«Катування, про які говорити страшно»: правозахисниця повідомила про 30 жінок-заручниць ОРДЛО

В окупованих районах Донецької та Луганської областей незаконні збройні формування утримують 30 жінок за звинуваченнями у "шпигунстві": їх катують, і не всі з них мають можливість підтримувати зв'язок із родичами.

Як передає Укрінформ, про це розповіла представниця Медійної ініціативи за права людини Тетяна Катриченко в ефірі Громадського радіо.

Як зазначається, команда правозахисного інформаційного проєкту "Жіноче обличчя заручників Донбасу" Медійної ініціативи за права людини відстежує історії жінок, які були у полоні бойовиків чи перебувають там зараз. І якщо ще навесні правозахисникам і журналістам було відомо про 15 жінок-заручниць, то нині на окупованій території щонайменше 30 жінок у полоні бойовиків. За весь час бойових дій з 2014 року в руках бойовиків, за даними Медійної ініціативи за права людини, побувало 276 жінок.

"Ми можемо говорити, що переважну більшість жінок зараз утримують у Донецькому СІЗО чи жіночій колонії № 127 у м. Сніжне. Серед — них жінки, які були затримані ще у 2016-2017 роках, а також ті, хто затриманий нещодавно. Переважну більшість звинувачують у так званій державній зраді, якщо йдеться про Луганськ, або "шпигунстві", або навіть "терористичній діяльності". Більшість цих жінок затримано за проукраїнську позицію", — розповіла Катриченко.

Наприклад, правозахисникам відома історія Марини Юрчак, яку тримають у колонії у Сніжному. Вона жила в Донецьку та писала повідомлення у Твітері про те, що довкола відбувається. За це була затримана. "Ніхто не звик, що за повідомлення у Твітері можуть затримати, жахливо катувати та утримувати в місцях несвободи”, — зазначила Катриченко.

Вона також додала, що жінок, яких було затримано за "шпигунство", страшенно катували, і більшість з них були в "Ізоляції": "Ті жінки, які вийшли у 2019 році, розповідають про ці жахливі катування, про які в ефірі говорити страшно".

За словами правозахисниці, такі статті — "політичні", тому жінок "засуджують" на 10 років і більше.

"Щодо спілкування з родичами — якщо родичі живуть на окупованій території та їхня рідна людина вже "засуджена", то у них є можливість офіційних побачень на три дні. Є можливість говорити через зв'язок місцевого оператора. Але якщо родичі перебувають на підконтрольній українській владі території, то подзвонити дуже складно — працівники колоній не дозволяють дзвонити, використовуючи зв'язок українських операторів", — розповіла представниця Медійної ініціативи за права людини.

За даними Катриченко, прізвища 30 жінок є в "обмінних списках". Однак правозахисники не виключають, що є багато інших утримуваних, які з різних причин до цих списків не потрапили. "На це є кілька причин. Наприклад, одна жінка була затримана також за "шпигунство", але дали їй лише два роки. Її не подавали в списки, тому що скоро підійде її термін на звільнення. Або є такі жінки, родичі яких не хотіли б подавати їх в список. На щастя, їх подають в список ті колишні бранки, що сиділи з ними поруч", — пояснила вона.

Як повідомляв Укрінформ, Україна не може потрапити на тимчасово непідконтрольну територію для пошуків зниклих безвісти й заручників, поки міжнародні організації не отримають повний допуск до всіх утримуваних осіб.

За даними уповноваженої Верховної Ради з прав людини Людмили Денісової, станом на вересень 2021 року в ув'язненні на тимчасово окупованій території Донецької і Луганської областей перебували 296 українців.