Міжнародна конференція в Гаазі: Реєстр збитків і трибунал для Путіна

Міжнародна конференція в Гаазі: Реєстр збитків і трибунал для Путіна

Укрінформ
Символічний запуск Реєстру збитків і перші заяви на компенсацію

У Гаазі 2 квітня відбулася міжнародна конференція “Відновлення справедливості для України”. Учасники обговорювали підсумки документування та розслідування злочинів, вчинених Росією на території України, а також подальші кроки зі створення спеціального трибуналу стосовно злочину російської агресії та відшкодування завданих нею збитків.

На конференції оголосили і про початок приймання із 2 квітня заяв до Реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України. Він зосереджений на одній критичній категорії – на пошкодженні або знищенні житлового майна.

За першу годину функціонування Міжнародного Реєстру збитків від агресії Російської Федерації заяви на компенсацію подали 18 українців.

СВІТ ПОЧУВАТИМЕТЬСЯ В БЕЗПЕЦІ ЛИШЕ ПІСЛЯ ПОКАРАННЯ РОСІЇ

Гаага – міжнародне місто миру та справедливості, тож не дивно, що саме тут відбувалася міжнародна конференція “Відновлення справедливості для України”. Також досить символічно, що захід провели у приміщенні навпроти будівлі Міжнародного трибуналу щодо колишньої Югославії. Однак дискусія про створення спецтрибуналу стосовно злочину агресії Росії досі триває.

“Дискусія надзвичайно важка. Це єдине питання, в якому немає якогось практичного прогресу, а продовжується дискусія щодо параметрів трибуналу. В усіх інших питаннях ми перейшли вже до практичної фази”, – зазначив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, відповідаючи на запитання журналістів перед початком конференції.

Учасники зібрання проходили на захід коридором із великих фотографій про війну в Україні, на яких добре видно наслідки російської агресії: руйнування міст, життів і миру…

Відкривав конференцію відеозверненням король Нідерландів Віллем-Александр.

Фото: twitter.com/koninklijkhuis
Фото: twitter.com/koninklijkhuis

Він наголосив, що “винні у злочинах проти України та її народу мають бути притягнуті до відповідальності”.

Президент України Володимир Зеленський у відеозверненні до учасників конференції в Гаазі наголосив, що ніхто не має сховатися від справедливості за кремлівськими стінами. Міжнародна спільнота має забезпечити обов’язковість покарання для кожного потенційного агресора.

“Справедливість – це та сама лінія, з якої може початися рух до безпечного миру. Зброя дає фізичний захист, але саме правосуддя повертає відчуття безпеки життю, яке було захищене силою зброї. Правосуддя також повертає відчуття передбачуваності у всі глобальні відносини. Кожен потенційний агресор повинен знати, що на нього чекає, якщо він зруйнує мир. Саме правосуддя може це забезпечити”, – сказав Зеленський.

Президент зазначив, що два дні тому був у Бучі на Київщині, яка стала “символом російського зла для всього світу”. За його словами, досі не вдалося встановити імена всіх цивільних, які були вбиті у місті російськими солдатами – так само і в багатьох інших українських громадах, звільнених від російської окупації.

“Хоча різні міста і села поступово відновлюються, в кожному з них є особливе відчуття, однакове для всіх, – відчуття того, що попереду ще багато роботи. Роботи саме заради встановлення справедливості. Щоб зло нарешті програло і фізично, в реальності, на полі бою, і щоб люди відчули це переконливо в своїх серцях. Щоб кожен, хто прийде до влади в Росії після Путіна, знав, що справедливість сильніша за кремлівські стіни. Тільки наша спільна робота може це забезпечити”, – наголосив Зеленський.

На цьому тлі він підкреслив, що діяльність Міжнародного кримінального суду, який видав ордер на арешт Путіна і працює над відновленням повної справедливості, є “важливою для всього світу”. Також український лідер вказав на важливість триваючої роботи зі створення “конкретних систематичних інструментів для компенсації збитків, завданих цією війною”. “Разом з багатьма країнами та лідерами ми співпрацюємо над конфіскацією російських активів та прибутків від них. Все це має працювати на користь людей, яких Путін намагався знищити цією війною”, – додав він.

Під час відкриття конференції міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба також наголосив, що після скоєних російськими військами звірств у Бучі та інших українських населених пунктах Європа ніколи не буде такою, як раніше, а світ почуватиметься в безпеці лише після покарання Росії за усі скоєні в Україні злочини.

“Два роки тому, в ці перші квітневі дні, вся Європа та світ здригнулися від шоку. Неймовірні російські звірства, виявлені в Бучі та інших містах Київської області, струсонули моральні підвалини нашого континенту. Фотографії мертвих людей зі зв'язаними за спиною руками, які лежали на вулицях і були сховані в колодязях, купи трупів жінок, які ґвалтівники намагалися спалити, мертвих і зґвалтованих дітей – видовище цього жахіття викликало найстрашніші спогади ХХ століття”, – зазначив Кулеба на початку свого виступу.

