Велика Двадцятка пообіцяла вакцину всім і гроші бідним

Протягом вихідних лідери 20 найпотужніших економік світу та такої самої кількості міжнародних організацій радилися щодо того, як витягувати планету з чергової кризи. Радилися віртуально, адже головний предмет їхнього обговорення – пандемія COVID-19 – унеможливив прибуття в Ер-Ріяд. Це певною мірою знизило ефективність самої зустрічі (жодних кулуарних перемовин, «несподіваних» домовленостей, але й небажаних сутичок). Зате вчасно узгодили спільну декларацію, яку за традиційних обставин утрясали буквально в останню хвилину, а подекуди й зовсім не могли ухвалити.

З НАЙКРАЩИМИ НАМІРАМИ

Декларація (38 пунктів на 12 сторінках) містить найкращі наміри з подолання пандемії й її наслідків, а також боротьби з кліматичними змінами та всілякими несправедливостями шляхом скоординованої глобальної відповіді на виклики, солідарності та багатосторонньої співпраці. «Ми прагнемо вести за собою світ у формуванні сильної, стійкої, збалансованої та інклюзивної ери після COVID-19», – урочисто обіцяють сильні світу сього.

У виступах, особливо представників (переважно вінценосних) Саудівської Аравії, на головування якої випав такий непростий рік, постійно лунало, що саме G20 очолює боротьбу з COVID-19 та його наслідками. Демонструвати це мають цифри. Його Величність король, хранитель двох святинь Салман ібн Абдул-Азіз ібн Абдуррахман Аль Сауд нагадав, що під час екстреного саміту G20 у березні країни групи взяли на себе зобов’язання невідкладно мобілізувати ресурси й пообіцяли надати понад $21 млрд на підтримку глобальних зусиль з боротьби з пандемією. Вони також схвалили надзвичайні заходи з підтримки економік шляхом вливання понад $11 трлн доларів. Було започатковано ініціативу щодо зменшення боргів найменш розвинутих країн, що дає можливість країнам-бенефіціарам заощадити понад $14 млрд та спрямувати їх на фінансування власних систем охорони здоров’я й соціальних систем.

Вражає. Але, як кажуть, обіцянка – цяцянка, а дурневі радість.

ПРИВИД ВАКЦИНИ

Зусилля у боротьбі з пандемією передбачають насамперед сприяння в розробці, виробництві та розповсюдженні ліків, засобів діагностики та вакцин. Усе це має бути доступно не лише для жителів заможних країн, а й по всьому світу, адже зупинити вірус можна лише глобально, жодні кордони тут не врятують.

Для досягнення цієї, безсумнівно, благородної мети наприкінці квітня було створено спеціальний механізм – ACT Accelerator (Прискорювач доступу до засобів боротьби з COVID-19 об’єднує уряди, науковців, підприємства, громадянське суспільство, меценатів та глобальні організації охорони здоров’я) і в його рамках – COVAX (Vaccines Global Access). Мета – «справедливо» розподілити до кінця 2021 року 2 млрд доз вакцин і забезпечити, аби свою частку отримали найбідніші країни, яким недешеві вакцини не по кишені. Ні, дарувати вакцини ніхто не збирається, але допомогти обіцяють.

На цю чудову ініціативу вже зібрано $4,6 млрд. Малувато. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у своєму зверненні закликала до кінця року знайти ще $4,5 млрд. «Ми маємо показати глобальну солідарність», – переконувала вона. 

Альянс GAVI (Глобальний альянс за вакцини та імунізацію), який займається «імунізацією для всіх», а тепер власне є одним із провідників того самого COVAX, просить зібрати не менш як $5 млрд. Таку суму оголосила Нгозі Оконджо-Івеала, голова правління GAVI. Ця структура за останні сім місяців отримала поки що лише $2 млрд з обіцяного. Чи вдасться мобілізувати понад $20 мільярдів, необхідних у 2021 році, – велике питання.

Усі учасники раділи з того, що від фармакологічних компаній надходить дедалі більше обнадійливих новин. Деякі спробували скористатися можливістю та прорекламувати свою вакцину. Маємо на увазі президента РФ Путіна (який примудрився спізнитися навіть на віртуальний саміт). Він висловив готовність надати нужденним країнам і Sputnik V (не забувши згадати, що це перший зареєстрований препарат у світі), і розробку новосибірського наукового центру, і ще одну, «яка на підході». Щоправда, стати полігоном для проведення експериментів не готові навіть найбідніші країни, попри обіцянки про дешевизну, надійність і зберігання при «доступній» температурі.

