Це все триває. Росія, особливо після повномасштабного вторгнення, жорстко намагається задушити будь-які мирні збори, будь-який активізм. Протягом останніх двох років ще сильніше вона почала в цьому плані діяти, ще більш беззаконно, порушуючи все навколо.
Але я не втомлююсь повторювати, що ми не програли. І тут треба дивитися не на вироки, які Росія «присуджує». Загалом люди тут – українці, кримські татари, які є активістами, – не звикли так жити. І вони кажуть усе, як є насправді, відстоюють своє право, навіть перебуваючи у в'язницях та слідчих ізоляторах, судових засіданнях, кабінетах ФСБ. Вони говорять, що є громадянами України, що до них має застосовуватися четверта Женевська конвенція (Конвенція про захист цивільного населення під час війни, – ред.), що протиправно застосовувати закони Росії у Криму, незаконно переміщати людей з Криму на територію Росії... Вони ведуть боротьбу.
Тому я вважаю, що кожну кримінальну справу ми виграємо. Зрозуміло, Росія пише на своїх папірцях, що наші підзахисні винні. Але я вважаю, що ми перемагаємо.
Це важко, люди ув'язнені, їх розкидають по всій Росії, але й у в'язницях вони відстоюють свої права.
РОСІЯ ПОРУШУЄ СВОЇ Ж ЗАКОНИ
- Дуже багато кримінальних справ порушують щодо кримських татар за звинуваченням в участі в організації «Хізб ут-Тахрір», що заборонена в Росії з 2003 року і яку Верховний «суд» РФ визнав терористичною.
І люди, яких звинувачують за цією статтею, з моменту обшуку в їхньому будинку й до вироків та відбування покарання всі ці етапи проходять як терористи. Їх обшукують дуже прискіпливо, вони сидять у особливих в'язницях, вони одразу потрапляють до спецблоків. Їх судять військові «трійки» в Південному окружному військовому суді в Ростові-на-Дону, хоча це – цивільні люди! Вони проходять ці «жорна» і отримують по 17–20 років позбавлення волі в колоніях суворого режиму.
Так намагаються зламати цих людей.
І в цьому контексті, я вже не говорю про порушення міжнародного права, Росія формально не дотримується навіть свого законодавства! Йдеться не тільки про порушення кримінального процесу, яких просто незліченна кількість. Йдеться про те, що у 2003 році Росія визнала «Хізб ут-Тахрір» терористичною організацією, але у 2005-му вони ухвалюють новий Закон «Про протидію тероризму». І за цим законом вони встановлюють новий порядок визнання організацій терористичними: потрібно доводити саме насильницькі дії – захоплення заручників, вибухи, підпали. Якщо це доводять і є вироки за такі злочини, лише тоді організацію визнають терористичною!
Із 2005 року й дотепер закон діє, і відповідно до нього вони «Хізб ут-Тахрір» не визнавали терористичною організацією. Тобто фактично ФСБ здійснює кримінальне переслідування, взагалі не засноване на законі. Це якийсь феодальний устрій! По суті, вони кажуть, що «Хізб ут-Тахрір» визнана терористичною, але за юридичним фактом, відповідно до чинного закону, ця організація не визнана терористичною. Ось такий нонсенс.
Я це озвучую, щоб організатори цього беззаконня, коли їх судитимуть у майбутньому, не говорили, що вони діяли згідно з законом. У них навіть цього виправдання не буде, коли настане час відповідати перед об'єктивним судом за те, що вони коять упродовж цих довгих років.
З АКТИВІСТІВ «ЛІПЛЯТЬ» ТЕРОРИСТІВ
- Тепер я захищаю політв'язнів з Джанкойської першої групи, їх звинуватили в участі в «Хізб ут-Тахрір» у серпні 2022 року. Тоді був дуже потужний вибух у Новофедорівці, один з перших таких у Криму. І силовики заарештували п'ятьох чи шістьох людей, щоб показати, що вони «борються з тероризмом». Викинули новину, що заарештовано терористичний осередок, яким керують з Києва! Це цілковита маячня! А людей переконували, що зловили винних, тих, хто вчинив цей вибух, хоч це взагалі не так.
Тобто вони грають дуже брудно.
Ще я захищаю Бахчисарайську групу, заарештовану теж за звинуваченням у приналежності до «Хізб ут-Тахрір». Це активісти, громадянські журналісти та інші. Тепер триває слідство.
БЕЗ СУДУ І СЛІДСТВА
- Окремо хочу сказати про категорію людей, яких росіяни викрали та незаконно утримують під вартою. Це те, що називають тримання інкомунікадо.