За словами міністра, це була перша та єдина ніч за два роки війни, коли він буквально не міг заснути до ранку: “Я думав про тих людей. Як вони страждали. Як росіяни почувалися безкарними, ґвалтуючи, вбиваючи, розстрілюючи та спалюючи своїх жертв”.

На переконання Кулеби, “тоді всі ми, європейці, та всі нормальні люди в усьому світі, подивилися в очі абсолютному злу”.

“Європа після Бучі вже ніколи не буде такою, як раніше. І під “Бучею” я маю на увазі, звісно, не лише жертв у цьому місті, але й усіх тих безневинних українців, які були по-звірячому вбиті в Ірпені, Бородянці, Ізюмі, Маріуполі й інших містах і селищах по всій Україні. Ми матимемо право називати себе європейцями лише тоді, коли справедливість стосовно них і їхніх родин буде відновлена”, – наголосив глава українського МЗС.

Він запевнив, що “світ почуватиметься в безпеці лише тоді, коли Росія понесе відповідальність за скоєне”.

При цьому Кулеба підкреслив, що українці вимагають справедливості вже зараз, а не у віддаленому майбутньому: “Вони не хочуть чути, що справедливість буде відновлена. Вони хочуть бачити її вже здійсненою. Не тільки на полі бою, але й у залах суду та в реальних рішеннях”.

Міністерка закордонних справ Нідерландів Ганке Брюїнс Слот наголосила, що жахливі злочини Росії в Україні не можуть залишитися непокараними.

Своєю чергою єврокомісар із питань юстиції Дідьє Рейндерс заявив, що зараз, на його думку, є два реальні варіанти, за якими може бути створений спецтрибунал щодо злочину агресії РФ проти України.

“Зараз ми маємо Міжнародний центр із переслідування за злочин агресії, тому можемо не тільки збирати і зберігати докази, але й готувати файл для трибуналу. Нині існують два варіанти для створення такого трибуналу: багатостороння угода або двостороння угода між Радою Європи та Україною. Можливо, відповідне рішення буде ухвалене наступного місяця. Я сподіваюся, що цього року ми матимемо це рішення”, – відповів він на запитання українських журналістів на полях міжнародної конференції в Гаазі.

Слід зазначити, що ці два варіанти наразі обговорюють, але й інші не зняті з порядку денного.

Під час конференції й у фінальній Політичній декларації було підтримано створення Спецтрибуналу, діяльність Ключової групи (Core Group) і роботу Міжнародного центру з переслідування за злочин агресії проти України (ICPA).

Рейндерс зазначив, що у разі ухвалення всіх необхідних рішень наступним головним питанням буде імунітет лідерів Росії, т.зв. “трійки”.

“Це наш наступний крок. Так само, як і щодо питання компенсацій за завдану шкоду, ми старанно працюємо крок за кроком і вже багато чого досягли. Я хочу відзначити один момент: ми все це робимо під час війни. Це вперше в історії, коли така робота триває під час війни. Є приклади такої роботи в минулому, але це відбувалося після війни. Як-от Нюрнберг, який створили після Другої світової війни. Росія й досі в Україні, тож ми маємо усвідомлювати, що все, що ми робимо зараз, відбувається під час війни. Це можливо завдяки фантастичній роботі багатьох залучених сторін, і ми будемо крок за кроком іти до самого кінця”, – сказав Рейндерс.

18 ЗАЯВ ЗА ПЕРШУ ГОДИНУ РОБОТИ РЕЄСТРУ ЗБИТКІВ

Важливою частиною міжнародної конференції в Гаазі стало офіційне відкриття Реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України.

“Оголошую, що Реєстр збитків для України офіційно відкритий”, – заявив його виконавчий директор Маркіян Ключковський.

Реєстр почав приймати заяви на компенсацію збитків постраждалим від збройної агресії РФ. Поки що йдеться про одну категорію заявників, а саме пошкодження або знищення житлового майна. Загалом Реєстр налічуватиме понад 40 категорій, включаючи тілесні ушкодження, тортури та сексуальне насильство, примусову депортацію, втрату майна й іншу економічну шкоду, а також шкоду, завдану історичній і культурній спадщині та довкіллю.

“Сьогодні ми робимо величезний крок до відновлення справедливості та відшкодування збитків, завданих Україні й українцям війною. Відтепер Реєстр збитків для України перетворюється із концептуальної ідеї на практичний інструмент. Це не просто база даних – через систематичне документування кожного випадку ми закладаємо основу для процесу, який дасть змогу світові побачити масштаби збитків, завданих Україні, та забезпечить справедливе відшкодування для кожного постраждалого”, – сказав виконавчий директор Реєстру Маркіян Ключковський.

“Подання до Міжнародного Реєстру збитків перших реальних заяв від постраждалих – це ознака втілення в реальне життя запропонованої концепції компенсаційного механізму, який включає в себе Реєстр збитків. І це перший практичний крок до компенсації збитків і відновлення справедливості”, – зазначила заступниця керівника Офісу Президента України Ірина Мудра.