ПЕРЕПОЧИНОК БОРЖНИКАМ

Не зовсім зрозумілим залишається, як виглядатиме на практиці обіцяний «борговий мораторій».

Лідери Двадцятки домовились продовжити до червня 2021 року Ініціативу про припинення обслуговування боргів (Debt Service Suspension Initiative – DSSI). Навесні МВФ, СБ, Паризький клуб під час своїх зустрічей можуть ухвалити рішення щодо пролонгації дії механізму ще на шість місяців, якщо буде така необхідність.

Саудівське головування заявило, що за допомогою DSSI зроблено доступними понад $14 мільярдів, крім того, через банки розвитку, МВФ та Світовий банк мобілізовано понад $300 мільярдів для допомоги країнам, що розвиваються та мають низький рівень доходу.

Станом на 13 листопада 2020 року з проханням «заморозити» виплати на загальну суму $5,7 млрд у вигляді відстрочки обслуговування боргу за 2020 рік звернулися 46 країн (із 77, які мають на це право). Це переважно країни Африки та маленькі острівні. Їм лагідно вказали, що заощаджені гроші вони можуть використати на підтримку як своїх систем охорони здоров’я, так і економік.

Мабуть, решті країн варто стати в чергу за залишками від обіцяних $14 мільярдів. Але відомо, що ані Міжнародний валютний фонд, ані Світовий банк не є благодійними організаціями, отже, за боргами платити треба буде все одно. До того ж є ще приватні кредитори; чи буде в них бажання працювати в спільних рамках – невідомо. Це, як зізнався міністр фінансів ФРН Олаф Шольц, було одним з конфліктних моментів при обговоренні заключної декларації. Адже «світ змінився: класичні західні країни вже не є основними позикодавцями найбідніших країн, зараз залучено багато інших гравців».

Хоч як там було б, а Двадцятка ставить собі в заслугу те, що падіння глобального ВВП, можливо, не буде таким глибоким, як прогнозували ще влітку, а період рецесії буде не таким уже й тривалим.

ГЛОБАЛЬНА ЧИПІЗАЦІЯ?

Як найскоріше повернутися до «нормальності», турбує всіх. У Китаї, схоже, знають, як прискорити процес. 

Голова КНР Сі Цзіньпін запропонував використовувати QR-коди для створення єдиного міжнародного механізму сертифікатів стану здоров’я громадян на основі результатів тестів на нуклеїнові кислоти. Суть механізму полягає в тому, що дані про аналізи на COVID-19 зашифровуються в QR-код, що зберігається в смартфоні, з якого інформацію можна зчитати. У Китаї система працює від початку пандемії.

«Ми сподіваємося, що до цього механізму приєднається більше країн», – заявив товариш Сі, спокушаючи колег перспективою полегшення глобальних подорожей, виробничих ланцюжків і поставок продукції, що призведе до розквіту світової економіки, торгівлі й туризму.

Та, схоже, марно. Китай, звісно, успішно дає раду вірусові, але його методи – тестування та відправка на примусовий карантин мільйонів людей після виявлення кількох випадків інфікування, – навряд чи прийнятні не тільки в країнах Заходу, а й Сходу. Та й повальна ледве не чипізація людей із, само собою зрозуміло, використанням китайських технологій (які викликають останнім часом чимало запитань) навряд чи буде зустрінута з ентузіазмом у демократичному світі.

*  *  *

Формат G20 створено 2008 року як відповідь на глобальну кризу, тоді фінансову. Через 12 років двадцятка країн (далеко не всі з яких належать до категорії розвинених і демократичних) намагається знову «увімкнути» кризовий механізм. Саудівська Аравія провела цього року аж два саміти, що стало прецедентом. Обидва віртуально – теж уперше. Минулими вихідними обговорювалися не лише проблеми COVID-19, а й «класичні». Щоправда, світу зараз не до них. Але вже незабаром картина може змінитися, і люди думатимуть не лише про те, як вижити фізично, а й як жити краще, «екологічніше» та безпечніше. Це може статися вже за головування у G20 Італії. Прем’єр країни Джузеппе Конте назвав девіз президентства на 2021 рік – «Люди, Планета, Процвітання» (People, Planet, Prosperity).

Ольга Танасійчук, Берлін

Фото: G20 Saudi Arabia

Перше фото: ISPI