- По правді, нічого не відбувається. Все завмерло. За відсутності слідчих дій ми займаємося своєю роботою. Відстежуємо, як проходять наші клопотання про долучення акредитації, привезеної з французького МЗС, а також про дії в рамках Угоди про взаємну правову допомогу (ми хочемо отримати та долучити до справи низку документів з ГУР МОУ). На жаль, відповіді поки що не отримано.

Втім, я, як і раніше, вважаю, що доля Сущенка буде вирішуватися не під час судового процесу (хоча, всю процесуальну роботу потрібно, природно, виконати максимально якісно), а у результаті рішення на політичному рівні. У зв'язку з цим можна відзначити як позитивний факт, що Роман включений у всі списки на обмін. І з боку Києва робота, пов'язана з обміном, ведеться.

- Яка майбутня подія для вас найважливіша?

- Прес-конференція президента Путіна, перенесена на п'ятницю. Я сподіваюся, що колеги зможуть поставити запитання про Романа Сущенка. І вже тоді будемо аналізувати отриману відповідь і коригувати подальші дії. «Суд розбереться...» - це одна історія. «Робота ведеться...» - інша. Ну і, звичайно, можливий варіант, що просто не дадуть мікрофон людині, якій може поставити запитання про Романа.

У РОСІЇ У БАГАТЬОХ СІЗО ОСОБЛИВІ ВІДНОСИНИ З ФСБ

- Нещодавно повідомлялося, що московська Громадська наглядова комісія (ГНК) звернулася до Генпрокуратури Росії і до керівництва ФСВП з вимогою перевірити дії керівництва СІЗО «Лефортово».

- Так. Прокуратура і ФСВП, зрозуміло – наглядовий орган та відомче керівництво. А на що скаржаться правозахисники?

- На неправомірну поведінку адміністрації ізолятора. Виявляється, адміністрація «Лефортово» ще з вересня попереджала правозахисників перед відвідуванням ув'язненних про заборону розмовляти з арештованими в камерах. І це супроводжувалося погрозами припинити відвідування і застосувати до членів ГНК заходи адміністративного впливу.

- Зрозуміло... На Лефортово здавна багато різноманітних скарг. Я й сам вам не раз говорив, наприклад, про складнощі в роботі адвоката.

- Ну так. У СІЗО лише 6 кабінетів для спілкування з підзахисними. І все. Ця проблема не вирішується роками. І взагалі, стара в'язниця. Її можна підфарбувати, але комунікації, інфраструктура зносилися. Проблеми з каналізацією. Часто немає гарячої води, неможливо помитися. І на це теж скаржаться. Ну, а головна особливість СІЗО Лефортово – це те, що воно неофіційно вважається одним з головних місць утримання по лінії ФСБ (До 2005 р. СІЗО «Лефортово» повністю перебувало у віданні ФСБ, але потім спецслужбі указом президента заборонили мати слідчі ізолятори. «Лефортово» як би перейшло у відання Мінюсту, - О. К.). Якісь гучні імена, «загроза державній безпеці» - всіх звозять саме сюди. Хіба що у внутрішній в'язниці, в підвалах на Луб'янці утримують якихось зовсім вже секретних арештантів.

Особливі контакти з ФСБ мають Ростовське СІЗО (де утримувалися Олег Сенцов і Олександр Кольченко), а також СІЗО у Владикавказі (де були Микола Карпюк, Станіслав Клих)

- Дуже цікаво. А які ще російські СІЗО мають особливі контакти з ФСБ?

- Ну, наприклад, Ростовське СІЗО, де утримувалися Олег Сенцов і Олександр Кольченко. Також СІЗО у Владикавказі, де якийсь час були Микола Карпюк, Станіслав Клих. Під час війни в Чечні «прославилося» СІЗО в Чернокозові (Село Наурського району Чеченської республіки, у 2005 році на основі слідчого ізолятора, що існував тут від початку Другої чеченської війни, у Чорнокозові була створена колонія суворого режиму, - О. К.).

- А як справи з цим в окупованому Криму?

- У Криму ситуація взагалі незрозуміла. Там існує єдине СІЗО – в Сімферополі. А також є ряд ізоляторів внутрішнього тримання (ІВТ). ФСБ їх активно використовує. Що може виходити за рамки закону. Оскільки, коли суд визначає арешт, затриманого вже не мають права утримувати в ІВТ, де для цього немає відповідних умов...

Так, але повернемося до СІЗО. У них досі зберігся анахронізм радянської системи. Крім загального керівництва, є оперчастина. Вона займається оперативною роботою, тобто розкриттям злочинів у стінах закладу. Оперчастина в Лефортово, очевидно, безпосередньо пов'язана з ФСБ. Роман, до речі, теж є об'єктом оперативних розробок. Але це все безглуздо, оскільки він розумна людина і розуміє, що навкруги відбувається.

- Якийсь час тому ви говорили про створення спеціального фонду допомоги українським політв'язням, у першу чергу кримським. Яка там зараз ситуація?

- Все та ж. Кепська. Ідея «не пішла». Коштів не перераховують. Так, доводиться визнавати цей факт – люди не жертвують грошей політв'язням. І не один я про це кажу. А у багатьох справах ситуація дуже складна. Наприклад, адвокат Дмитро Сотников, який продовжує займатися справою кримського майданівця Олександра Костенка, зараз відбуває термін у Кіровській області. Дмитру доводиться тягнути справу самотужки. Ніхто йому не платить, ніхто не допомагає. Тому ця проблема залишається актуальною. Було б добре, правильно, якби хтось взявся за подібний фонд і зумів би знайти цільові пожертвування.

- Чому, на ваш погляд, відбувається так, що люди набагато менше займаються благодійністю в такому питанні, як допомога політв'язням?

- Тут багато факторів, можна окреме дослідження проводити. Один з пунктів, який на поверхні – частково вплинула історія з Надією Савченко. Важко прийняти, що, будучи на волі, людина виявляється іншою, не такою, якою вона була за ґратами. Така настороженість, звичайно, теж впливає.

- А що зараз відбувається зі справою «Джемілєв проти ФСБ»?

- Ми вже пройшли дві інстанції. Тиждень тому Верховний суд Росії залишив у силі рішення Мосміськсуду про заборону на в'їзд Джемілєву в Крим. Але в даний момент я все ще чекаю, коли мені видадуть на руки готове рішення. А далі, як і планувалося, будемо працювати з цією справою в ЄСПЛ. Але цим вже більше будуть займатися українські юристи, адвокати. В тому числі, наприклад Гарік Логвинський (Георгій Логвинський – народний депутат України за списком «Народного фронту», - О. К.).

Олег Кудрін, Київ