Віталій Винниченко, начальник 3-го управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях

Луганщина сьогодні живе буденним життям: ходить по супермаркетах, відвідує концерти, відпочиває в парках і «на природі». А якщо й стикається з певними обмеженнями, то не через війну, а через коронавірус. Як таке вдається при нашій відкритості? Очевидно, тут є кому стримувати ворожі наміри. Розповісти кореспондентові Укрінформу про деякі деталі діяльності свого підрозділу погодився начальник 3-го управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях Віталій Винниченко.

ЛУГАНСЬКІ ОСОБЛИВОСТІ ТАЄМНОЇ ВІЙНИ

- Віталію Володимировичу, припускаю, у прифронтовій області серед підрозділів СБУ найбільше навантаження лежить на контррозвідці. Вона протистоїть підступному й потужному ворогу – спецслужбам РФ. Наскільки відчутною є для вас його активність?

- Ворог, як і раніше, намагається вести активну розвідувально-підривну діяльність на шкоду Україні. Контррозвідка фіксує розвідспрямування як із боку псевдоспецслужб так званої «ЛНР», які діють під кураторством РФ, так і безпосередньо з боку російських розвідувальних органів. Ворог веде активну вербувальну роботу серед населення, зокрема й на контрольованій українською владою території.

- Чи змінилися, у порівнянні з початком війни, методи його роботи?

- Звичайно. У період ведення активних бойових дій противник був найбільше зосереджений на пошуку каналів отримання інформації військового характеру. Зараз, коли акценти у гібридній війні проти України змістилися у бік розхитування суспільно-політичної ситуації, розвідувальні інтереси ворога стають ширшими. Окрім військової сфери, вони спрямовуються на вивчення роботи органів влади, правоохоронних органів, ключових економічних та інфраструктурних об’єктів, політичних процесів тощо. Неприятеля цікавить інсайдерська інформація щодо цих сфер, персональна інформація про тих, хто там працює.

У 2014-2015 роках основними об’єктами вербовки для спецслужб противника були пересічні мешканці, які відвідували окуповані території. Серед них здійснювався пошук осіб, які на ідеологічній основі могли б сприяти агресору, збирати й передавати цікаву для нього інформацію. Наша контррозвідка й сьогодні виявляє десятки спроб вербування громадян при перетині лінії розмежування або українсько-російського кордону.

Однак в останні роки окреслилася ще й інша тенденція. Противник намагається створити позиції впливу в органах влади України. Зафіксовано непоодинокі випадки спроб вербувати українських держслужбовців, які супроводжуються шантажем і погрозами.

- Як обираються об’єкти вербовки?

- За старим принципом слабкої ланки. Зазвичай ворог підбирає об’єкти вербування серед вразливої категорії, зокрема, працівників держустанов, які мають нерухомість чи родичів на тимчасово окупованій території. Представники спецслужб противника зупиняють цих людей при перетині лінії розмежування, залякують... А іноді починають приватну переписку з чиновниками у месенджерах і соцмережах, погрожують, умовляють надіслати їм певну інформацію. Відомий випадок, коли ворожі спецслужби намагалися «обробити» близького родича державного службовця, навіть примусити його шпигувати за членом своєї родини.

Один невірний крок – і людина може назавжди зламати життя і собі, й своїм близьким. У випадку виникнення таких контактів треба негайно повідомити СБУ для своєчасного вжиття заходів реагування.

ЗЛОЧИННА ЦІКАВІСТЬ

- Все ж таки, найбільше ворог, мабуть, зацікавлений в отриманні розвідувальної інформації щодо Збройних Сил України?

- З часом розвідспрямування не послаблюються, а навіть навпаки – посилюються. Супротивник намагається отримати дані щодо сил та засобів ЗСУ, маршрутів пересування бойових одиниць, новітніх видів озброєння тощо. Виявляються непоодинокі спроби вербовки наших військових. Мало того, тепер агресор намагається втягнути у шпигунську діяльність громадян третіх країн. У серпні цього року наша контррозвідка викрила й затримала на гарячому громадянина однієї з країн пострадянського простору, який займався шпигунством на користь російської військової розвідки – колишнього ГРУ.