Одна з таких людей – Ірина Горобцова, активістка та волонтерка з Херсона, викрадена у травні 2022 року. Її утримують без висунення звинувачень. Я домагаюся зустрічі з Іриною, але мене до неї не допускають, хоч я добре знаю, що вона перебуває тут, у Криму, у казематах спецслужб.
І вона не одна така. Люди без суду та слідства перебувають у таких умовах. Немає жодного рішення судів, вони не визнані військовополоненими, вони не визнані обвинуваченими в якихось кримінальних справах. Просто їх схопили і помістили до слідчого ізолятора, в'язниці або ще кудись. Позбавили свободи без суду та слідства.
Ще є категорія викрадених кримських татар. Наприклад, 2023 року я подавав до суду запити про зниклих раніше Тимура Шаймарданова, Ервіна Ібрагімова. За їхніми справами Росія призупинила слідство, бо начебто не змогла знайти підозрюваних у їхньому викраденні. Але, аналізуючи ці кримінальні справи та матеріали, ми бачимо, що ефективного розслідування вони не проводили. Ми це пов'язуємо з тим, що викрадення організували російські агенти держави, найімовірніше, спецслужби. Тому і слідство, так скажемо, зайшло в глухий кут. Досі винних не знайдено.
До цієї справи долучилися і українські колеги, правозахисники з Києва. Вони до Європейського суду з прав людини дійшли, і ми чекаємо, що будуть розглянуті ці справи про неефективне розслідування викрадень людей.
З Ібрагімовим є відео, де видно, що його зупиняють співробітники ДАІ, викрадають, садять в автобус. А в матеріалах справи відображено, що розшукують зовсім інших людей, якихось приватних охоронців. Є також відео з Мухтаром Аріслановим, як його викрадають люди у спецодязі. Але теж не знайдено цю людину.
Таких людей дуже багато, я зараз говорю лише про тих, про кого особисто збирав інформацію. Це – Мухтар Арісланов, Тимур Шаймарданов, Ервін Ібрагімов, син і племінник кримського правозахисника Абдурешіта Джеппарова, які були викрадені у вересні 2014 року серед білого дня. Про них теж нема жодних звісток, кримінальну справу призупинено.
Згадаю і про випадок на початку анексії півострова, коли знайшли мертвим Решата Аметова. Його викрали невідомі під час одиночного протесту проти окупації Криму, він загинув від колото-ріжучого поранення в око. Росіяни теж не провели розслідування.
Це найстрашніша категорія справ – викрадені та вбиті.
АДВОКАТИ – НЕ ЖЕРТВИ, МИ – ЗАХИСНИКИ
- У Криму не припиняють переслідувати адвокатів за їхню професійну діяльність.
Мого колегу, адвоката Олексія Ладіна, у 2023 році саджали на 14 діб під адміністративний арешт, – це пов'язано з його професійною діяльністю.
Трьох інших колег – Лілю Гемеджі, Назима Шейхмамбетова, Рустема Кямілєва – просто позбавили права займатися адвокатською діяльністю, позбавили статусу адвоката. Вони з цього приводу подали позови, суди розпочнуться у січні цього року.
Мене в минулі роки двічі саджали під адміністративний арешт. Після цього намагалися позбавити статусу адвоката. Хотіли звинуватити в тому, що я захищаю терористів.
Але я ще раз хочу наголосити: головне, що люди не здалися і не програли. Вони далі відстоюють свої права, допомагають політв'язням.
Ми в Криму насправді не жертви, ми тут є активістами та правозахисниками. І будь-яке висвітлення нашої діяльності нам дуже допомагає.
Хочу подякувати всім, хто, не перебуваючи в Криму, нам допомагає: урядовим та неурядовим організаціям, журналістам. Хочу, щоб вони розуміли, що жодна літера не зникне і не пропаде. Десять років окупації – це величезний термін. Проте завдяки згуртованій роботі й у Криму, і за його межами нам вдається триматися, не занепадати духом, не ламатися і далі відстоювати своє право жити, боротися за допомогою мирних способів.
Ми переконалися, що робота ЗМІ та громадських організацій у такій «сірій зоні» є дуже важлива. Це можливість документувати порушення та витягувати їх на світло.
І коли ЗМІ на весь світ показують, який насправді тут стан справ, – це дуже велика робота та величезний «заділ» на майбутнє. Коли настане час об'єктивних розслідувань і потрібно буде писати об'єктивну історію, це буде велика допомога.
І для політв'язнів це – теж допомога. Коли до політв'язнів прикута велика увага, це впливає на ставлення до них безпосередньо у в'язницях. Там бачать, що до них привезли не терориста, як написано на папері, а політв'язня, і ставлення до нього, безперечно, змінюється.
Ольга Матарикіна