За час «перемир’я» загинули 38 українських бійців, 115 поранені – Україна в ОБСЄ

Після початку дії оновленого режиму припинення вогню у липні 2020 року внаслідок обстрілів з боку російських окупаційних військ загинули 38 українських бійців, ще 115 отримали поранення.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це заявив Постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Євгеній Цимбалюк під час онлайн-засідання Постійної ради ОБСЄ.

"Атаки Росії продовжують забирати життя українських військовослужбовців та руйнувати цивільну інфраструктуру, погіршуючи і без того важке становище цивільного населення. З часу останнього зобов'язання про припинення вогню у липні 2020 року і по минулу неділю загинули 37 українських військових, ще 115 поранено. Сьогодні поблизу Новотошківського у результаті снайперського вогню російських збройних формувань загинув ще один український військовий", - повідомив Цимбалюк.

Читайте також: Україна розповіла в ОБСЄ про кількість російських військ на кордоні та в Криму

Український посол також вказав на те, що минулого тижня СММ підтвердила: мінометний обстріл житлового району міста Мар'їнка Донецької області 20 травня був здійснений зі східного напрямку – там, де знаходяться російські окупаційні війська. Крім того, 24 травня російські збройні формування обстріляли з протитанкового ракетного комплексу село Шуми, "незважаючи на гарантії безпеки, надані раніше для проведення ремонтних робіт".

Очільник місії України при ОБСЄ звернув увагу присутніх іноземних делегацій дані звітів СММ, згідно з якими кількість порушень режиму припинення вогню вже перевищила середньодобові показники 2020 року. При цьому велика частина обстрілів здійснюється із забороненого Мінськими домовленостями озброєння.

Читайте також: Генсекретарка ОБСЄ вважає «Мінськ» і «Норманді» єдиним способом врегулювання на сході України

Як повідомляв Укрінформ, 22 липня у Тристоронній контактній групі будо досягнуто домовленості про додаткові заходи щодо посилення режиму припинення вогню на Донбасі. Перший пункт рішення ТКГ передбачає: “заборона на наступальні і розвідувально-диверсійні дії, а також заборона на використання будь-яких видів літальних апаратів сторін”.

Під “наступальними діями”, як йдеться у домовленості, “слід розуміти будь-які спроби змінити позиційне розміщення військ, яке склалося на момент прийняття даної заяви, включаючи додаткове інженерне обладнання позицій, і/або будь-яке просування або переміщення озброєних осіб у бік противника, в тому числі з метою проведення розвідувальних або диверсійних дій”.

Читайте також: НАТО з 2008 року не зробило жодного кроку до надання Україні ПДЧ — Кулеба

Другий пункт домовленості передбачає “заборону на застосування вогню, включаючи снайперський” та “заборону на розміщення важкого озброєння в населених пунктах та їх околицях, в першу чергу на об’єктах цивільної інфраструктури, включаючи школи, дитячі садки, лікарні та приміщення, відкриті для громадськості”.