«Вели» шпигуна більш ніж пів року. Іноземець періодично виїжджав у райони розташування військових об’єктів, вів розвідку та фотозйомку. Задля цього він встановлював особисті контакти з військовими та намагався схиляти їх до державної зради. За свою «роботу» він отримував грошову оплату. Крім того, куратори обіцяли йому згодом посприяти в отриманні російського громадянства. Іноземцю вже оголосили про підозру за ст. 114 КК України (шпигунство). Він перебуває під вартою. Триває досудове розслідування.

Ще один резонансний приклад пов’язаний із припиненням контррозвідкою у Луганській області діяльності агентурної мережі так званого «МДБ ЛНР». Ворожі агенти, також за грошову винагороду, збирали та передавали своїм кураторам розвідувальну інформацію щодо залучених в ООС підрозділів Збройних Сил України. А під час досудового розслідування було встановлено, що члени мережі, окрім іншого, готували терористичний акт у місці дислокації одного з підрозділів ЗСУ. Вони планували отруєння військовослужбовців хімічною речовиною. Слідство у цій справі також іще не завершено.

І ще трохи красномовної статистики щодо роботи контррозвідки Луганського управління. У минулому році затримано п’ятьох учасників російсько-терористичних НЗФ, у 2021 році – дев’ятьох. За цими цифрами стоять конкретні, іноді доволі складні оперативні комбінації щодо виведення бойовиків із тимчасово окупованої території та їх притягнення до кримінальної відповідальності. Торік судові вироки отримали 5 членів НЗФ. Одну особу засуджено за державну зраду. Двох – за незаконне переміщення через кордон продукції військового та подвійного призначення. У 2021 році за лінією контррозвідки маємо вже 4 обвинувальні вироки.

Взагалі, контррозвідувальна діяльність є нашим пріоритетом. Вона багатогранна, і далеко не всі її аспекти наразі можуть оприлюднюватись, хоча реальний внесок контррозвідників у справу відсічі гібридній агресії важко переоцінити.

ПОЗА КОНВЕНЦІЯМИ

- Чи розслідує СБУ воєнні злочини, вчинені окупантами на Луганщині?

- Перш ніж відповісти, варто зазначити, що поняття «воєнний злочин» у Кримінальному кодексі України відсутнє. Є розділ про військові кримінальні правопорушення, а це дещо інше. Утім, деякі статті мають фактичне відношення до воєнних злочинів, і наш слідчий підрозділ розслідує кримінальні провадження за цими статтями. Лише за ст. 437 (планування, підготовка, розв’язання та ведення агресивної війни) та 438 (порушення законів та звичаїв війни) Кримінального кодексу України велося досудове розслідування у близько 70 кримінальних провадженнях. А ще сотні справ стосуються обстрілів, терактів, виявлених фактів використання агресором озброєння, забороненого міжнародними конвенціями, та інших правопорушень, які міжнародними правовими документами віднесені до воєнних злочинів.

Нагадаю, що на підставі Римського статуту Міжнародного кримінального суду до воєнних злочинів відносяться умисні вбивства, вчинені під час військового конфлікту, тортури та нелюдське поводження, незаконне позбавлення волі, умисний напад на цивільне населення, на цивільні об’єкти, застосування озброєння, яке спричиняє надмірні пошкодження та страждання, безглузде та значне за обсягами знищення чи привласнення майна, мобілізація населення окупованої території країною-окупантом у свої збройні сили і багато іншого. Перелік дуже великий. І більшість із цих злочинів вчинено проти України.

- Але якщо Кримінальний кодекс не передбачає відповідальності за воєнні злочини, то яка їм дається правова кваліфікація? Як кваліфікувати обстріл? Чи використання заборонених видів зброї?

- Ми працюємо виключно у межах українського законодавства, своєї компетенції та керуємося тим юридичним інструментарієм, який у нас є. Зазвичай за фактами ворожих обстрілів відкриваються кримінальні провадження за ст. 258 КК України – терористичний акт. Взяти, наприклад, численні обстріли позицій українських військових і прикордонних населених пунктів, які у 2014 році здійснювалися з території РФ. Зрозуміло, що це воєнні злочини, які не можуть залишатися без правового реагування. Усі ми пам’ятаємо назви сіл Дмитрівка, Побєда, Зеленопілля на Луганщині, які стали синонімами трагедії. Агресор застосовував системи залпового вогню «Смерч», «Ураган», ствольну артилерію, яку розміщував у безпосередній близькості від кордону з Україною і гатив по нашій території. Загинуло багато людей, населені пункти знищені вщент. Або – обстріл села Хутір Вольний, вчинений уже в цьому році. Нагадаю, це населений пункт у «сірій зоні», який окупаційні війська у лютому піддали обстрілу. При цьому вони здійснили дистанційне мінування житлового сектору. Загинув літній чоловік, на подвір’ї якого вибухнула осколкова міна.

- Використовувалися заборонені боєприпаси?

- Так. Наші слідчі встановили, що це були протипіхотні міни осколкової натяжної дії ПОМ-2. Вони встановлюються тільки засобами дистанційного мінування. Використання цього озброєння заборонено відповідно до Оттавської конвенції (Конвенція про заборону застосування, накопичення запасів, виробництво і передачу протипіхотних мін та про їх знищення, ухвалена 1997 року). Міни перебувають на озброєнні російської армії та активно використовуються підконтрольними РФ терористичними формуваннями.

БЕЗ СТРОКУ ДАВНОСТІ

- Цей факт не є якимось винятком: заборонене міжнародними правовими актами озброєння і боєприпаси широко використовуються гібридним агресором. У нас є ціла низка кримінальних проваджень, відкритих у зв’язку з цією темою. Так, не є рідкістю російські протипіхотні міни ПМН-2. Наприклад, минулого літа неподалік села Жолобок військові сапери сил ООС виявили заміновану ділянку площею 50 квадратних метрів. Усього знайдено 157 одиниць. Виявлено кілька фактів використання противником вибухового комплексу НВУ-П «Охота». Один із них – поблизу селища Новотошківка. Цей пристрій російського виробництва перебуває на озброєнні Збройних Сил РФ. Він призначений для керування роботою кількох протипіхотних осколкових мін різних типів (ОЗМ-72, МОН-50 та ін., зокрема й стрибаючих осколкових). Принцип його дії унеможливлює надання пораненим медичної допомоги, оскільки міни вибухають по черзі й вражають усіх, хто потрапляє в радіус дії комплексу. Його використання заборонено Оттавською конвенцією.

- Оперативно-слідчі групи СБУ виїжджають на місця обстрілів, терактів, у райони розмінування. Ця робота небезпечна?

- Так, звичайно. Буквально на початку вересня слідча група СБУ була обстріляна окупаційними військами у селі Трьохізбенка. Хлопці виїжджали туди для проведення слідчих дій у зв’язку з ворожим обстрілом, який стався напередодні. Були пошкоджені та зруйновані військові й цивільні об’єкти, житлові будинки. Слідчі якраз опитували мешканців постраждалих будинків, коли з боку тимчасово окупованої території знов почався мінометний обстріл. Він тривав близько 10 хвилин, але був дуже інтенсивним. Слідчі вжили заходів безпеки, ніхто, на щастя, не постраждав.

- А як бути з тим, що особи, які вчинили воєнні злочини, переховуються на окупованій території? Чи є перспектива притягнути їх колись до кримінальної відповідальності?

- Справді, й фігуранти, і свідки злочинів нерідко перебувають на ТОТ або на території країни-агресора. Це робить розслідування таких справ особливо складним і специфічним. Оперативні підрозділи встановлюють осіб, причетних до вчинення злочинів, їхні контактні дані, вивчають роль кожного у незаконній діяльності, коло осіб, з якими спілкується правопорушник, місце перебування особи під час вчинення злочину та іншу інформацію. Далі напрацьовані матеріали вивчає орган досудового розслідування, особі виноситься обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення. Потім матеріали передаються у суд. Якщо до правопорушника застосовується процедура заочного засудження, виконання вироку здійснюється після його затримання. Це справді може бути не скоро. Однак, з іншого боку, після Другої світової війни пошук воєнних злочинців тривав кілька десятиліть. Їх знаходили по всьому світу навіть у 1980-ті роки й пізніше. І вони відповідали перед законом.

До речі, у травні цього року відбулася важлива подія. Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає імплементацію норм міжнародного кримінального та гуманітарного права щодо кримінально-правового переслідування за злочини проти людяності та воєнні злочини. Це означає, що норми Кримінального кодексу України мають бути узгоджені з міжнародним кримінальним правом. До речі, в ньому воєнні злочини не мають строку давності. Законодавча новація, безумовно, допоможе нашим оперативникам і слідчим у документуванні та розслідуванні воєнних злочинів, вчинених гібридним агресором на території Луганщини. А людям, які постраждали від воєнних злочинів, вона дасть надію на те, що злочинці врешті-решт опиняться на лаві підсудних. Покарання буде невідворотним.

- Правопорушники, яких СБУ оголошує у розшук, часто опиняються на лаві підсудних?

- За два роки наші співробітники розшукали і затримали дванадцятьох таких правопорушників. Переважно це бойовики російсько-терористичних НЗФ, їхні поплічники, організатори та активні учасники антиукраїнського «референдуму» 2014 року. Більшість із них уже засуджено до різних термінів позбавлення волі.

Найбільш резонансний випадок: мешканець Ровеньок із березня 2020 року перебував у розшуку як бойовик проросійських НЗФ, а за чотири місяці ми затримали його у Сєверодонецьку. Він намагався вчинити диверсійний акт на хімічному об’єднанні «Азот», підірвавши ємності з аміаком. Встановлено, що діями диверсанта керував куратор з ФСБ РФ. Зловмисника засуджено до 10 років позбавлення волі.

«ЗА ЩО БОРОЛИСЯ…»

- Чи відстежує СБУ ситуацію на окупованій території? Як коротко її можна схарактеризувати?

- Якщо зовсім коротко, то її можна визначити як стагнацію та імітацію в усіх сферах життя. Сьогодні ситуацію на ТОТ характеризує занепад економіки, значне падіння рівня життя, обмеження прав і свобод громадян. Тимчасово окупована територія повністю залежить від російського фінансування, оскільки більшість продукції захоплених проросійськими бойовиками підприємств не є рентабельною, легально продавати її можливо лише через якісь фірми-прокладки, за низькою ціною. Результат – жалюгідні зарплати, заборгованість перед працівниками, повна економічна неспроможність без фінансових ін’єкцій РФ.

Громадянське суспільство, демократичні інститути на ТОТ відсутні, як і будь-яка опозиція «владі». Імітація громадського життя здійснюється під жорстким контролем російських кураторів, які чинять прямий вплив на керівництво «ЛНР». Політичні партії також відсутні. Публічну діяльність проводять усього два провладних «громадських рухи». Інші організації піддаються утискам. Мета – недопущення жодної опозиційної діяльності.

Разом із тим у вересні цього року окупанти провели велику кампанію із залучення мешканців тимчасово окупованої території до голосування на виборах до Держдуми РФ. За наявною інформацією, Кремль планував отримати в ОРДЛО понад пів мільйона голосів, а реально вдалося забезпечити «явку» близько 200 тисяч «виборців». Показово, що після завершення голосування масова паспортизація мешканців ОРДЛО була згорнута росіянами.

Незаконні дії організаторів кампанії документуються у межах раніше відкритих кримінальних проваджень; матеріали буде передано до відповідних міжнародних інстанцій.

- Чому люди не протестують?

- Протестують. Протягом усього періоду окупації на території ОРЛО спостерігається перманентна протестна активність населення. Це пов’язано із суттєвим погіршенням життєвого рівня та розчаруванням у доктрині «русского мира». Цього року кілька місяців тривав страйк на Алчевському меткомбінаті. «Господарювання» окупантів довело одне з найбільш модернізованих підприємств Європи до повного занепаду. Ще гірша ситуація на інших промислових об’єктах. Минулого року масово страйкували шахтарі. Однак атмосфера тотального страху перед покаранням, військовий режим і випадки силового придушення мітингів поки що здатні обмежувати страйкові рухи.

Так звані «правоохоронні органи» мають дуже широкі повноваження для запобігання загрозам існуванню окупаційного режиму. Поняття прав і свобод людини існують лише на папері. Утім, наявна інформація свідчить і про погіршення умов проходження «військової служби» в «ЛНР», де простежується зниження фінансування, зменшення штату підрозділів т.зв. «2 армійського корпусу», небажання продовжувати «контракти» з боку їх учасників.

ЕПОХА ЗМІН

- Під час обговорення реформи СБУ було багато сказано про те, що робота спецслужби не повинна поширюватись на економічну сферу. Ви згодні з цією думкою? Чи має СБУ нагальні завдання у сфері економіки Луганської області?

- Це комплексне питання, яке варто розглядати якраз у контексті російської гібридної агресії. Ця агресія існує не лише у військовій, а й у політичній, економічній, інформаційній та кіберсферах. Справді, після реформування Служба зосередиться на контррозвідці, боротьбі з тероризмом та кіберзагрозами, захисті державної таємниці, державного суверенітету та територіальної цілісності України. У новій структурі СБУ не буде підрозділів для боротьби з економічними злочинами у їх нинішньому вигляді.

Однак у сфері нашої компетенції залишиться контррозвідувальний та антитерористичний захист об’єктів критичної інфраструктури. Це практика багатьох європейських спецслужб. Мається на увазі не лише готовність таких об’єктів до кібератак, а й локалізація інших загроз – терористичних, розвідувальних тощо. Для прифронтової Луганщини це зі зрозумілих причин є дуже актуальним питанням. Важливим для нас напрямом є також протидія фінансуванню окупаційної адміністрації РФ на тимчасово окупованій території Луганської області.

За останні роки слідчий підрозділ Луганського управління СБУ розпочав 85 кримінальних проваджень за статтями 110-2 (фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж територій або державного кордону України) та 258-5 (фінансування тероризму). Викрито канал фінансування так званої «ЛНР» урядом РФ через окуповану Росією частину території Цхінвальського району Грузії – так звану «республіку Південна Осетія», – на суму 30 млрд руб. на рік. Десятьом фігурантам проваджень повідомлено про підозру, а трьом громадянам РФ – «кураторам» окупаційної адміністрації – заборонено в’їзд на територію України.

Крім того, з початку цього року встановлено понад 30 російських підприємств – контрагентів захоплених окупантами підприємств ОРЛО. Через них продукція потрапляла на ринки РФ та третіх країн. Механізми її легалізації задокументовано. Вирішується питання про застосування щодо цих підприємств обмежувальних санкцій через Раду національної безпеки та оборони.

Наразі підрозділ контррозвідувального захисту економіки, за своїм законодавчо визначеним функціоналом, опікується виключно економічною контррозвідкою, тобто протидією посяганням іноземних спецслужб на економічну сферу нашої держави. При цьому нерідко за зверненням органів прокуратури та слідчих інших правоохоронних органів, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях, розслідування яких знаходиться поза межами компетенції СБУ, наші слідчі та співробітники підрозділу економічної контррозвідки СБУ залучаються до розслідування і виконання доручень слідчих інших правоохоронних органів.

Ця робота співробітників СБУ формує, на жаль, хибне уявлення про наші обов’язки та негативізує імідж усієї Служби. Однак це «додаткове навантаження» визначено чинним Кримінальним процесуальним кодексом і ніяк не пов’язане з бажанням займатися невластивими для спеціальної служби задачами.

Тому СБУ усіляко сприяє та сприятиме більш чіткому законодавчому визначенню компетенції контррозвідки в економічній сфері, яке має бути врегульоване у процесі реформування СБУ та початку роботи БЕБ.

- Розкажіть про роботу із захисту державних інформаційних ресурсів регіону.

- Слід зауважити, що у кіберпросторі проти нас працюють не «хакери-любителі», а спецслужби РФ, насамперед ФСБ та підконтрольне їй т.зв. «міністерство державної безпеки ЛНР». Ми простежуємо сталий і прогнозований інтерес спецслужб РФ до телекомунікаційних систем, насамперед, підрозділів ООС, правоохоронних органів, об’єктів критичної інфраструктури. Схема роботи «хакера» проста: злам електронних поштових скриньок, ураження шкідливим програмним забезпеченням з метою подальшого отримання постійного прихованого віддаленого доступу до операційної системи комп’ютера, до відеокамери і мікрофона ноутбука. Тільки з початку року кіберфахівці Управління виявили понад 160 акцій кібернетичного впливу. Зокрема, припинено кібернетичні інциденти, вчинені для отримання віддаленого доступу до службових комп’ютерів одного з департаментів ОДА. Зловмисники намагалися несанкціоновано втрутитись у їхню роботу через застосування шкідливого програмного забезпечення (ШПЗ), яке дозволяло отримати доступ до інформації, копіювати логіни та паролі на службовому комп’ютері, підключеному до загальнодержавного електронного ресурсу органів виконавчої влади. Завдяки своєчасному втручанню СБУ, кібернетичні загрози своєчасно нейтралізовано, роботу електронного ресурсу поновлено.