Варто зазначити, що за першу годину функціонування Міжнародного Реєстру збитків від агресії Російської Федерації заяви на компенсацію подали 18 українців.

“Всього за годину після запуску Реєстр (збитків від агресії РФ, – ред.) уже отримав заяви на компенсацію від перших 18 українців”, – написав Кулеба, виклавши фото з нового офісу Реєстру в Гаазі разом із нещодавно призначеною на посаду заступниці керівника Офісу Президента України Іриною Мудрою, яка багато зробила для створення Реєстру.

Вже на підсумковій пресконференції генпрокурор України Андрій Костін назвав символічним запуск подачі заяв до Реєстру збитків саме 2 квітня.

“Сьогодні запуск Реєстру збитків для перших заяв став іще однією віхою у забезпеченні повної та всебічної відповідальності держави-агресора. Чому саме сьогодні, 2 квітня? Тому що це дуже символічно… Два роки тому в Бучі, Ірпені, Бородянці ми всі побачили справжнє обличчя так званого “русского мира” убивств, тортур і знищення”, – сказав він.

Костін також наголосив, що за трохи більше ніж місяць окупації Київщини агресор вчинив практично всі види воєнних злочинів: убивства, тортури, сексуальне насильство.

“Ви не знайдете жодного воєнного злочину, який не був би скоєний на території Київської області. Пізніше схожі звірства ми виявили у всіх регіонах України, звільнених від ворога у вересні та листопаді 2022 року”, – сказав він.

РОСІЯ МАЄ ЗАПЛАТИТИ ЗА ЗАВДАНІ ЗБИТКИ

Єврокомісар із питань юстиції Дідьє Рейндерс під час підсумкової пресконференції після конференції в Гаазі заявив, що Євросоюз працює над використанням заморожених російських активів.

“Ми й далі працюватимемо над питанням фінансування репарацій, тому що важливо, щоб Росія заплатила за відшкодування збитків. І ми працюємо над цим в усіх наших дискусіях щодо російських активів, приватних чи державних. У Європі є 37 млрд приватних активів, а також понад 200-208 мільярдів державних активів”, – сказав він.

Окремо Рейндерс висловив сподівання на “швидке ухвалення нещодавніх пропозицій щодо використання надходжень від заморожених активів РФ” для потреб України у боротьбі з російським агресором. За його оцінкою, ці надходження можуть становити близько 2-3 млрд євро за рік.

Єврокомісар наголосив, що із запуском подання заяв до Реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України, “українські громадяни, які зазнали порушення прав людини або виявилися жертвами серйозних порушень міжнародного гуманітарного права, ще на крок наблизилися до репарацій”.

“І цей Реєстр є першим кроком, тепер нам слід рухатися до Комісії з питань відшкодування збитків, на підтримку якої сьогодні висловилися багато учасників”, – сказав він.

Своєю чергою міністерка закордонних справ Нідерландів Ганке Брюїнс Слот заявила, що Нідерланди виділяють 10 мільйонів євро на підтримку України у розслідуванні воєнних злочинів.

“Цього року Нідерланди надають 10 мільйонів євро на підтримку розслідування та прокуратури України. Безкарність процвітає через мовчання. Сьогодні ми висловились. Ми сказали це єдиним, зрозумілим і гучним голосом. Ми не визнаємо безкарності. Ані в Україні, ані деінде”, – сказала вона на підсумковій пресконференції.

Варто зазначити, що на конференції “Відновлення справедливості для України” в Гаазі 44 держави у спеціальній декларації підтримали створення спецтрибуналу щодо злочинів Росії.

“Ми заявляємо про наше рішуче засудження всіх міжнародних злочинів, скоєних з боку РФ проти України; ці акти, включаючи спробу незаконної анексії регіонів України, є кричущими порушеннями Статуту ООН, є порушенням міжнародного права, що тягне за собою державну відповідальність РФ, загрожують міжнародному миру й безпеці, ставлять під сумнів повагу до міжнародного порядку, заснованого на правилах, і підривають демократичні цінності”, – йдеться у декларації.

Країни висловилися за посилення спільних зусиль для забезпечення належного розслідування російських злочинів, скоєних у війні проти України, та за понесення Росією відповідальності за усі порушення міжнародного права.

Також країни підтримують ініціативи щодо використання заморожених активів РФ на користь України і привітали пропозицію Нідерландів розмістити у себе компенсаційний механізм.

Політичну декларацію наразі підписали Албанія, Андорра, Австралія, Австрія, Бельгія, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Канада, Хорватія, Кіпр, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Грузія, Німеччина, Греція, Ісландія, Ірландія, Італія, Японія, Латвія, Ліхтенштейн, Литва, Люксембург, Мальта, Молдова, Монако, Чорногорія, Нідерланди, Нова Зеландія, Північна Македонія, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Сан-Марино, Словенія, Іспанія, Швеція, Україна, Британія і США.

Ірина Драбок, Гаага

Фото Ірина Драбок, Укрінформ 

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-