Лукашенко погрожує відкрити «український фронт». Що це означає?
Останні дії самопроголошеного президента Білорусі роблять його фактором військової небезпеки
Лукашенко зробив агресивну заяву, яку можна вважати проголошенням офіційного військового союзу двох диктатур проти України. Під час наради з силовиками в понеділок, 27 вересня, самопроголошений президент Білорусі анонсував відкриття «нового фронту» – з Україною. Він заявив, що Білорусь разом із Росією мають «вжити якихось дій» у відповідь на «розміщення баз США на території України». Ця агресивна заява є цілком безпідставною, оскільки жодних військових баз країн-членів НАТО на українській території поки немає. А тим більше, Україна не давала будь-яких приводів для білорусів, аби робити подібні випади.
На відміну від попередніх звичайних «жахалок», які Лукашенко полюбляє вживати у своїх промовах, остання була скоординована з Москвою. Кремлівський прессекретар Дмітрій Пєсков пізніше підтвердив, що тема потенційного розширення НАТО на територію України неодноразово обговорювалася між Путіним та Лукашенком, а для Москви таке розширення означатиме «перетин червоної лінії». І що Росія та Білорусь дійсно вживатимуть заходів для «забезпечення безпеки двох держав».
«...Найсумніше – це Україна. У нас відкривається новий, по-старому кажучи, фронт. Мало того, що туди побігли наші втікачі, – там створюються навчально-тренувальні табори у все більшій кількості, де навчають роботі по Білорусі, як кажуть спецслужби... Особливу увагу – українській ділянці [кордону] – що ми там будемо робити? ... Бази США створюють в Україні. Ясно, що ми маємо на це реагувати. Ми з президентом Росії проводили і проводимо консультації з цього питання й домовилися, що там треба вживати якихось заходів. В іншому випадку ми завтра матимемо прямо на кордоні Білорусі та Росії неприйнятну для нас ситуацію, аж до розміщення ракет відповідної дальності. Ми на це не підписувались і допустити цього не можемо», – заявив Олександр Лукашенко.
Деякі білоруські експерти не схильні сприймати буквально агресивну заяву Лукашенка, пояснюючи її суто політичними мотивами. Так, білоруський політичний аналітик Петро Кузнєцов бачить у цьому лише підвищення ставок у торгах із Заходом і вихід на новий рівень шантажу. На його думку, Лукашенку це потрібно для повернення до політики гойдалок між Сходом і Заходом та посилення позицій у протистоянні з Росією, яка наполягає на транзиті влади за її сценарієм.
«Тепер Лукашенко погрожує нарощуванням військової присутності на кордоні все з тією ж метою – змусити Захід говорити з ним. Мінськ піднімає ставки», – констатує експерт у своєму Telegram-каналі.
«Серйозну зміну в зовнішній політиці Білорусі» бачить у цій заяві білоруський політолог Валерій Карбалевич.
«Досі офіційний Мінськ зберігав нейтралітет у російсько-українському конфлікті. Тепер же Лукашенко заявив, що вони з Путіним обговорювали, як разом боротися з Україною. Фактично формується військово-політичний союз Білорусі та Росії проти України. Ні про який нейтралітет уже не йдеться», – сказав експерт у коментарі російському виданню «Независимая газета».
Робиться це для того, щоб, по-перше, отримати російське сучасне озброєння під приводом ворожого оточення. По-друге, це поступка Путіну, вважає політолог. «Посилення російської військової присутності, переорієнтація білоруських експортних потоків на російські порти й поворот проти України – ціна, яку Лукашенко готовий платити за допомогу Москви», – вважає Карбалевич.
У той же час білоруський військовий експерт Єгор Лебедок вважає, що Росія прагнутиме розмістити на білорусько-українському кордоні свої комплекси ППО для запобігання політичним маневрам Лукашенка з Україною. Після чого стосунки між Україною й Білоруссю вже перестануть лежати суто в політичній площині, а перейдуть і у військову.
«Якщо раніше подібні заяви Лукашенка можна було б вважати блефом або своєрідною загрозою для того, щоб домогтися поступливості України по ряду питань (насамперед, із санкцій), то зараз я б сказав, що мова йде дійсно про переформатування білоруського оборонного простору за участю Росії з урахуванням можливої протидії Україні. Звичайно, при розміщенні російських підрозділів на білорусько-українському кордоні Україні доведеться відповідати – що білоруська пропаганда буде підносити як агресивні дії «американських маріонеток» і використовувати це з метою більшого нарощування страху для обґрунтування утримання влади в Білорусі, а також в інтересах Росії», – вважає Лебедок.
Центр стратегічних комунікацій попросив прокоментувати заяву Лукашенка керівника аналітичного центру Belarus Security Blog Андрія Поротнікова.
«З боку Лукашенка це демонстрація лояльності Кремлю. Він торгується з Росією, щоб заручитися її підтримкою при проведенні транзиту влади за своїм сценарієм. А він хоче не тільки гарантій для себе та свого оточення, він хоче цілком і повністю зберегти в незайманому вигляді вибудувану ним політичну систему», – вважає експерт.
На його думку, Лукашенко вважає, що Москва може гарантувати йому це. Тому він намагається вгадати бажання Кремля й віддати йому що-небудь не дуже потрібне, що не має для нього критично важливого значення. Наприклад, суверенний контроль над кордоном з Україною. Можливо, він вважає, що зможе потім переграти ситуацію й згорнути російську військову присутність, але він може сильно помилятися на цей рахунок. «У цій демонстрації лояльності Лукашенко може зайти дуже далеко, вийшовши за межі тільки вербальних інтервенцій», – сказав Поротніков Центру.
Підсумовуючи, слід зазначити, що Лукашенко затіяв ризиковану політичну гру: виходячи з інтересів збереження власної влади, він демонструє готовність обміняти частину суверенітету Білорусі (яку він сприймає як власне володіння) на політичні гарантії від Москви. Заради цього Лукашенко фактично відмовляється від нейтрального статусу в російсько-українському конфлікті, однозначно займаючи російську сторону й анонсуючи перетворення Білорусі на агресивний плацдарм наступу на Україну.
Що, в разі переходу від слів до дій, загрожує серйозною ескалацією в Європі. Це робить самопроголошеного президента Білорусі не лише політичним ізгоєм, але й фактором військової небезпеки.
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
Перше фото: president.gov.by