Прикро на цьому наголошувати, але умови для кіберрозвідувальних акцій російських спецслужб нерідко створюють самі працівники державних установ та об’єктів критичної інфраструктури. Наші кіберфахівці виявляють випадки, коли посадовці використовують для службового листування особисті електронні поштові скриньки, зареєстровані на російських поштових сервісах mail.ru, yandex.ru та ін. Дехто вмикає на службових ПК VPN-сервіси для відвідування підсанкційних сайтів «Одноклассники» та «ВКонтакте». Це дозволяє російським спецслужбам безперешкодно отримувати доступ до службового листування, адже вони мають повний доступ до серверів цих соціальних мереж, до того ж – власники VPN неодноразово продавали зібрану ними інформацію. Виявлено факти, коли службовці беруть на роботу особисті ноутбуки для роботи з інформацією з обмеженим доступом. Вона приховано накопичується ШПЗ у закритих директоріях, а під час наступного підключення комп’ютера до Інтернету ШПЗ активується і відправляє зібрану інформацію третім особам.

Наприклад, торік через недбалість окремих посадовців відбулося несанкціоноване втручання у роботу електронної мережі підрозділу ОДА, яке спричинило витік службової інформації та її подальше використання російськими спецслужбами в інформаційній війні проти України. Для службового листування чиновники використовували незахищені особисті електронні скриньки, зареєстровані на іноземних поштових сервісах. Обставини кіберінциденту вивчаються у межах кримінального провадження за ч.2 ст.361 КК України (несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку, яке заподіяло значну шкоду).

Зрештою, фактором ризику є програмне забезпечення, розроблене фахівцями РФ, – бухгалтерське ПЗ «Парус», антивірусники «Лабораторія Касперського», «Доктор Веб» та ін. Маловідомий факт, але більшість таких інструментів на програмному рівні оснащуються прихованими засобами стеження і навіть віддаленого доступу до ПК.

- Луганська область – на передньому краї протидії гібридній агресії, важливим елементом якої є інформаційна війна, війна смислів. Чи протидіє СБУ на Луганщині інформаційній агресії? Яким чином?

- Протидія інформаційній агресії РФ є одним із пріоритетів нашої роботи. Відповідні підрозділи управління систематично здійснюють заходи з виявлення та блокування у регіональному сегменті соцмереж інформаційного контенту антиукраїнської спрямованості. З початку цього року викрито та припинено діяльність понад 150 антиукраїнських інтернет-агітаторів і використовуваних ними інформаційних ресурсів – спільнот, сторінок у соцмережах тощо.

Управлінням розробляються комплексні заходи щодо протидії деструктивній діяльності окупаційної адміністрації РФ в ОРЛО. Наші пропозиції подаються на розгляд вищому керівництву України, РНБО та профільним міністерствам. Вони стосуються поширення телевізійного та радіомовлення на ТОТ, глушіння теле- та радіосигналу противника.

Тобто робота ведеться системна і цілодобова. Ми багато в чому змінили підходи, і тепер значна частина нашої роботи – на випередження, коли ми запобігаємо злочину ще на етапі його підготовки. СБУ реформується, навіть не чекаючи відповідного закону. Тому що реалії війни змушують нас ставати кращими. Щоб Україна була цілісною та унітарною, а наші діти й близькі могли спати спокійно.

*   *   *

Під час нашої бесіди з Віталієм Володимировичем стало відомо, що окупаційні війська вчергове обстріляли Трьохізбенку. Знов пошкоджено житлові будинки та інші цивільні об’єкти. І знов слідчі СБУ виїхали на місце злочину. А отже, роботи у них додалося.

Михайло Бублик, Сєверодонецьк