Як споживати інформацію при активній фазі гібридної війни з Росією?
Активна фаза гібридної війни триває зараз і вона точно не остання у російсько-українській війні.
Нижче ключові поради споживання інформації. Я не буду закликати вас не панікувати, але поясню, як можна відкоригувати споживання інформації так, щоб цього досягти.
По-перше, важливо розуміти ціль активної фази гібридної війни. Це завжди дестабілізація. Тобто вімкнути паніку, дезорієнтувати, стимулювати хибні дії людей / влади / медіа і так далі. Це про вбити раціональність у сприйнятті та аналізі інформації. Паніка породжує хаос і мінімізує ефективність захисту. І це не тільки про перебільшення загрози, а і про її нівелювання.
По-друге, зрозуміти, що ніхто не знає, як буде далі. Активна фаза інформаційної війни супроводжує всі переговори. Реальний стан справ знають тільки їх учасники і саме вони є замовниками інформаційних вкидів. Це їх інструмент в переговорному процесі. Всі решта просто трактують їх сигнали та дії. Трактують через призму свого досвіду та розуміння ситуації. Але це тільки їх суб’єктивна оцінка, не більше.
По-третє, розуміння фактів та сигналів. Зараз це заяви учасників переговорного процесу. Потрібно пам'ятати що зливи, коментарі анонімних джерел і так далі - це частина інформаційної війни, а не факти. Більшість з них робиться самими учасниками переговорів для тиску на опонента. І так, вплив їх на людей часто не береться до уваги.
Де можна знайти найбільше фактів:
- оригінали текстів заяв учасників переговорного процесу (в першу чергу - це США, Росія, ЄС (на рівні Президентів та їх спікерів, Міністрів закордонних справ))
- інтерв'ю учасників переговорного процесу
- аналітика від авторитетних дослідницьких центрів, які спеціалізуються на Східній Європі чи гібридній війні
Так, і вони є інструментами в переговорному процесі, проте саме там ви знайдете максимум фактів. Чистої інформації немає.
По-четверте, це хороший момент для піару та нарощування аудиторій. Для медіа, політиків, експертів, астрологів і так далі. Увага суспільства сконцентрована на одній темі. Люди поглинають тони інформації. Тому медіа не пропускають жодної новини та не фільтрують її від шкідливих вкидів та провокацій. Політики роблять заяви, які часто суперечать одна одній. Кожен стає експертом в міжнародній дипломатії та веденні війни.
Проте всі вони не знають як є насправді. Вони висловлюють свої суб'єктивні думки, спираючись на загальновідому інформацію. Чим гучніша заява - тим краще для них і гірше для нас з вами. Бо вони свідомо чи ні виконують сценарій Кремля по дестабілізації.
Хто може бути реальним експертом (крім безпосередніх учасників переговорів):
- колишні дипломати, які приймали участь у переговорах даного рівня (колишні Президенти, Міністри закордонних справ, посли у країнах, які приймають участь у переговорах)
- діючі та колишні військові, які воюють/-ли з Росією
- аналітики великих дослідницьких центрів, які спеціалізуються на Східній Європі чи гібридній війні (наприклад, The Center for Strategic and International Studies (CSIS))
Дуже обережно потрібно сприймати заяви російських експертів-лібералів, які є відкритими противниками Путіна. Їх реальні цілі до кінця не відомі.
По-п'яте, обмежити джерела з яких ви дізнаєтеся новини. В Україні є 10 онлайн-медіа в “білому списку” Інституту масової інформації (Суспільне, Громадське, Ліга, Українська правда, Укрінформ, Радіо Свобода, Дзеркало тижня, НВ, Еспресо та Бабель). Ці медіа неідеальні, проте дають найбільш об'єктивну інформацію. Якщо ви будете паралельно брати новини з 2-3 - це вже суттєво зменшить ризики викривлення вашого інфополя.
Пам'ятайте, що якщо ви читаєте інформацію з десятків джерел, вас простіше заплутати та направити по потрібному маніпуляторам сліду. Дослідження показали, що в умовах інформаційного шуму люди, які не читають новин і ті які споживають їх з багатьох джерел однаково не розбираються в суті подій.
По-шосте, розуміти що робить ворог. Читайте Stopfake та “Карту дезінформації” від Texty.org.ua. Так ви будете в курсі ключових фейків та маніпуляцій, які зараз розповсюджує Росія. Особливо важливо це знати, коли загострення сягає піку. Один з ілюстративних маркерів - частота псевдомінування метро, шкіл, торгівельних центрів тощо.
По-сьоме, ми всі живемо у інформаційних бульбашках, які створені нашими ж діями. Алгоритми цифрових платформ пріоритетно показують нам ті матеріали, які ми споживаємо найчастіше, найдовше, найбільше взаємодіємо. Тому як тільки ми починаємо споживати емоційні відео, статті, допис саме вони і домінують в нашому інфополі. Дійсність викривляється і, наприклад, може здаватися, що все дуже погано. Особливо це стосується Facebook та YouTube, у яких “зелена дорога” саме емоційному та контраверсійному контенту.
По-восьме, готовність до будь-якого сценарію. Це традиційна порада від психологів, важливість якої важко переоцінити. Тривожний рюкзак, запас води та продуктів, план з координації дій з рідними - це не про паніку, а про нарощування “м'язів безпеки”. Важливо підготуватися не тільки дорослим, а і дітям. А ще не забудьте про домашніх улюбленців.
Світлана Ройз написала чудову інструкцію з безпеки дітей. Валерій Пекар публікує у своєму Facebook прикладні поради під хештегом #миготові.
По-дев'яте, не спрощуйте роботу російській пропаганді. Вони розраховують на те, що люди під впливом паніки будуть її поширювати - в реальному житті та онлайн. Зараз краще промовчати, ніж сказати чи написати необдумане. А в онлайні не тільки написати, а і провзаємодіяти (вподобати, прокоментувати допис чи відео). Адже це сигнал цифровій платформі, що вам цікаво, а значить зацікавить і ваших друзів. Тому якщо ви написали гнівний коментар під фейком - ви посприяли його поширенню.
Якщо ви об'єктивно розумієте, що фільтрування інформації не ваша сильна сторона чи/та ви емоційна людина, яка легко піддається впливу - мінімізуйте споживання суспільно-політичної інформації в цей період. Але не зводьте його до нуля. Вкрай важливо бути в курсі того що відбувається.
Наприклад, ви можете читати новини раз на день в кількох медіа з “білого списку” та звести до мінімуму користування Facebook. На YouTube не споживати суспільно-політичного контенту. Його хорошим замінником може стати науково-популярні чи історичні відео.
І наостанок, Президент комунікує, як вміє. Аналіз попередніх років показує, що комунікації не сильна сторона теперішньої української влади. Наприклад, Президент майже одночасно транслює протилежні меседжі. У своєму зверненні просить не панікувати, а в інтерв'ю The Washington Post говорить про ймовірне захоплення Харкова. Бо українців він заспокоює, а від західних партнерів вимагає активних дій. Факт того, що в цифровому світі ці заяви будуть поряд у стрічках новин, залишається поза увагою Офісу Президента. І так не вперше і не в останнє.
Оксана Мороз