З 1 квітня стартує призов у армію

На військову службу до лав ЗСУ призиватимуться “придатні за станом здоров'я до військової служби громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 20 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу”

Термін служби в армії, згідно з законом «Про військовий обов’язок і військову службу» для юнаків, які не мають вищої освіти, становить 18 місяців, для тих, хто має ступінь спеціаліста або магістра - 12 місяців.

Попри підвищення призовного віку до 20 років, юнаки 18-19 років мають можливість за бажанням пройти службу в армії на контрактній основі.

Призовна кампанія у разі необхідності протягом року може бути продовжена на підставі указу Президента. Крім того, чинне законодавство дозволяє главі держави оголосити позачергові і додаткові призови строковиків.

У разі, якщо громадянин отримав повістку з військкомату, він зобов’язаний прибути до призовної дільниці в термін, вказаний у повістці. Неотримання повістки з будь-яких причин не є підставою для ігнорування призову, отже після оголошення про початок нового призову в армію, військовозобов’язаним громадянам дається 10 днів на явку у військовий комісаріат.

Поважними причинами неявки до військкомату можуть вважатися тільки форс-мажорні ситуації, серед яких: смерть близького родича (батьків, дружини, дитини, рідних брата, сестри, дідуся, бабусі), стихійне лихо, хвороба призовника.

Законодавством України також передбачено досить великий перелік громадян, які можуть отримати відстрочку або взагалі не підлягають військовому призову. “Відстрочка від призову на строкову військову службу надається призовникам за рішенням районної (міської) призовної комісії відповідно до цього Закону за сімейними обставинами, станом здоров'я, для здобуття освіти та продовження професійної діяльності”, - йдеться в законі «Про військовий обов’язок і військову службу». Наприклад, якщо призовник має дитину до 3 років або двох і більше дітей, студенти денних відділень ПТУ, ВНЗ і духовних семінарій, призовники, які є єдиними годувальниками в сім'ї, священнослужителі та ін.

У законі також перераховані категорії громадян, які мають повне звільнення від служби в армії. Серед них - ті, хто визнані за станом здоров’я непридатними до військової служби, хто досяг 27-річного віку на день відправлення на строкову службу, засуджені за вчинення злочину до позбавлення волі, обмеження волі, в тому числі зі звільненням від відбування покарання та ін.

Варто зазначити, що в українському законодавстві передбачені адміністративна і кримінальна відповідальності за порушення норм, які стосуються військової служби.

Так, за неявку у військкомат, згідно зі статтею 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачено штраф від 85 до 119 гривень за перше порушення та 170-255 гривень — за повторне порушення. Кримінальна відповідальність за ухилення від призову на строкову військову службу може настати за статтею 335 ККУ і передбачає обмеження волі до трьох років.

Як повідомили Укрінформу в Міноборони, 2018 року підлягало призову 15 тис. 190 осіб. З них до Збройних сил були направлені 8 тис. 990 осіб, до Держспецслужби транспорту – 1 тис., до Нацгвардії – 4 тис., до Держприкордонслужби – 1 тис. 200 осіб.

Читайте також: Україна має розвивати соціальне волонтерство як у США - Фріз

Про кількість призовників, які проходитимуть службу в ЗСУ у 2019-2020 рр. в Генштабі Міноборони повідомлять вже наступного тижня.

Указ № 22/2019 “Про звільнення в запас військовослужбовців строкової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України на строкову військову службу у 2019 році” Президент України Петро Порошенко підписав 30 січня 2019 року.