Росія перезаряджає мову

Російський паспорт, як і російська мова, мають вузьке призначення у зовнішній політиці РФ – бути інструментами гібридної війни

У Росії за замовчуванням вважають громадян України та Білорусі «носіями російської мови» (НРМ або НРЯ російською мовою) і на цій підставі готові закріплювати цей статус в юридичному порядку, що є сходинкою до здобуття російського громадянства. Така «щедрість» з боку Росії зазвичай була пов'язана з агресивними намірами.

12 липня цього року на офіційному сайті президента РФ було опубліковано статтю його авторства «Про історичну єдність росіян і українців». У ній Путін оголосив росіян, українців і білорусів одним народом, якому слід бути разом. Як заявляв минулого року Сурков, колишній кремлівський «куратор» Донбасу, до братерства краще за все примушувати силою. Отже, статтю Путіна у Росії було включено в перелік обов’язкових тем для занять з військовослужбовцями з військово-політичної підготовки.

Для виправдання агресії або своєї військової присутності Росія вже неодноразово використовувала масову роздачу паспортів.

«З роздачею паспортів у мирних цілях у нас якось не склалося: результати розрекламованої програми переселення співвітчизників уяви не вражають, та й ноу-хау з паспортизацією іноземних знаменитостей належного геополітичного ефекту не справило… Зате досвід використання російських паспортів у військово-політичних інтересах виявився набагато ефективнішим», — писав журналіст Дмитро Камишев для російського видання «Ведомости».

Для початку, згадує Камишев, ще в середині 1990-х, Москва потренувалася на Придністров'ї, де роздача паспортів мала на меті заморожування конфлікту. В Абхазії й Південній Осетії роздача російських паспортів врешті обернулася військовою агресією проти Грузії. У серпні 2008 року тодішній очільник МЗС України Володимир Огризко заявив, що генеральне консульство РФ у Сімферополі видає російські паспорти українським громадянам у Криму, тоді як подвійне громадянство в Україні заборонене. Мустафа Джемілєв пропонував тоді закрити російські консульства на території півострова, щоб вони не видавали кримчанам російських паспортів і не створювали привід для анексії АРК за південно-осетинським сценарієм.

У 2019 році правом на отримання російського громадянства у спрощеному порядку Путін «ощасливив» жителів ОРДЛО, а потім і тих, хто проживав на цих територіях або в Криму до окупації. Їм не довелось ні отримувати спочатку дозвіл на проживання, ні здавати будь-які іспити – на відміну від не таких щасливих звичайних «співвітчизників», які роками (іноді понад десять років) чекають на громадянство. Указ був підписаний Путіним через три дні після виборів в Україні нового президента. На думку експертів, це було навмисним застосуванням механізму тиску, шантажу й ультиматуму.

«Не виключено, що незабаром пролунає й третій постріл – про зарахування до категорії пільговиків усіх жителів України», – прогнозували «Ведомости» два роки тому.

І от днями сенатор Сергій Цеков і депутат Андрій Козенко («Единая Россия») внесли на розгляд Державної думи РФ законопроєкт про спрощення механізму отримання іноземцями статусу НРЯ – «носія російської мови». Таким чином, щоб можливість його отримати була у всіх російськомовних за їх місцем проживання за межами Росії. Цей статус, нагадаємо, розширює доступ до спрощеного порядку отримання російського громадянства. До цього отримати його могли лише ті іноземці, які тимчасово перебувають або проживають у РФ, подати заяву на його отримання можна було тільки в регіональне управління МВС.

Ще раніше, в березні 2020 року, Путін підписав закон про скасування іспиту для громадян України та Білорусі для отримання статусу НРЯ, визнавши їх носіями російської мови за замовчуванням. Але тоді отримати цей статус можна було тільки на території Росії й за наявності доказів, що громадяни або їхні родичі по прямій лінії постійно проживають чи раніше постійно проживали в Росії, на території СРСР (в межах державного кордону РФ) або Російської імперії. Згідно із запропонованими зараз нововведеннями, не потрібно жодних «формальних підстав». Навіть рідною мовою може бути українська або білоруська.

«Особливе значення отримання статусу НРЯ має для жителів України й Білорусі. Російська, українська і білоруська мови складають єдину східнослов'янську мовну групу… завдяки чому ті, хто володіє українською і білоруською мовами, як правило, знають і російську. Можливість для громадян України отримати статус НРЯ за бажанням, без наявності будь-яких формальних підстав, в умовах антиросійської політики в цій країні набуває особливої актуальності», – йдеться в пояснювальній записці до законопроєкту.

Ще чотири роки тому російські демографи критикували політику своєї держави щодо надання громадянства. Мовляв, така «роздача слонів», яка робиться без оцінки ресурсів і прорахунку наслідків, відкриває двері до російського громадянства для невизначеного великого числа осіб, що знецінить його в очах світової спільноти: «Воно стане доступним, як у різних бананових і кокосових республіках».

Схоже, непокоїлись вони дарма. Бо у тих випадках, коли військово-політичні інтереси не зачіпаються, отримати російське громадянство досі вкрай складно. Росія проявляє свою «щедрість» лише тоді, коли прагне завоювати.

Щодо звичайних випадків, як повідомляє «Независимая газета», у російських регіонах місцева влада ускладнила процедуру видачі статусу НРЯ. Наприклад, крім співбесіди, впроваджено екзаменаційні квитки. Претендентам на НРЯ потрібно показати не тільки комунікативні навички, а й знання історії, права або географії. При цьому комісії, в яких головними є співробітники МВС, відмовляють навіть випускникам російських шкіл і вузів. Видання наводить конкретний приклад з Калузької області, де за липень відповідну комісію пройшли 23 особи, з них 22 отримали відмову у визнанні НРЯ, хоча серед них були люди, які іншої мови, крім російської, й не знають. У тому числі – студенти й випускники російських вишів. Одного з них, наприклад, «завалили» питаннями про три періоди царювання династії Романових.

Російське видання вважає, що справа в корупції. Але корупція не стала на заваді масовій паспортизації жителів окупованих територій. Тому винна в цьому не корупція: просто російський паспорт, як і російська мова, мають вузьке призначення у зовнішній політиці – бути інструментами гібридної війни.

Може здатися, що Росія тільки «пропонує», а брати чи не брати статуси й паспорти – це особистий вибір. Втім, небезпеку приховує саме по собі юридичне закріплення українців та інших національностей як НРЯ, що потерпають під гнітом антиросійської політики.

Адже в будь-який момент Кремль може використати це як привід для чергового «визвольного походу». Всім іншим країнам можна також насторожитись.

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки